Пікула Микола Веніамінович

Матеріал з Wikiситет
Версія від 17:28, 1 листопада 2015, створена ПУХНАСТИЙ ЗАЯ (обговорення | внесок) (Створена сторінка: thumb|Пікула Микола Веніамінович == Біографія == Народився 30 листопада 1961 рок...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пікула Микола Веніамінович


Біографія

Народився 30 листопада 1961 року в с.Вовковиї Млинівського району Рівненської області.

У 1980 р. вступив, а у 1985 р. з відзнакою закінчив Український інститут інженерів водного господарства за спеціальністю „Механізація гідромеліоративних робіт”, кваліфікація – інженер-механік.

У серпні 1985 року розпочав свою інженерну діяльність - у Новоград-Волинській ПМК-114 тресту „Житомирводбуд” працював на посадах дільничного механіка, автомеханіка, викладача курсів механізаторів. З жовтня 1986 до вересня 1989 року - інженер-конструктор Рівненської станції технічного обслуговування вантажних автомобілів СТОА-15697.

3 1989 року – на викладацькій роботі: асистент, старший викладач кафедри „Автомобілі, автомобільне господарство і технологія металів” Національного університету водного господарства і природо- користування.

Основні навчальні дисципліни:

  • „Технологія конструкційних матеріалів і матеріалознавство”,
  • „Технологічні основи машинобудування”,
  • „Основи технології виробництва і ремонту автомобілів”.

Наукові праці

Автор і співавтор більш як 70 наукових і навчально-методичних робіт, з них – навчальні посібники „Технологічні основи машинобудування” (2008 р.) і „Технологія конструкційних матеріалів і матеріалознавство” (2010 р., у співавторстві з Кімом Є..), сім винаходів, підтверджених авторськими свідоцтвами та патентами.

Сфера наукових інтересів – вібраційна обробка деталей машин; методичні основи викладання технологічних дисциплін.

Життєве кредо – „Будь собою завжди і всюди”.