Англійська мова

Матеріал з Wikiситет
Версія від 04:12, 7 серпня 2007, створена 81.24.212.17 (обговорення) (→‎Ресурси інтернету)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Картка:Мова

Англійська мова - належить до германської гілки індоєвропейської сім'ї мов

Історія

Традиційно вважається, що вона пройшла через чотири стадії протягом останніх півтори тисяч років:

  • староанглійська або англосаксонська (500-1050), корені якої відносять до діалектів поселенців (ютів, саксів, англів і фрисків), які захопили територію сучасної Англії;
  • середньоанглійська (1050-1550), яка перебувала під впливом норманської французької мови (після завоювання в 1066 році) і церковної латини;
  • рання сучасна англійська (1550-1700), що стандартизувала широкі зміни середньоанглійської;
  • пізня сучасна англійська (починаючи з 1700), містить часткові зміни при поширенні сучасної англійської мови.

Староанглійський період (V-XI)

У староанглійський період формування мови англійської народності (5—11 ст.) на території Британії внаслідок розвитку діалектів півнісно-германських племен (англів, саксів і ютів), що переселилися в 5 ст. до Британії і злилися з кельтським населенням, виникає староанглійська мова. В Англії зароджуються феодальні відносини, виникають окремі королівства і формуються місцеві діалекти. Найдавніші писемні пам'ятки (рунічні написи на Рутвельському хресті, поема «Беовульф» та ін.) датуються 7—8 ст. З проникненням до Англії християнства (6 ст.) латинський алфавіт заміняє руни. Староанглійська мова характеризується розвиненою системою голосних, дифтонгів, палаталізацією приголосних, флективною будовою, вільним порядком слів, морфологічною диференціацією частин мови, добре розвиненою системою словотворчих афіксів, продуктивним словоскладанням. Лексичний склад — в основному давньо-германський, з незначними кельтськими і латинськими запозиченнями. Після завоювання Англії Данією (1017) англійська мова поповнюється скандинавськими географічними назвами, військовими термінами, суспільно-побутовою лексикою.

Середньоанглійський період (XI-XIV ст.)

Середьонаглійський період розвитку мови англійської народності простягається від 11 до 14 ст.

В кінці 11 і на початку 12 ст. в Англії посилюється процес феодалізації, якому сприяє завоювання країни норманами (1066), і норманський діалект французької мови стає офіційною мовою Англії. Але народ зберігає рідну мову. Понад два століття в Англії існує двомовність, внаслідок чого лексика англійської мови в значній мірі поповнюється запозиченнями з французькохї. На початку 15 ст. англійська мова витісняє французьку з основних сфер державного та політичного життя і стає панівною в країні. В цей час в Англії ще існують діалекти староанглійської мови, риси яких відбиті в писемних пам'ятках, особливо з 13 ст. Найвизначнішою пам'яткою цього періоду є твори видатного англійського поета Джефрі Чосера, які сприяли поширенню літературної англійської мови. Її особливістю на той період був поступовий перехід від флективної до аналітичної будови. Зв'язок між словами починає здійснюватися переважно за допомогою прийменникових конструкцій і службових слів. Відбувається ряд змін у системі голосних, скорочується кількість відмін, руйнується категорія роду, спрощується система класифікації дієслів. У системі дієвідмінювання виникають нові аналітичні форми, стає помітною тенденція до сталого порядку слів.

Період формування англійської національної мови (XV-XVI ст.)

У цей період в Англії починається розклад феодальної системи та інтенсивний розвиток товарно-грошових відносин. Внаслідок широкої міжнародної торгівлі Англії Лондон в 14 ст. стає центром країни, а лондонський діалект набуває все більшого значення в країні і, вбираючи окремі елементи з суміжних діалектів, стає основою національної мови. Інтенсивний процес формування нації сприяв поширенню й розвитку національної мови й все більшому нівелюванню діалектів. Велику роль у поширенні норм національної англійської відіграв Уїльям Кекстон, який запровадив книгодрукування в Англії (1476), чим сприяв закріпленню орфографії, яка вже й на той час не цілком відповідала нормам вимови. В літературномовних пам'ятках цього періоду відбилась епоха розвитку буржуазного гуманізму, формування національної самосвідомості англійського народу. На мові цього періоду позначається вплив широких міжнародних зносин Англії — починається новий потік запозичень з італійської, грецької, іспанської та інших мов. У фонетиці визначним явищем є так званий «зсув голосних» і ряд інших особливостей, що посилили розбіжність між орфографією і орфоепією. У морфології триває процес відмирання флексій іменників, прикметників і дієслів; виникає новий, безсуфіксальний спосіб творення слів; усталюється єдина форма множини (-з); прикметники остаточно втрачають форми узгодження, спрощується категорія сильних і слабких дієслів. У синтаксисі спостерігаються основні риси сучасної англійської мови.

Новоанглійський період (XVII-XX ст.)

