Відмінності між версіями «Агроекології та землеустрою»

Матеріал з Wikiситет
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рядок 40: Рядок 40:


[[Файл:P1170625.JPG|справа|мини|500x350px|
[[Файл:P1170625.JPG|справа|мини|500x350px|
'''Директор інституту агроекології та землеустрою''' - ''Прищепа Алла Миколаївна, кандидат сільськогосподарських наук, професор, голова Рівненського осередку Всеукраїнської екологічної ліги.''
'''Директор інституту агроекології та землеустрою''' - ''Прищепа Алла Миколаївна, доктор сільськогосподарських наук, професор, голова Рівненського осередку Всеукраїнської екологічної ліги.''
]]
]]
[[Файл:830924.jpg|справа|мини|500x350px|
[[Файл:830924.jpg|справа|мини|500x350px|
Рядок 53: Рядок 53:
Після поділу ФЕЗ у 2003 році, факультет екології та природокористування очолювали професор М.О. Клименко (2003-2006 рр.) та доктор сільськогосподарських наук, професор С.І. Веремеєнко (2006-2013 рр.), а деканами факультету  землеустрою та геоінформатики стали доктор технічних наук, професор П.Г. Черняга (2003-2009 рр.) та кандидат технічних наук, доцент А.Г. Ліщинський (2009-2013 рр.).
Після поділу ФЕЗ у 2003 році, факультет екології та природокористування очолювали професор М.О. Клименко (2003-2006 рр.) та доктор сільськогосподарських наук, професор С.І. Веремеєнко (2006-2013 рр.), а деканами факультету  землеустрою та геоінформатики стали доктор технічних наук, професор П.Г. Черняга (2003-2009 рр.) та кандидат технічних наук, доцент А.Г. Ліщинський (2009-2013 рр.).


З 2016 р. і натепер директором Навчально-наукового інституту агроекології та землеустрою є канд. сільськогосподарських наук, професор [[Прищепа Алла Миколаївна|Алла Миколаївна Прищепа.]]
З 2016 р. і натепер директором Навчально-наукового інституту агроекології та землеустрою є доктор сільськогосподарських наук, професор [[Прищепа Алла Миколаївна|Алла Миколаївна Прищепа.]]


Сьогодні до складу ННІАЗ входять кафедри: екології; землеустрою, кадастру, моніторингу земель та геоінформатики; геодезії та картографії; агрохімії, ґрунтознавства та землеробства; водних біоресурсів; хімії та фізики; туризму.
Сьогодні до складу ННІАЗ входять кафедри: екології, технології захисту навколишнього середовища та лісового господарства; землеустрою, кадастру, моніторингу земель та геоінформатики; геодезії та картографії; агрохімії, ґрунтознавства та землеробства; водних біоресурсів; хімії та фізики; туризму.


На семи кафедрах інституту працює 10 докторів наук, професорів та 62 кандидати наук, доценти.  
На семи кафедрах інституту працює 10 докторів наук, професорів та 62 кандидати наук, доценти.  
Рядок 75: Рядок 75:
*Охорона, відтворення та раціональне використання гідробіоресурсів
*Охорона, відтворення та раціональне використання гідробіоресурсів


Відкрито та успішно працює спеціалізована вчена рада із захисту кандидатських дисертацій за спеціальністю 06.01.03 – агрогрунтознавство та агрофізика (голова ради – Клименко Микола Олександрович).
Відкрито та успішно працює спеціалізована вчена рада із захисту кандидатських дисертацій за спеціальністями  06.01.03 – агрогрунтознавство та агрофізика, 03.00.16 - екологія (сільськогосподарські науки) (голова ради – Клименко Микола Олександрович).


Навчально-науковий інститут агроекології та землеустрою має цілком достатнє матеріально-технічне забезпечення для проведення навчального процесу та підготовки конкурентоспроможних на ринку праці фахівців.
Навчально-науковий інститут агроекології та землеустрою має цілком достатнє матеріально-технічне забезпечення для проведення навчального процесу та підготовки конкурентоспроможних на ринку праці фахівців.

