Як працювати з HelpDesk

Багатозначність

Якщо слово має декілька значень, має бути окрема сторінка, яка пояснює всі значення та надає посилання на статті про кожне окреме значення. Такі сторінки називають тлумаченнями неоднозначності. Застосуйте на початку статті про поняття яке може мати інші тлумачення шаблон {{Otheruses}} для посилання на сторінки-багатозначності.

Шапка та картка

На самому початку статті, до тексту, з першого рядка повинні при необхідності розташовуватися стандартні шаблони впорядкування: позначки про обговорення щодо статті (вилучення, перейменування), недоліки (порушення нейтральної точки зору, необхідність поліпшення), про роботу, що наразі триває над статтею. Далі розміщують картки, координати географічних об'єктів, шаблони багатозначності.

Для статей на більшість тем (окрім загальних та абстрактних) доречно розмістити картку, що дозволяє стисло викласти всю ключову інформацію у статті у табличному форматі. Її розміщують у правій верхній частині статті, до тексту.

{{Картка XYZ|
| назва       =
...
| вебсайт    =
}}

Для спрощення оновлення статті у майбутньому, при початковому створенні статті рекомендується скопіювати код шаблона-картки з найуживанішими параметрами (включно з пропусками між символами/рядковими пропусками, та порожніми параметрами картки) з відповідної сторінки документації шаблона-картки. Важливо залишити без вилучення доречні порожні параметри картки, оскільки це допоможе при оновленні статті у майбутньому, зокрема, допоможе недосвідченим користувачам заповнити інші параметри. Також важливо залишити пропуски між символами/рядкові пропуски у картці, оскільки вони допомагають легше розібратися візуально з кодом картки та значно спрощують оновлення параметрів картки.

Означення

Стаття починається з назви предмету та його означення. Назва виділяється жирним шрифтом за допомогою трьох апострофів із обох боків. Має бути наголос, якщо назва не односкладова. Означення записується після назви через тире.

Код	Вигляд
'''На́зва''' — означення.	На́зва — означення.

Наприклад:

Код	Вигляд
'''А́зія''' — [[частина світу]], східна частина материка [[Євразія|Євразії]].	А́зія — частина світу, східна частина материка Євразії.

У статтях про іншомовний об'єкт або явище наводьте іншомовні назви в дужках:

Код	Вигляд
'''Варша́ва''' ({{lang-pl|Warszawa}}) — столиця [[Польща|Польщі]].	Варша́ва (Шаблон:Lang-pl) — столиця Польщі.

У статтях про людей (персоналії) вказуйте дату народження й смерті в дужках:

Код	Вигляд
'''Джо́рдж Ва́шингтон''' ({{lang-en|George Washington}}; [[22 лютого]] [[1732]] — [[14 грудня]] [[1799]]) — американський державний діяч, перший [[президент США|президент Сполучених Штатів]].	Джо́рдж Ва́шингтон (англ. George Washington; 22 лютого 1732 — 14 грудня 1799) — американський державний діяч, перший президент Сполучених Штатів.

Назви творів мистецтва, підприємств, організацій, наукових видань тощо треба писати в лапках:

Код	Вигляд
'''«Касабла́нка»''' — американський кінофільм.	«Касабла́нка» — американський кінофільм.

Тіло статті

• Місце основного тексту статті.

'''А́зія''' — [[частина світу]], східна частина материка [[Євразія]].

== Географія ==
Азія — найбільша частина світу, омивається 4 [[океан|океанами]].

…

== Населення ==
Азія — найнаселеніша частина світу, у ній мешкає 50 % населення Землі.

…

Усталені назви розділів

Біографія і Життєпис

Шаблон:Настанова-розділ У назві біографічного розділу статей про осіб рекомендується форма «Біографія», форма «Життєпис» також є допустимою. Заміна назви розділу із «Біографія» на «Життєпис» і навпаки вважається початком війни редагувань.

Див. також

Розділ для посилання на статті з дотичної тематики. Потрібно пам'ятати, що такі посилання краще давати прямо в тексті статті, а виносити в цей розділ тільки найважливіші та найбільші за об'ємом статті. Посилання мають бути відсортовані за абеткою.

== Див. також ==
* [[Євразія]]
* [[Континенти]]

Примітки

Розділ для деталей, зайвих у основному тексті статті, або підтвердження неоднозначних тез із посиланням на джерело інформації.

== Примітки ==
{{reflist}}

Текст приміток вміщують у основному тексті статті (зазвичай там, де вони вперше згадуються) і відокремлюють парою тегів <ref> та </ref>, а розділи приміток та посилань містять лише службовий тег <references/> (або шаблон {{reflist}}). При перегляді статті всі виноски автоматично збираються у відповідному розділі.

