|
|
Рядок 1: |
Рядок 1: |
| [[File:Гурин.jpg|thumb|Гурин Василь Арсентійович]] | | [[File:Гурин.jpg|thumb|Гурин Василь Арсентійович]] |
|
| |
|
| == Сім'я ==
| | {{Othernames|Гурин}} |
| <div style="margin-left:0.06cm;margin-right:0cm;"><span style="color:#000000;">'''Гурин Василь Арсентійович, д-р техн. </span><span style="color:#000000;">наук, проф., </span>засл<span style="color:#000000;">. </span><span style="color:#000000;">діяч </span><span style="color:#000000;">науки і техніки України'''</span></div>
| | '''Васи́ль Гу́рин''' — [[доктор технічних наук]], [[професор]], ректор [[Національний університет водного господарства та природокористування|Національного університету водного господарства та природокористування]] (НУВГП)до 2012 р. «[[Заслужений діяч науки і техніки України]]»<ref>Указ [[Президент України|Президента України]] від 14 травня 2008</ref>. |
|
| |
|
| <div style="margin-left:0.06cm;margin-right:0cm;"><span style="color:#000000;">П.: </span><span style="color:#000000;">інженер-гідротехнік; професор кафедри водогосподарського </span><span style="color:#000000;">будівництва та експлуатації гідромеліоративних систем;</span></div>
| | == Короткий життєпис == |
| | Народився в липні 1949 р. у с. Друхів Березнівського району Рівненської області. |
|
| |
|
| <div style="margin-left:0.06cm;margin-right:0cm;"><span style="color:#000000;">Орг,: Національний університет водного господарства та </span><span style="color:#000000;">природокористування; АОрг,: 33028, м. Рівне, </span><span style="color:#000000;">вул. </span>Соборна, 11<span style="color:#000000;"><nowiki>;</nowiki></span></div>
| | У 1966 р. вступив на гідромеліоративний факультет Українського інституту інженерів водного господарства, закінчивши який, здобув кваліфікацію інженера-гідротехніка. Свій трудовий шлях Василь Арсентійович розпочав на виробництві в Хабаровському краї (Росія) майстром дільниці, головним інженером, а згодом став виконувати обов'язки начальника Унгунського БМУ тресту «Біробіджанводбуд», де працював до 1975 р. |
|
| |
|
| <div style="margin-left:0.06cm;margin-right:0cm;"><span style="color:#000000;">ДН,: 1949, </span><span style="color:#000000;">Рівненська обл., Березнівський р-н, с.</span><span style="color:#000000;">''' '''</span><span style="color:#000000;">Друхів; </span></div>
| | Роботу в Українському інституті інженерів водного господарства розпочинав з науково-дослідного сектору. Обіймав посади інженера та старшого інженера (1975–1976 рр.), а протягом 1976–1980 рр. — старшого наукового співробітника. |
|
| |
|
| <div style="margin-left:0.06cm;margin-right:0cm;"><span style="color:#000000;">Д/Ч.: Гурина </span><span style="color:#000000;">Антоніна Дмитрівна (1952) – інженер- </span><span style="color:#000000;">економіст;</span></div>
| | З 1980 р. В. А. Гурин працює на викладацькій роботі: асистентом, старшим викладачем, доцентом, професором, а з 1994 р. — завідувачем кафедри експлуатації гідромеліоративних систем. Обіймав посаду проректора з міжнародних і регіональних зв'язків (1999–2002 рр.), не полишаючи завідування кафедрою. За короткий період роботи на цій посаді в університеті було створено Центр міжнародних і регіональних зв'язків, мережу навчально-консультаційних центрів (Кримський, Слов'янський, Прилуцький). |
|
| |
|
| <div style="margin-left:0.06cm;margin-right:0cm;"><span style="color:#000000;">Д.: Оксана (1974) та </span><span style="color:#000000;">Ольга (1980);</span></div>
| | == Праці == |
| | |
| | Василь Гурин — автор понад 200<ref>[http://nuwm.rv.ua/newspaper/ts2073.php Ректор заслужений діяч науки і техніки]</ref> наукових праць, в тому числі 76 винаходів. |
|
| |
|
| <div style="margin-left:0.06cm;margin-right:0cm;"><span style="color:#000000;">Б.: Гурин </span><span style="color:#000000;">Арсентій </span><span style="color:#000000;">Матвійович </span><span style="color:#000000;">(1906-19) -</span><span style="color:#000000;">''' '''</span><span style="color:#000000;">с</span><span style="color:#000000;">елянин,</span></div>
| | Гурин вперше провів системні дослідження аварійних відмов трубопровідної мережі [[зрошувальна система|зрошувальних систем]], розробив методику розрахунку [[надійність|надійності]] складних зрошувальних систем та цементно-піщану [[ізоляція|ізоляцію]] внутрішніх стінок [[водопровідні труби|водопровідних труб]] періодичного режиму подачі води, способів і пристроїв попередження [[гідравлічний удар|гідравлічного удару]] в трубопровідній мережі, гасителі [[вібрація|вібрації]], нову конструкцію зрошувальної системи з водопідпірними колонами. Вчений виконав фундаментальні дослідження опору [[засувка|засувок]] для мережі, розробив відомчі норми і рекомендації з експлуатації закритої мережі, догляду за [[річка]]ми. |