Версія за 22:35, 10 січня 2022

Навчально-науковий інститут агроекології та землеустрою
Nni-z.png
Логотип ННІ
Цифрові ресурси
Репозиторій
Форма навчання
денна
заочна
заочно-дистанційна
Довідники
Довідник абітурієнта 2015
Довідник абітурієнта 2016

Кафедри

Спеціальності та спеціалізації

Загальна інформація

Директор інституту агроекології та землеустрою - Прищепа Алла Миколаївна, доктор сільськогосподарських наук, професор, голова Рівненського осередку Всеукраїнської екологічної ліги.
Директор інституту агроекології та землеустрою у 2013-2016 рр. - Клименко Микола Олександрович, доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, академік УЕАН, академік МАНЕБ.

Навчально-науковий інститут агроекології та землеустрою (ННІАЗ) утворений у 2013 році. До його складу увійшли факультети екології та природокористування (ФЕП) і землеустрою та геоінформатики (ФЗГ), які в свою чергу створені у результаті поділу факультету екології та землевпорядкування у 2003 році.

Факультет екології та землевпорядкування (ФЕЗ) створено рішенням Вченої Ради Української державної академії водного господарства 29 травня 1995 року. До складу факультету були включені кафедри екології, меліоративного ґрунтознавства та землеробства, хімії, іноземних мов та геодезії.

Першим деканом факультету (1995-2006 рр.) став доктор сільськогосподарських наук, професор Микола Олександрович Клименко. Результатом праці колективу, який він очолив, стало ліцензування та акредитація нових сучасних спеціальностей.

Після поділу ФЕЗ у 2003 році, факультет екології та природокористування очолювали професор М.О. Клименко (2003-2006 рр.) та доктор сільськогосподарських наук, професор С.І. Веремеєнко (2006-2013 рр.), а деканами факультету землеустрою та геоінформатики стали доктор технічних наук, професор П.Г. Черняга (2003-2009 рр.) та кандидат технічних наук, доцент А.Г. Ліщинський (2009-2013 рр.).

З 2016 р. і натепер директором Навчально-наукового інституту агроекології та землеустрою є доктор сільськогосподарських наук, професор Алла Миколаївна Прищепа.

Сьогодні до складу ННІАЗ входять кафедри: екології, технології захисту навколишнього середовища та лісового господарства; землеустрою, кадастру, моніторингу земель та геоінформатики; геодезії та картографії; агрохімії, ґрунтознавства та землеробства; водних біоресурсів; хімії та фізики; туризму.

На семи кафедрах інституту працює 10 докторів наук, професорів та 62 кандидати наук, доценти.

В інституті діють та функціонують: десять навчальних лабораторій; п’ятнадцять спеціалізованих аудиторій; наукова електронна бібліотека; два прес-центри для проведення прес-конференцій і професійної підготовки фахівців.

Враховуючи високий рівень організації навчального процесу, інститут готує фахівців, здатних вирішувати проблеми екології та природокористування, здійснювати моніторинг об’єктів довкілля, розробляти науково-обґрунтовані проекти землеустрою з раціональної організації території.

В інституті ведеться підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» з таких напрямів: екологія; технології захисту навколишнього середовища; геодезія, картографія та землеустрій; агрономія; водні біоресурси та аквакультура; туризм.

Також ННІАЗ здійснює підготовку за такими магістерськими програмами:

  • Екологія
  • Технологія захисту навколишнього середовища
  • Лісове господарство
  • Землеустрій та кадастр
  • Геоінформаційні системи та технології
  • Агрохімія та ґрунтознавство
  • Водні біоресурси
  • Охорона, відтворення та раціональне використання гідробіоресурсів

Відкрито та успішно працює спеціалізована вчена рада із захисту кандидатських дисертацій за спеціальністями 06.01.03 – агрогрунтознавство та агрофізика, 03.00.16 - екологія (сільськогосподарські науки) (голова ради – Клименко Микола Олександрович).