Джерела

Розділ містить посилання на джерела, що дають можливість перевірити конкретну інформацію в статті; загальні джерела (бібліографічний перелік), які не стосуються якоїсь певної частини тексту або можуть бути поясненням до коротких виносок. Може бути об'єднаним з примітками.

== Джерела ==
* ...
* ...

Рекомендована література

Розділ має містити бібліографію (друковані наукові праці) з теми статті. Якщо наведено джерело іноземною мовою, то про це вказується після опису.

== Рекомендована література ==
* ...
* ...

Посилання

Розділ для адрес інтернет-ресурсів, що глибше висвітлюють та доповнюють статтю.

== Посилання ==
* [http://www.example.com Назва ресурсу]
* [http://www.example.com Назва ресурсу]

Бібліоінформація

Оскільки бібліоінформація є фактично зовнішніми посиланнями після блоку посилань розміщують шаблон бібліоінформації — посилання на соціальні мережі, служби фото й відеохостингу, а також дані нормативного контролю, які визначені для поточного елемента на Вікіданих. Він працює лише в деяких статтях.

{{Бібліоінформація}}

Навігаційні шаблони

Як правило, після обов'язкової інформаційної частини статті й зовнішніх тематичних посилань йде другий необов'язковий блок шаблонів. Тут, здебільшого, розміщуються оголошення про те, що стаття неповна і вимагає подальшої роботи з розширення. Позначки, що сигналізують про незавершеність статті, розміщуються з наступного рядка після розділу зовнішніх посилань.

{{Країни Азії}}

Категорії

Область визначення категорій повинна розташовуватися в кінці статті. Якщо категорій декілька, то посилання на кожну з категорій наводиться в окремому рядку. Стаття обов'язково має належати хоча б до однієї з наявних у Вікіпедії категорій.

[[Категорія:Частини світу]]
[[Категорія:Азія]]

Загальні зауваження

При написанні статей бажано уникати скорочень, оскільки вони ускладнюють сприйняття інформації недосвідченими читачами. Статті, що містять чимало скорочень, варто позначати відповідним шаблоном {{Скорочення}}, який закликатиме розшифрувати скорочення.

Ілюстрування

Намагайтесь підбирати ілюстрації, що чітко та виразно передають вигляд предмету, явища. До прикладу, при ілюструванні біологічних статей, перевагу в картці потрібно віддавати такому зображенню, де представлено як листки, квітки, так і насіння. Таким чином, зображення зможе сфокусувати увагу одразу на суттєвих моментах. При ілюструванні, скажімо, технічних карток, може виявитись корисно проілюструвати її зображенням, яке містить складові (компоненти, агрегати) пристрою, механізму.

При оформленні статті з використанням фото та ілюстрацій, пріоритет надається зручності читання тексту. У зв'язку з цим рекомендується розміщувати ілюстрації зазвичай праворуч, оскільки читання відбувається зліва направо. Вирівнювання ілюстрацій ліворуч вважається припустимим у таких випадках:

1. кількість тексту достатня для того, щоб він обтікав ілюстрацію зверху, праворуч і знизу
2. якщо текст коротший за картку, і зображення праворуч у такому разі опинилося б під карткою

При використанні маркованих та нумерованих списків слід звернути увагу, щоб вирівняна ліворуч ілюстрація не призводила до розриву вертикалі маркерів чи номерів списку. Список все ж допустимо розбити ілюстрацією ліворуч, якщо при її вирівнюванні ілюстрація відтісняється інфобоксом, і логічний зв'язок ілюстрації з текстом стає неочевидним.

Шаблони

Формуйте шаблони з нормально структурованим кодом. Тобто формувати колонки, рядки тощо таким чином, щоб, у разі помилки, інші користувачі, які знаються на цьому, легко змогли знайти хибу і скоригувати її. Зважайте й на те, що шаблони, списки можуть автоматично оброблятися відповідними програмами, тому доцільним буде формувати акуратний список різноманітних об'єктів, що входять у шаблон, аніж рядок, який важче сприйняти, вже не кажучи про те, наскільки складніше його обробити. Застосування такої простої дії також корисне з погляду вікіфікації, коли ваші дані не містять внутрішніх посилань і комусь доведеться проставляти їх.

