Відмінності між версіями «Панкевич Іван Миронович»

Матеріал з Wikiситет
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рядок 6: Рядок 6:
З листопада 1998 року до лютого 2019 року працював на посадах асистента, доцента, професора юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.  
З листопада 1998 року до лютого 2019 року працював на посадах асистента, доцента, професора юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.  
З жовтня 2000 року до березня 2011 року працював старшим науковим співробітником Львівської лабораторії прав людини і громадянина Інституту державного управління та місцевого самоврядування Національної Академії правових наук України, керуючи групою дослідників, що здійснювали дослідження за відповідними плановими темами Лабораторії.  
З жовтня 2000 року до березня 2011 року працював старшим науковим співробітником Львівської лабораторії прав людини і громадянина Інституту державного управління та місцевого самоврядування Національної Академії правових наук України, керуючи групою дослідників, що здійснювали дослідження за відповідними плановими темами Лабораторії.  
З лютого 2019 року – професор кафедри конституційного права та галузевих дисциплін Навчально-наукового інституту права Національного університету водного господарства та природокористування.  
З лютого 2019 року – професор кафедри конституційного права та галузевих дисциплін Навчально-наукового інституту права Національного університету водного господарства та природокористування. У лютому 2021 року отримав вчене звання професора.
У 2000 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Здійснення прав людини: проблеми обмежування (загальнотеоретичні аспекти)», а у 2003 році –  присвоєно вчене звання доцента.  
У 2000 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Здійснення прав людини: проблеми обмежування (загальнотеоретичні аспекти)», а у 2003 році –  присвоєно вчене звання доцента.  
У 2016 році захистив докторську дисертацію на тему «Інститут виборності як складова української правової традиції (історико-правове дослідження)».  
У 2016 році захистив докторську дисертацію на тему «Інститут виборності як складова української правової традиції (історико-правове дослідження)». 9 лютого 2021 року отримав вчене звання професора.
Рішенням Наукової Ради Інституту правових наук Польської Академії Наук № 67-2018 від 13 квітня 2018 року український диплом доктора юридичних наук визнано відповідним польському диплому доктора габілітованого правових наук у дисципліні право.     
Рішенням Наукової Ради Інституту правових наук Польської Академії Наук № 67-2018 від 13 квітня 2018 року український диплом доктора юридичних наук визнано відповідним польському диплому доктора габілітованого правових наук у дисципліні право.     
Стажувався, був гостьовим професором в Делаверському, Орегонському (США), Віденському, Зальцбурзькому (Австрія), Центрально-Європейському університеті в Будапешті (Угорщина), Варшавському, Вроцлавському, Ягеллонському університетах (Польща), Вюрцбурзькому університеті імені Юліуса Максиміліана, Регенсбургському, Українському Вільному Університеті в Мюнхені, Інституті міжнародного та порівняльного права імені Макса Планка у Гейдельберзі (Німеччина).  
Стажувався, був гостьовим професором в Делаверському, Орегонському (США), Віденському, Зальцбурзькому (Австрія), Пізанському університеті (Італія), Центрально-Європейському університеті в Будапешті (Угорщина), Університету Гоце Делчева (Північна Македонія), у Варшавському, Вроцлавському, Ягеллонському університетах (Польща), Університнеті Палацького в Оломоуці (Чехія), Вюрцбурзькому університеті імені Юліуса Максиміліана, Регенсбургському, Українському Вільному Університеті в Мюнхені, Інституті міжнародного та порівняльного права імені Макса Планка у Гейдельберзі (Німеччина), Університеті Йосипа Юрая Строссмайера в Осієку (Хорватія).  
Офіційний опонент кандидатських та докторських дисертацій з юридичних наук в Україні та Польщі.
Офіційний опонент кандидатських та докторських дисертацій з юридичних наук в Україні, Польщі та Німеччині.
Суддя постійно діючого третейського суду при Західно-Українській регіональній агропромисловій біржі, член наукових та професійних товариств, зокрема української секції міжнародного товариства прав людини, німецько-польського юридичного товариства, член редакційних колегій низки зарубіжних періодичних наукових видань, учасник міжнародних конференцій, симпозіумів, круглих столів, наукових семінарів та навчальних програм.      
Суддя постійно діючого третейського суду при Західно-Українській регіональній агропромисловій біржі, член наукових та професійних товариств, зокрема української секції міжнародного товариства прав людини, німецько-польського юридичного товариства, член редакційних колегій низки зарубіжних періодичних наукових видань, учасник понад 150 міжнародних конференцій, симпозіумів, круглих столів, наукових семінарів та навчальних програм.    
Координатор міжнародного проєкту «Збільшення можливостей для розвитку у галузі антикризового управління на прикордонних територіях», що фінансувався програмою Польської допомоги в цілях розвитку, за підтримки Міністерства закордонних справ Республіки Польща (2021-2022). Віце-президент Європейської академії інноваційного провайдингу.
Нагороджений грамотою Національного університету водного господарства та природокористування за налагодження тісної польсько-української наукової співпраці (2019 р.), подякою Міністерства освіти і науки України (2020 р.), почесною грамотою управління освіти Рівненської обласної державної адміністрації (2020 р.), медаллю Комісії національної освіти Міністерства освіти та науки Республіки Польща за особливі заслуги для освіти та виховання (2022 р., посвідчення № 180777), почесною грамотою Волинської обласної ради (2023 р.).
 