Навчально-науковий інститут агроекології та землеустрою має цілком достатнє матеріально-технічне забезпечення для проведення навчального процесу та підготовки конкурентоспроможних на ринку праці фахівців.

КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ НАВЧАЛЬНО-НАУКОВОГО ІНСТИТУТУ АГРОЕКОЛОГІЇ ТА ЗЕМЛЕУСТРОЮ

Метою навчально-наукового інституту агроекології та землеустрою є сприяння отримання університетом статусу самоврядного (автономного) дослідницького національного університету, яка передбачає комплексне вирішення питань, пов’язаних з модернізацією навчального процесу в контексті сталого розвитку.

Передумови реалізації концепції:

  • використання наявних конкурентних переваг і можливостей, з одного боку, та нейтралізацією явищ і чинників, що призводить до створення зовнішніх та внутрішніх загроз його розвитку, з другого боку;
  • підвищення якості навчального процесу шляхом упровадження новітніх освітніх технологій і відповідного кадрового забезпечення;
  • впровадження побудованих на засадах кращого світового досвіду бакалаврських, магістерських, кандидатських і докторських програм;
  • поглиблення вивчення іноземних мов;
  • органічне поєднання навчання з науково-дослідною роботою;
  • відбір для навчання талановитої та обдарованої молоді;
  • сприяння пошуку інвестицій у розвиток наукових досліджень.

Науково-дослідна та інноваційна діяльність

Мета – вести широкий спектр фундаментальних, прикладних та пошукових досліджень, реалізувати високоефективну підготовку магістрів і кадрів вищої кваліфікації, бути лідером в організації і розвитку інноваційно-наукової, інноваційно-підприємницької діяльності. Профіль наукових досліджень повинен бути актуальним і виконуватися за пріоритетними напрямками розвитку науки і техніки.

Завдання:

  • розвиток фундаментальних і прикладних наукових напрямків, які виконуються за пріоритетними напрямами;
  • переорієнтація Інституту на ефективну комерціалізацію результатів наукових досліджень і розробок за участю українських та зарубіжних суб'єктів інноваційної діяльності;
  • розвиток інноваційної освітянської сфери діяльності на основі інтеграції знань, одержаних під час виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських та інноваційно-підприємницьких робіт із сучасними освітніми технологіями;
  • формування широкого взаємовигідного партнерства Інституту з українськими та закордонними університетами, науковими і промисловими організаціями й компаніями;
  • максимально можливе охоплення науково-дослідною роботою студентів та викладачів Інституту.

Реструктуризація та управління персоналом

Кадрова політика – це складова стратегічна політика Інституту, що дозволяє привести кадровий потенціал у відповідність до акредитацій них вимог. Формування та реалізації кадрової політики ґрунтуються на принципах системності, інноваційності, соціальної захищеності працівників. Мета — створення системи формування, розвитку та управління кадровим складом Інституту, що володіє високим рівнем професіоналізму, необхідним для досягнення цілей, та відповідає меті розвитку колективу.

Завдання:

  • здійснення послідовної, цілеспрямованої роботи з підбору, підготовки кадрів, формування кадрового резерву;
  • проведення регулярної та об'єктивної оцінки трудового та професійного потенціалу науково-педагогічних і наукових працівників Інституту;
  • удосконалення системи підвищення кваліфікації науково-педагогічних і наукових працівників Інституту шляхом укладання двосторонніх довгострокових угод про співпрацю з навчальними закладами України та зарубіжжя, які передбачатимуть взаємний обмін науковою літературою, проведення спільних науково-практичних конференцій, обмін викладачами, а також їх підготовка в аспірантурі та докторантурі;
  • надання допомоги працівникам Інституту підготовці та захисті дисертацій на здобуття наукових ступенів кандидата і доктора наук;
  • посилення мотивації навчально-виховної, методичної, науково-дослідної роботи та стимулювання зростання професіоналізму кадрів, через моральні та економічні стимули.