Приклад неструктурованого коду	Приклад структурованого коду
Елісвілл · Андалузія · Анністон · Араб · Ешфорд · Атенс · Етмор · Атталла · Оберн · Бей-Мінетт · Баю-Ла-Батр ·	Адамсвілл · Алабастер · Албертвілл · Александер-Сіті · Еббівілл

Найкраще це проявляється в коді статті; особливо на це потрібно зважити з огляду на новачків, які ще не досвідчені в роботі з вікі-кодом чи й зовсім не ознайомлені з ним.

• Довідка:Шаблони
• Вікіпедія:Шаблони

Хронологічні списки

Хронологічні списки треба формувати за вагомістю дат. Тобто, якщо має бути відображено роки в порядку зростання (спадання), варто зробити це так, щоб вказівки конкретного дня, місяця не заважали сприйняттю цієї важливої інформації. Приклад невдалого формату: Рівне#XX століття.

Внутрішні посилання

Внутрішні посилання робляться всередині основного тексту статті, щоб посилатися на інші статті Вікіпедії. Загальна логіка створення внутрішніх посилань — дати читачеві доречні підказки на питання, які можуть виникнути в нього при читанні статті. Варто додавати посилання на географічні назви (за винятком найпоширеніших), спеціальні терміни. Уявіть собі пересічного студента, який читає новий параграф підручника. До яких термінів у нього виникнуть запитання? Не уявляйте собі читача немовлям. Не тлумачте слів «рука», «нога», «хвіст», «листок», «квітка», «річка», «літак», «Київ», «Україна». Краще два-три доречні посилання, ніж десять банальних.

При посиланнях на інші статті завжди перевірте, чи правильно обрана стаття посилання та чи відповідає вона стилю. Давайте точні посилання: наприклад, Пам'ятник Тарасові Шевченку в Новосілці, а не пам'ятник Тарасові Шевченку в с. Новосілка Бучацького району Тернопільської області. Якщо створене посилання скеровує читача на статтю, яка ще не існує, але яку автор має намір створити, стиль цієї назви слід узгодити з подібними існуючими назвами, перевірити їхню правильність: наприклад, Бобрівка ([[Бобрівка (річка)|Бобрівка]]), а не Бобрівка ([[Бобрівка, ріка|Бобрівка]]).

Надлишкова вікіфікація

Надмірні внутрішні посилання — це надто численні, повторювані гіперпосилання на неважливі, мало дотичні до предмета статті слова, які відволікають читача від ключових термінів, спонукають «перескакувати» зі статті на статтю, гублячи предмет пошуку.

На що, зазвичай, не варто робити посилань

За винятком випадків, коли такі внутрішні посилання безпосередньо стосуються теми статті:

• Уникайте посилань на прості слова української мови — предмети повсякденного вжитку, побутові поняття, форми, кольори, частини тіла, предмети одягу, емоції, риси тощо.
• Уникайте посилань на назви основних географічних понять і місць, країн (напр. Україна, Англія, Київ, Лондон…), сторін світу, мов (напр. англійська, німецька…), релігій (напр. християнство, іслам…) і поширених професій (напр. письменник, архітектор…).
• Уникайте посилань на одиниці виміру, які є ясними (напр. см, м², км, °C…).
• Уникайте посилань на дати, з якими не пов'язано вагомих щодо теми статті подій, наділених власною енциклопедичною значущістю (тобто вартих висвітлення в окремих статтях).
• Не робіть посилань на сторінку, що перенаправляє на сторінку, з якої здійснене посилання.

Як правило, внутрішнє посилання на певне поняття не повинне зустрічатися у статті частіше, ніж раз на розділ (при першому згадуванні у розділі). Посилання можуть бути повторені в інфобоксах, таблицях, підписах до зображень і виносках.

Оформлення років життя осіб

Шаблон:Policy-section При наведенні в статтях років життя, дат чи місць народження та смерті, слід дотримуватися такого порядку:

