Супрун Людмила Вікторівна

Матеріал з Wikiситет
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Супрун Людмила Вікторівна

Доктор наук із соціальних комунікацій,

професор кафедри журналістики та українознавства Національного університету водного господарства та природокористування

Освіта


1985-1989 рр. – філологічний факультет Вінницького державного педагогічного інституту імені М. Островського: спеціальність «Учитель російської мови і літератури» (диплом спеціаліста з відзнакою);
1992-1994 рр. – філологічний факультет Вінницького державного педагогічного інституту: спеціальність «Учитель української мови та літератури» (диплом спеціаліста з відзнакою);
1992-1996 рр. – навчання в аспірантурі Інституту мовознавства імені О.О. Потебні НАН України (кандидат філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 – українська мова);
2008-2013 рр. – навчання в докторантурі Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка (доктор наук із соціальних комунікацій зі спеціальності 27.00.04 – теорія та історія журналістики);
2004 р. – присвоєно вчене звання доцента;
2015 р. – присвоєно вчене звання професора;
2020 р. – присвоєно звання академіка Національної академії наук вищої освіти України.

Досвід роботи

Працювала асистентом, старшим викладачем, доцентом на кафедрах російської мови, української мови, журналістики, завідувачем кафедри журналістики Інституту філології й журналістики Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського; обіймала адміністративні посади заступника директора інституту з виховної роботи та заступника директора інституту з наукової роботи у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського (1989-2010 рр.).
Працювала завідувачем кафедри журналістики Національного університету «Острозька академія» (2014-2019 рр.); професором кафедри міжнародних відносин та журналістики Вищого навчального закладу «Університет економіки та права «КРОК».
З 2021 р. – професор кафедри журналістики та українознавства Національного університету водного господарства та природокористування

Наукові праці


• 3 одноосібні та 2 колективні монографії;
• 1 наукова брошура;
• 2 навчальних посібники з грифом МОН України («Загальне мовознавство» (К., 2012), «Українська мова в засобах масової комунікації» (Вінниця, 2008));
• 7 навчально-методичних посібників;
• 7 навчальних програм, одна з яких («Основи наукових досліджень») з грифом МОН України;
• 170 статей і тез доповідей, cеред яких:

1.Suprun V.M., Suprun L.V. Social Advertising in Modern Communication Space Science and innovation. 2018. №4. p. 62-68 (Web of Science).
2.Suprun L. Ethnic Stereotypes in Traditional Communication as a Framework of Ukrainian World View / Olha Mazurkevich, Yuriy Osiyskiy, Liudmyla Suprun, Nadiia Skrypnyk, Iuliia Lebed, Valentyna Tymkova // International Journal of Recent Technology and Engineering (IJRTE). Volume-8, Issue 3C, November 2019. Р. 297-302 (Scopus).
3.Супрун Л. Атрибутивні актуалізатори донцовського концепту «держава». Теле- та радіожурналістика: збірник наукових праць. Вип. 18. 2019. С. 292-304.
4.Супрун Л.В. Сугестогенність семантики аксіоназв у дискурсі журналістики І половини ХХ століття. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2021. Том 32 (71) №4. Ч. 3. С. 231-238
5.Супрун Л. Теорія нації у вісниківській публіцистиці Дмитра Донцова. Інструментарій впливу ЗМК на аудиторію: колективна монографія / за редакцією завідувачки кафедри журналістики ДонНУ О.В. Тараненко. Вінниця: ДонНУ, 2016. С. 30-36.
6.Супрун Л. Комп’ютерна комунікація: українські реалії. Традиційні й нові медіа у формуванні громадянського суспільства: монографія / за заг. ред. проф. Супрун Л.В. Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2016. С. 141-147.
7.Супрун Л.В., Супрун В.М. Інклюзивна журналістика в Україні: становлення й перспективи розвитку. Інклюзивна освіта: досвід і перспективи. Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції, м. Вінниця, 16-17 травня 2018 р. Вінниця : ТОВ «Ніланд-ЛТД», 2018. С. 14-16.
8.Супрун Л.В., Супрун В.М. Психологія журналістської творчості: навчально-методичні вказівки для студентів спеціальності «Журналістика». Вінниця, 2019. 20 с.
9.Супрун В.М., Супрун Л.В. Економічна журналістика в масово-інформаційних потоках України. Філологія початку ХХІ сторіччя: традиції та новаторство: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, 2-3 квітня 2021 р. Київ: Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського, 2021. С. 168-170
• два свідоцтва на авторське право.

Дисципліни

«Основи журналістики»
«Інформаційні жанри журналістики»
«Історія журналістики»
«Редагування в ЗМІ»
«Медіакультура»

Професійна та громадська активність


• 2016-2020 рр. – член спеціалізованої вченої ради із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук із соціальних комунікацій у Львівському національному університеті імені Івана Франка (К. 35.051.24);
• 2016-2017 та 2019 рр. – експерт акредитаційної комісії МОН України у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки; експерт Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти;
• з 2016 року – медіа-експерт Національної премії України для фахових медійників, що спеціалізуються на економічній проблематиці та висвітлюють процес реформування економіки, зміни у податковій сфері, підтримку та розвиток вітчизняного підприємництва «Media etc.»;
• член редакційної колегії фахового видання «Вісник Львівського університету. Серія: Журналістика», що індексується наукометричною базою даних Index Copernicus;
• член експертної наукової ради Міністерства освіти і науки України України за галуззю «Соціальні комунікації» (секція «Соціально-історичні науки»);
• експерт Національного фонду досліджень України;
• член експертної комісії з мов і літератур національних меншин та корінних народів Міністерства освіти і науки України;
• керівник наукової теми кафедри журналістики НУ «Острозька академія» «Новітні медіа — інструмент формування громадянського суспільства» (номер державної реєстрації 0115U002275) (термін виконання: 2015-2020 рр.);
• опонент кандидатських і докторських дисертацій, рецензент підручників, посібників та наукових монографій.