Міжнародна діяльність

Мета міжнародного співробітництва — розширення довгострокових Інститутських програм співробітництва у галузі студентського обміну, науково-дослідної роботи, інформаційно-технологічного обміну та зміцнення авторитету НУВГП у світовому співтоваристві. Досягнення міжнародних стандартів якості освіти та наукових досліджень неможливе без впровадження досвіду провідних закордонних освітньо-наукових установ у навчальний процес та сферу наукової діяльності Інституту.

Завдання:

  • участь у науково-практичних конференціях, семінарах та виставках, а також у реалізації міжнародних проектів і програм;
  • створення спільних з іноземними партнерами наукових центрів, Інститутів, інших об'єднань для виконання освітніх і науково-дослідних програм із видачею студентам, аспірантам та докторантам відповідних документів про освіту;
  • удосконалення якості мовної підготовки студентів, науково-педагогічних та наукових працівників університету;
  • активізація коротко та довгострокової участі викладачів і студентів у програмах навчання, стажування, підвищення кваліфікації у закордонних вищих навчальних закладах-партнерах, у програмах літніх шкіл та освітньо-культурних обмінів;

Соціальна сфера та студентське життя

Мета стратегічного розвитку Інституту – підвищення соціального статусу педагогів і науковців, соціальний захист співробітників, студентів і аспірантів.

Завдання:

  • залучення представників від студентського самоврядування до організації навчально-виховного процесу в Інституті;
  • зміцнення здоров'я студентів і співробітників; організація їх лі-кування та оздоровлення, попередження та профілактика захворювань;
  • підтримка пільгових категорій студентського колективу (з на-данням матеріальної допомоги);
  • оздоровлення соціально незахищених студентів;
  • налагодження співпраці Центру соціальних служб для молоді з медичними закладами, закладами освіти, громадськими організаціями з питань профілактики туберкульозу та наркотичних речовин тощо;
  • розширення ролі студентського самоврядування в організації проживання та побуту студентів у гуртожитках;
  • налагодження постійних зв'язків студентської ради з органами студентського самоврядування інших вищих навчальних закладів України (обмін досвідом роботи, організація спільних поїздок, зустрічей, культурно-виховних, спортивно-масових та ін. заходів);
  • створення умов для подальшого творчого зростання художніх колективів Університету та отримання духовим оркестром, драматичним колективом, народним хором почесного звання «народний».

Матеріально-технічна база та фінансове забезпечення

Мета — збереження, постійний розвиток та оновлення матеріально-технічної бази для забезпечення потреб навчально-наукового, виховного та соціального процесів, а також фінансове забезпечення ефективного функціонування університетської структури.

Завдання:

  • залучення для розвитку Інституту спонсорських коштів;
  • проведення благоустрою території Інституту;
  • проведення ремонту навчальних аудиторій, лабораторій та комп'ютерних класів;
  • удосконалення житлових, соціально-побутових умов студентів та викладачів;
  • забезпечення економії енергоносіїв;
  • визначення пріоритетних напрямів спрямування фінансових ресурсів для функціонування і розвитку Інституту і НУВГП.

Після створення ННІАЗ будуть затвердженні за погодженням кафедр плани діяльності на період 2013 – 2020 рр:

  • підготовки кадрів вищої кваліфікації у відповідності вимог дослідницького університету;
  • видавництва підручників, посібників, методичних розробок у відповідності акредитацій них вимог та реформування освіти у контексті сталого розвитку;
  • відкриття нових спеціальностей і спеціалізацій;
  • ремонту та оснащення аудиторій і лабораторій;
  • підвищення кваліфікації викладачів у відповідності акредитацій них вимог;

Проекти

Галерея

Вікіситет Це незавершена стаття.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.