1. для запису років життя у випадках, коли мається на увазі весь проміжок часу, який людина жила, і ця інформація має довідковий характер і не є самостійним реченням (наприклад, на початку статей та в тексті після імен осіб, у таблицях, у списках і т. п.):
   1. для осіб, що померли, і відомі дати народження та смерті, використовувати форму без усяких позначок та скорочень у вигляді «дата_народження — дата_смерті», наприклад: «Іван Петренко (1 січня 1900 — 31 грудня 1999)»;
      • у випадку, коли потрібно вказати місце народження/смерті, додавати їх після відповідних дат із комою, наприклад: «Іван Петренко (1 січня 1900, Стокгольм — 31 грудня 1999, Хараре)».
   2. для осіб, що померли, але дата смерті невідома, використовувати форму подібну попередній, замінивши дату смерті знаком запитання без інших скорочень та позначок у вигляді «дата_народження — ?», наприклад: «Іван Петренко (1 січня 1900 — ?)»;
      • у випадку, коли потрібно вказати місце народження/смерті, додавати їх після дати народження/знаку запитання відповідно з комою, наприклад: «Іван Петренко (1 січня 1900, Стокгольм — ?, Хараре)».
   3. для осіб, що померли, але дата народження невідома, використовувати форму подібну переднім, замінивши дату народження знаком запитання без інших скорочень та позначок у вигляді «? — дата_смерті», наприклад: «Іван Петренко (? — 31 грудня 1999)». Допускається використання форми «пом. дата_смерті», наприклад: «Іван Петренко (пом. 31 грудня 1999)»;
      • у випадку, коли потрібно вказати місце народження/смерті, додавати їх після знаку запитання/дати смерті відповідно з комою, наприклад: «Іван Петренко (?, Стокгольм — 31 грудня 1999, Хараре)».
   4. для осіб, що померли, але дати народження та смерті невідомі, писати про це повністю, без усяких позначок та скорочень (наприклад: «роки життя невідомі», або «дати народження та смерті невідомі»), або не писати взагалі (залишити місце порожнім) в тексті, наприклад: «Гоме́р (дав.-гр. Ὅμηρος) — легендарний давньогрецький поет.», або ставити тире (прочерк) у таблицях;
      • у випадку, коли відомі місця народження та смерті (обидва) і їх потрібно вказати (обидва), допускається використовувати форму «?, місце_народження — ?, місце_смерті», наприклад: «Іван Петренко (?, Стокгольм — ?, Хараре)».
   5. для живих осіб використовувати форму «нар. дата_народження», наприклад «Іван Петренко (нар. 1 січня 2000)»;
      • у випадку, коли потрібно вказати місце народження, додавати його після дати народження з комою, наприклад: «Іван Петренко (нар. 1 січня 2000, Парамарибо)».
2. для запису тільки дати народження або тільки дати смерті у випадках, коли ця інформація не є самостійним реченням:
   1. для вказання дати народження, якщо вона відома, використовувати форму «нар. дата_народження», наприклад: «нар. 1 січня 2000»;
      • у випадку, коли потрібно вказати місце народження, додавати його після дати народження з комою, наприклад: «Іван Петренко (нар. 1 січня 2000, Парамарибо)».
   2. для вказання дати народження, якщо вона невідома, використовувати форму «нар. ?».
      • у випадку, коли відоме місце народження і його потрібно вказати, використовувати форму «нар. у місці_народження» із указівкою місця в місцевому відмінку, наприклад: «Іван Петренко (нар. у Стокгольмі)».
   3. для вказання дати смерті, якщо вона відома, використовувати форму «пом. дата_смерті», наприклад: «пом. 31 грудня 1999»;
      • у випадку, коли потрібно вказати місце смерті, додавати його після дати смерті з комою, наприклад: «Іван Петренко (пом. 1 січня 2000, Парамарибо)».
   4. для вказання дати смерті, якщо вона невідома, використовувати форму «пом. ?».
      • у випадку, коли відоме місце смерті і його потрібно вказати, використовувати форму «пом. у місці_смерті» із указівкою місця в місцевому відмінку, наприклад: «Іван Петренко (пом. у Стокгольмі)».
3. для запису тільки дати народження або тільки дати смерті у випадках, коли ця інформація не є самостійним реченням і подається у стовпці таблиці, де назва стовпця однозначно визначає зміст дати, використовувати самі дати, якщо вони відомі, без додаткових позначок та скорочень, або прочерк, якщо потрібна дата невідома.
4. у випадках, коли за контекстом роки життя можуть бути сплутані з іншими часовими проміжками (наприклад, роками правління, перебування на посаді і т. і.), допускається перед роками життя у вище наведеному порядку додавати уточнення "роки життя: "
5. вищевказаний порядок застосовується для всіх форматів написання дат (наприклад, «день місяць рік», «місяць рік», «рік», «століття»). У випадках, коли використання скорочень приводить до нагромадження скорочень (наприклад, «пом. сер. IV ст.»), або некоректного узгодження слів у фразі (наприклад, «пом. перша пол. IV ст.»), допускається використовувати замість скорочень повну форму написання (наприклад, «помер у сер. IV ст.», «помер у першій пол. IV ст.»)
6. для використання скорочень «нар.» і «пом.», на випадок зміни політики використання позначень при датах народження/смерті, слід використовувати шаблони {{Нар}} і {{Пом}} відповідно.

Граматика

Див. також

• Вікіпедія:Стиль/Нарощення порядкових числівників