У цей період відбулося остаточне формування і розвиток національної англійської мови. Закріпленню сталих норм літературної мови сприяє художня література і численні граматичні праці («Коротка граматика англійської мови» У. Буллокара, «Граматика англійської мови» Б. Джонсона і ряд словників). Зусилля мовознавців були спрямовані на створення нормативної граматики і розв'язання орфографічної проблеми (остання реформа була проведена у 18 ст.). Внаслідок колоніальної експансії Англії її мова проникала (з 17 ст.) до Америки, Ірландії, Австралії, Нової Зеландії та ін. країн. В англійській мові далі розвиваються основні риси попереднього періоду, удосконалюється її аналітична будова, відношення між повнозначними словами в реченні виражаються за допомогою сталого порядку слів; слово майже не змінюється морфологічно, наприклад, прикметники змінюються лише за ступенями порівняння і цілком втратили ознаки узгодження з іменниками. Отже, на перше місце стає синтаксичний зв'язок слів у реченні.

Хоч англійська мова протягом тривалого розвитку зазнала значних змін, проте вона й тепер зберігає всі основні риси групи германських мов.


Літ.: Англо-український словник. К., 1948; Українсько-англійський словник. К., 1957; Костюченко Ю. П. Історія англійської мови. К., 1953; Huchon R. Histoire de la langue anglaise, т. 1—2. Paris, 1923—30; Бровченко Т. А. Сопоставительный анализ согласных украинского и английского языков. Одесса, 1955; Баранцев К. Т. Курс лексикології сучасної англійської мови. К., 1955; Раєвська Н. М. Англійська лексикологія К., 1957


Англійська мова поширилася по всьому світу, починаючи з 17 століття, і залишається основною міжнародною мовою торгівлі і техніки.

Структура мови

Англійський алфавіт

Література

Шаблон:Германські мови

Ресурси інтернету

Шаблон:InterWiki

af:Engels (taal) als:Englische Sprache am:እንግሊዝኛ an:Idioma anglés ang:Nīwu Englisc sprǣc ar:لغة إنجليزية arc:ܠܫܢܐ ܐܢܓܠܝܐ ast:Inglés az:İngilis dili bar:Englische Sproch bat-smg:Onglu ruoda be-x-old:Ангельская мова bg:Английски език bn:ইংরেজি ভাষা bpy:ইংরেজি ঠার br:Saozneg bs:Engleski jezik ca:Anglès chr:ᎩᎵᏏ (ᎦᏬᏂᎯᏍᏗ) cr:ᐊᑲᔭᓯᒧᐃᐧᐣ cs:Angličtina cu:Англїискъ ѩзыкъ cv:Акăлчан чĕлхи cy:Saesneg da:Engelsk (sprog) de:Englische Sprache dv:އިނގިރޭސި el:Αγγλική γλώσσα eml:Inglês en:English language eo:Angla lingvo es:Idioma inglés et:Inglise keel eu:Ingeles fa:زبان انگلیسی fi:Englannin kieli fo:Enskt mál fr:Anglais frp:Anglès fur:Lenghe inglese fy:Ingelsk ga:Béarla gd:A' Bheurla gl:Lingua inglesa got:𐌰𐌲𐌲𐌹𐌻𐌰𐍂𐌰𐌶𐌳𐌰 gu:અંગ્રેજી ભાષા gv:Baarle hak:Yîn-vùn he:אנגלית hi:अंग्रेज़ी भाषा hr:Engleski jezik hsb:Jendźelšćina hu:Angol nyelv hy:Անգլերեն ia:Lingua anglese id:Bahasa Inggris ilo:Pagsasao nga Ingles io:Angliana linguo is:Enska it:Lingua inglese iu:ᖃᓪᓗᓈᑎᑐᑦ/qallunaatitut ja:英語 jbo:glibau jv:Basa Inggris ka:ინგლისური ენა kn:ಆಂಗ್ಲ ko:영어 ku:Îngilîzî kw:Sowsnek la:Lingua Anglica lb:Englesch li:Ingels lij:Lengua ingleise ln:Lingɛlɛ́sa lt:Anglų kalba lv:Angļu valoda mg:Fiteny anglisy mi:Reo Pākehā mk:Англиски јазик ml:ഇംഗ്ലീഷ് (ഭാഷ) mr:इंग्लिश भाषा ms:Bahasa Inggeris nah:Inglatlahtōlli nap:Lengua ngrese nds:Engelsche Spraak nds-nl:Ingels nl:Engels nn:Engelsk språk no:Engelsk språk nov:Anglum nrm:Angliais nv:Bilagáana bizaad oc:Anglés os:Англисаг æвзаг pdc:Englisch pi:आंगलभाषा pl:Język angielski pt:Língua inglesa qu:Inlish simi rm:Lingua englaisa ro:Limba engleză ru:Английский язык scn:Lingua ngrisa sco:Inglis leid se:Eaŋgalsgiella sh:Engleski jezik simple:English language sk:Angličtina sl:Angleščina sm:Fa'aperetania so:Ingiriis sq:Gjuha angleze sr:Енглески језик ss:Sí-Ngísi st:Senyesemane su:Basa Inggris sv:Engelska sw:Kiingereza ta:ஆங்கிலம் tg:Забони англисӣ th:ภาษาอังกฤษ tk:Iňlisçe tl:Wikang Ingles tpi:Tok Inglis tr:İngilizce ur:انگريزی uz:Ingliz tili vi:Tiếng Anh xh:IsiNgesi yi:ענגליש zh:英语 zh-classical:英語 zh-min-nan:Eng-gí zh-yue:英語 zu:IsiNgisi