|
| |
|
| <div style="margin-left:0.06cm;margin-right:0cm;"><span style="color:#000000;">Гурина </span><span style="color:#000000;">Марія Іванівна (1913-1977) -селянка, кавалер </span><span style="color:#000000;">ордена </span><span style="color:#000000;">"Материнська слава" ІІ ст. нагороджена медаллю “Материнська слава”; </span></div>
| | == Наукові інтереси == |
|
| |
|
| == Освіта ==
| | Сфера наукових інтересів — дослідження надійності роботи закритих трубопровідних систем, розроблення нових конструкцій систем, удосконалення діючих систем зрошення і осушення, а також дослідження зовнішніх впливів на зміну властивостей води і матеріалів на її основі. |
|
| |
|
| <div style="margin-left:0.06cm;margin-right:0cm;"><span style="color:#000000;">1971 - </span><span style="color:#000000;">Український </span><span style="color:#000000;">інститут інженерів во</span><span style="color:#000000;">дного</span><span style="color:#000000;">''' '''</span><span style="color:#000000;">господарства, гідромеліоративний факультет, </span><span style="color:#000000;">спеціальність </span><span style="color:#000000;">"Гідромеліорація"; 1981 — захист кандидатської </span><span style="color:#000000;">дисертації на тему </span><span style="color:#000000;">"Дослідження роботи зрошувальних трубопроводів і удосконалення їх експлуатації</span><span style="color:#000000;">"; </span></div>
| | == Відзнаки і нагороди == |
|
| |
|
| <div style="margin-left:0.06cm;margin-right:0cm;"><span style="color:#000000;">1989-1991 - Московський гідромеліоративний інститут, докторантура з відривом від виробництва, - захист докторської дисертації на </span><span style="color:#000000;">тему "Підвищення надійності і удосконалення закритої зрошувальної мережі</span><span style="color:#000000;"> в умовах Півдня УРСР";</span></div>
| | Нагороджений знаками «[[Винахідник СРСР]]», «[[Відмінник освіти]]». |
|
| |
|
| == Виробництво == | | == Родинне життя == |
| <div style="margin-left:0.06cm;margin-right:0cm;"><span style="color:#000000;">1971-1975 - Ун</span><span style="color:#000000;">гунське будівельно-монтажне управління тресту “Біробіджанводбуд”; майстер, головний </span><span style="color:#000000;">інженер, в.о.</span><span style="color:#000000;"> начальника</span><span style="color:#000000;">''' '''</span><span style="color:#000000;">(Росія., Хабаровський край, </span><span style="color:#000000;">Єврейська</span><span style="color:#000000;">''' '''</span><span style="color:#000000;">автономна область, Ленінський р-н, с. Лазарєво); з 1975 </span><span style="color:#000000;">по</span><span style="color:#000000;">''' '''</span><span style="color:#000000;">тепер. час - </span><span style="color:#000000;">Український </span><span style="color:#000000;">інститут інженерів водного господарства </span><span style="color:#000000;">(нині Національний університет водного господарства та </span><span style="color:#000000;">природокористування); інженер науково-дослідного сектора, старший науковий співробітник, асистент (з 1980), старший викладач (з 1982), доцент (з 1985), заступник декана (1982-1983), докторант </span><span style="color:#000000;">Московського гідромеліоративного інституту</span><span style="color:#000000;"> </span><span style="color:#000000;">(1989-</span><span style="color:#000000;">1991), професор (з 1991), завідувач кафедри експлуатації </span><span style="color:#000000;">гідромеліоративних систем (1994-201З), проректор (1998-2002), ректор (2005-2012), </span><span style="color:#000000;">професор кафедри водогосподарського будівництва та експлуатації гідромеліоративних систем (з 2013 по теперішній час); депутат </span><span style="color:#000000;">Рівненської обласної (1998-2002) та міської (2006-2010) рад; </span></div>
| | Під час перебування на роботі у Хабаровському краї (Росія) Василь Арсентійович зустрів свою майбутню дружину — Кирилову Антоніну Дмитрівну. Вони одружилися у лютому 1974 року і уже 3 листопада цього ж року на світ з'явилася перша донька Гуріних -Оксана. А через 6 років, у 1980 році, подружжя раділо появі другої доньки Ольги. Дівчата швидко росли і радували батьків талантами і досягненнями. У 1996 році старша донька Оксана виходить заміж і через 2 роки народжує доньку Вікторію. А у 2005 році світ побачив другу внучку Василя Арсентійовича — Анастасію. |
