Надійність водогосподарських систем

Основна мета дисципліни – ознайомити студентів з теорією надійності, її можливостями та методами з метою передбачення можливих негативних наслідків при функціонуванні водогосподарських систем і споруд та їх запобігання з точки зору забезпечення цих систем і споруд необхідним рівнем надійності, захисту природного оточуючого середовища; формування у студентів системного, аналітичного мислення для оцінки ситуацій, що виникають, та прийнятті необхідних інженерних та управлінських рішень.

Основним завданням вивчення дисципліни

є підготовка студентів до застосування теорії надійності для потреб водогосподарської галузі, а саме:

• ознайомлення з особливостями і можливостями сучасної теорії надійності для потреб водогосподарської галузі;
• навчання вмінню застосовувати ймовірнісний математичний апарат для розрахунку показників теорії надійності;
• застосування методів теорії надійності для оцінки надійності технічних та організаційно-технологічних структур;
• проведення експериментів з оцінки надійності водогосподарських систем та її елементів;
• оцінювання, аналізу стану надійності водогосподарських систем і споруд;
• прогнозування можливих негативних наслідків при функціонуванні таких систем і споруд.
• пошук оптимальних шляхів забезпечення необхідного рівня надійності водогосподарських систем і споруд;

В результаті вивчення дисципліни фахівець повинен знати:

• поняття про теорію надійності, її особливості і сферу застосування;
• математичний апарат, методи теорії ймовірностей та математичної статистики для потреб теорії надійності;
• методологію проведення експериментів з оцінки надійності водогосподарських систем та її елементів;
• системний підхід щодо застосування теорії надійності і методів математичного моделювання для цієї мети;
• поняття складної організаційно-технологічної системи та її ознаки, поняття надійності управління;
• водогосподарські системи і споруди, їх структуру, класифікацію станів та відмов;
• методи оцінки, аналізу, оптимізації надійності водогосподарських систем і споруд та прогнозування їх можливого стану.

Підготовлений спеціаліст повинен вміти:

• визначати вид сполучення елементів водогосподарських систем і споруд, здійснювати їхній морфологічний аналіз із застосуванням евристичних прийомів системного аналізу;
• отримувати статистичні дані дослідження надійності водогосподарських систем та її елементів і встановлювати оцінку їхньої достовірності;
• обробляти інформацію з надійності водогосподарських систем та її елементів;
• моделювати відмови водогосподарських систем та її об’єктів, прогнозувати їх стани;
• використовувати математичний апарат та методи теорії надійності для оцінки, аналізу та оптимізації надійності водогосподарських систем та її елементів;
• визначати закономірності прояву відмов водогосподарських систем та її елементів на основі збору і систематизації статистичної інформації з надійності;
• розробляти програми забезпечення надійності водогосподарських систем та визначати стратегії технічного обслуговування і ремонтів її технічних об’єктів;