Стріха Володимир Андрійович

Матеріал з Wikiситет
Версія від 18:53, 2 листопада 2015, створена ПУХНАСТИЙ ЗАЯ (обговорення | внесок) (Створена сторінка: thumb|Стріха Володимир Андрійович Автор більше 70 науково-методичних праць, 2 н...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стріха Володимир Андрійович

Автор більше 70 науково-методичних праць, 2 навчальних посібників та 2 патентів

Освіта і професійний шлях

1977 - 1981 р. навчання в Ірпінському індустріальному технікумі за спеціальністю “Розробка торфових родовищ”, отримав кваліфікацію технік-механік;

1981 – 1986 р. – навчання в Українському інституті інженерів водного господарства за спеціальністю “Технологія і комплексна механізація розробки торфових родовищ”, отримав кваліфікацію гірничий інженер;

1986 – 1987 р. старший майстер торфодільниці «Соломка» головного підприємства ДП «Рівнеторф»;

1987 – 1994 р. ассистент кафедри розробки торфових родовищ УІІВГ;

1994 - 2008 р. ст. викладач кафедри розробки торфових родовищ НУВГП;

2008 – по даний час доцент кафелри розробки родовищ корисних копалин НУВГП;

у 2008 р. присуджено науковий ступінь кандидата технічних наук зі спеціальності «Відкрита розробка родовищ корисних копалин»;

у 2009 р. присуджено науковий ступінь доктора філософії (Ph.D);

у 2011 р. присвоєно вчене звання доцента кафедри розробки родовищ корисних копалин;

Педагогічна діяльність

викладає дисципліни:

  • “Основи гірничого виробництва”,
  • “Технології відкритої розробки корисних копалин”,
  • “Гідротехніка та протипожежне водопостачання” для студентів за напрямом підготовки “Гірництво”
  • “Особливості відкритої та підземної розробки родовищ”
  • “Управління гірничим виробництвом” для студентів спеціальності “Розробка родовищ корисних копалин”;

Kерує дипломним проектуванням спеціалістів, науковими роботами магістрів спеціальності “Розробка родовищ корисних копалин”.

Наукова діяльність

Головний науковий напрям – удосконаленні процесу виробництва паливного фрезерного торфу.

Автор понад 60 наукових праць, у тому числі 1 навчального посібника і 2 патентів на винаходи.