|
| |
|
| == сфера наукових інтересів == | | == Посилання == |
| <div style="margin-left:0.06cm;margin-right:0cm;"><span style="color:#000000;">.: сфера наукових інтересів - "Підвищення надійності та удосконалення систем </span><span style="color:#000000;">водного господарства та гідромеліорації"; автор відкриття – </span><span style="color:#000000;">“</span><span style="color:#000000;">Закономірності розподілу дисперсних частинок в багатофазних рідких середовищах</span><span style="color:#000000;">”</span><span style="color:#000000;"><nowiki>; розробник захисту сталевих трубопроводів періодичного режиму роботи від корозії цементно-піщаною ізоляцією (1980); розробник способу та пристроїв систем захисту трубопровідних </nowiki></span><span style="color:#000000;">мереж від гідравлічного удару, вібрації, гідравлічних клапанів зриву вакууму, систем зрошення; регулятор рівнів води в каналах; </span><span style="color:#000000;">автор проекту ліквідації наслідків </span><span style="color:#000000;">техногенної катастрофи</span><span style="color:#000000;"> ст.Ожидів</span><span style="color:#000000;"> (схід з рейок 15-ти цистерн із жовтим фосфором на перегоні Красне-Ожидів Львівської обл., 2007); </span><span style="color:#000000;">учасник</span><span style="color:#000000;">'' ''</span><span style="color:#000000;">підготовки стандартів, нормативних </span><span style="color:#000000;">державних та галузевих документів</span><span style="color:#000000;"><nowiki>; </nowiki></span><span style="color:#000000;">підготував 8 кандидатів наук (з них </span><span style="color:#000000;">3</span><span style="color:#000000;"> -</span><span style="color:#000000;"> іноземці);</span></div>
| | * [http://nuwm.rv.ua/newspaper/ts2073.php Ректор заслужений діяч науки і техніки] |
| | * [http://nuwm.rv.ua/pages/huryn/index.html Веб-сторінка Гурина В. А.] |
|
| |
|
| <div style="margin-left:0.06cm;margin-right:0cm;"><span style="color:#000000;">ОП.: автор понад 300 наукових праць у т.ч. 3 м</span><span style="color:#000000;">онографії, 9 посібників;</span><span style="color:#000000;"> має більше 100 авторських свідоцтв на</span><span style="color:#000000;"> винаходи </span><span style="color:#000000;">та патентів</span><span style="color:#000000;"><nowiki>;</nowiki></span><span style="color:#000000;"> </span></div>
| | == Примітки == |
| | {{reflist}} |
|
| |
|
| <div style="margin-left:0.06cm;margin-right:0cm;"><span style="color:#000000;">Н.: </span><span style="color:#000000;">звання "Заслужений діяч науки і техніки України" (2008), Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2007), Почесна грамота </span><span style="color:#000000;">Верховної Ради України (2010),</span><span style="color:#000000;"> </span><span style="color:#000000;">відзнаки - "Відмінник освіти України",</span><span style="color:#000000;"><nowiki>;</nowiki></span></div>
| | [[Категорія:Народились 1949]] |
| | [[Категорія:Уродженці Березнівського району]] |
| | [[Категорія:Українські науковці]] |
| | [[Категорія:Ректори України]] |
| | [[Категорія:Заслужені діячі науки і техніки України]] |
| | [[Категорія:Винахідники]] |
| | [[Категорія:Доктори технічних наук]] |
| | [[Категорія:Національний університет водного господарства та природокористування]] |
|
| |
|
| <div style="margin-left:0.06cm;margin-right:0cm;"><span style="color:#000000;">Ч.: академік Академії вищої ос</span><span style="color:#000000;">віти України та Академії інженерних наук України; </span><span style="color:#000000;">X</span><span style="color:#000000;">.: </span><span style="color:#000000;">футбол, шахи; </span></div>
| | {{ukr-sci-stub}} |
| | |
| <div style="margin-left:0.06cm;margin-right:0cm;"><span style="color:#000000;">ІМ.: нім., рос.</span></div>
| |
| | |
| <div style="margin-left:1.448cm;margin-right:0cm;"><span style="color:#000000;">E</span><span style="color:#000000;">-</span><span style="color:#000000;">mail</span><span style="color:#000000;">:</span><span style="color:#000000;">v.a.guryn@nuwn.edu.ua</span></div>
| |
Гурин Василь Арсентійович
Шаблон:Othernames
Васи́ль Гу́рин — доктор технічних наук, професор, ректор Національного університету водного господарства та природокористування (НУВГП)до 2012 р. «Заслужений діяч науки і техніки України»[1].
