Стадник Олександр Святославович
Кандидат технічних наук, доцент.
Біографія
Народився 1 березня 1984 року в с. Тучин Гощанського району Рівненської області.
З листопада 2005 року працював на посаді інженера-технолога та з 2007 до 2009 року – начальника відділу Процесів магнітної сепарації та збагачення рудних і нерудних матеріалів Науково-виробничої фірми «Продекологія».
У 2012 році закінчив аспірантуру кафедри розробки родовищ корисних копалин НУВГП за спеціальністю «Геотехнічна та гірнича механіка». Під час навчання в аспірантурі (у 2009–2012 роках) працював за сумісництвом на посадах асистента кафедри розробки родовищ корисних копалин та молодшого наукового співробітника Науково-дослідної частини (НДЧ) університету, брав участь у виконанні госпдоговірної науково-дослідної тематики.
З лютого 2013 року працював на посадах інженера кафедри автомобілів та автомобільного господарства і молодшого наукового співробітника НДС.
З 2016 до 2021 працював на посадах асистента і старшого викладача кафедри автомобілів та автомобільного господарства НУВГП.
З вересня 2021 року працює на посаді доцента кафедри автомобілів та автомобільного господарства.
Освіта
У 2001 році закінчив Тучинську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів.
У 2006 році закінчив з відзнакою Національний університет водного господарства та природокористування. Отримав кваліфікаційний рівень магістра з зі спеціальності «Розробка родовищ корисних копалин».
З 2009 р. по 2012 р. навчався у аспірантурі Національного університету водного господарства та природокористування.
У 2016 році захистив дисертацію та здобув науковий ступінь кандидата технічних наук зі спеціальності "Збагачення корисних копалин" у ДВНЗ «Криворізький національний університет».
У 2020 році закінчив Львівський національний аграрний університет. Отримав кваліфікацію магістра зі спеціальності «Автомобільний транспорт».
Професійний шлях
Наукові праці
Коло наукових інтересів: утилізація автомобілів і їх комплектуючих, технології виготовлення альтернативних палив, моделювання потоків рідин і газів.
Автор понад 130 науково-методичних праць, з яких 29 патентів.