Короткий життєпис
Народився в липні 1949 р. у с. Друхів Березнівського району Рівненської області.
У 1966 р. вступив на гідромеліоративний факультет Українського інституту інженерів водного господарства, закінчивши який, здобув кваліфікацію інженера-гідротехніка. Свій трудовий шлях Василь Арсентійович розпочав на виробництві в Хабаровському краї (Росія) майстром дільниці, головним інженером, а згодом став виконувати обов'язки начальника Унгунського БМУ тресту «Біробіджанводбуд», де працював до 1975 р.
Роботу в Українському інституті інженерів водного господарства розпочинав з науково-дослідного сектору. Обіймав посади інженера та старшого інженера (1975–1976 рр.), а протягом 1976–1980 рр. — старшого наукового співробітника.
З 1980 р. В. А. Гурин працює на викладацькій роботі: асистентом, старшим викладачем, доцентом, професором, а з 1994 р. — завідувачем кафедри експлуатації гідромеліоративних систем. Обіймав посаду проректора з міжнародних і регіональних зв'язків (1999–2002 рр.), не полишаючи завідування кафедрою. За короткий період роботи на цій посаді в університеті було створено Центр міжнародних і регіональних зв'язків, мережу навчально-консультаційних центрів (Кримський, Слов'янський, Прилуцький).
Праці
Василь Гурин — автор понад 200[2] наукових праць, в тому числі 76 винаходів.
Гурин вперше провів системні дослідження аварійних відмов трубопровідної мережі зрошувальних систем, розробив методику розрахунку надійності складних зрошувальних систем та цементно-піщану ізоляцію внутрішніх стінок водопровідних труб періодичного режиму подачі води, способів і пристроїв попередження гідравлічного удару в трубопровідній мережі, гасителі вібрації, нову конструкцію зрошувальної системи з водопідпірними колонами. Вчений виконав фундаментальні дослідження опору засувок для мережі, розробив відомчі норми і рекомендації з експлуатації закритої мережі, догляду за річками.
Наукові інтереси
Сфера наукових інтересів — дослідження надійності роботи закритих трубопровідних систем, розроблення нових конструкцій систем, удосконалення діючих систем зрошення і осушення, а також дослідження зовнішніх впливів на зміну властивостей води і матеріалів на її основі.
Відзнаки і нагороди
Нагороджений знаками «Винахідник СРСР», «Відмінник освіти».
Родинне життя
Під час перебування на роботі у Хабаровському краї (Росія) Василь Арсентійович зустрів свою майбутню дружину — Кирилову Антоніну Дмитрівну. Вони одружилися у лютому 1974 року і уже 3 листопада цього ж року на світ з'явилася перша донька Гуріних -Оксана. А через 6 років, у 1980 році, подружжя раділо появі другої доньки Ольги. Дівчата швидко росли і радували батьків талантами і досягненнями. У 1996 році старша донька Оксана виходить заміж і через 2 роки народжує доньку Вікторію. А у 2005 році світ побачив другу внучку Василя Арсентійовича — Анастасію.
Посилання
Примітки
Шаблон:Ukr-sci-stub