=== Наукові інтереси ===
=== Наукові інтереси ===
Рядок 19: Рядок 22:
Виборчі системи, права людини, права біженців та шукачів притулку, національна безпека.
Виборчі системи, права людини, права біженців та шукачів притулку, національна безпека.
=== Наукова діяльність ===
=== Наукова діяльність ===
Є автором та співавтором понад 130 наукових та навчально-методичних праць, опублікованих українською, польською, англійською, німецькою та російською мовами.
Є автором та співавтором понад 160 наукових та навчально-методичних праць, опублікованих українською, польською, англійською, німецькою та російською мовами.
Наявність за останні п’ять років наукових публікацій у періодичних виданнях, які включені до наукометричних баз, рекомендованих МОН, зокрема Scopus або Web of Science Core Collection: Pankevych I., Sofinska I., The Constitutional Court of Ukraine as the main actor in safeguarding of the Constitution // Juridical Tribune. Volume 9. Special Issue, October 2019. – S. 78-92. (Web of Science)
Наявність за останні п’ять років наукових публікацій у періодичних виданнях, які включені до наукометричних баз, рекомендованих МОН, зокрема Scopus або Web of Science Core Collection: Pankevych I., Sofinska I., The Constitutional Court of Ukraine as the main actor in safeguarding of the Constitution // Juridical Tribune. Volume 9. Special Issue, October 2019. – S. 78-92. (Web of Science)
Член редакційних колегій низки іноземних рецензованих наукових видань, у тому числі наукового часопису «Права людини», Катовіце, Республіка Польща.
Член редакційних колегій низки іноземних та вітчизняних рецензованих наукових видань, у тому числі Правового на адміністративного дискурсу (Зеленогурський університет), наукового часопису «Права людини», Катовіце, Республіка Польща,

Версія за 18:21, 15 січня 2025

Загальна інформація

Панкевич Іван Миронович д.ю.н., професор. У 1995 році закінчив юридичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка. У листопаді 1995 року вступив до стаціонарної аспірантури цього ж університету, яку закінчив у жовтні 1998 року. У лютому 1996 року отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. З листопада 1998 року до лютого 2019 року працював на посадах асистента, доцента, професора юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. З жовтня 2000 року до березня 2011 року працював старшим науковим співробітником Львівської лабораторії прав людини і громадянина Інституту державного управління та місцевого самоврядування Національної Академії правових наук України, керуючи групою дослідників, що здійснювали дослідження за відповідними плановими темами Лабораторії. З лютого 2019 року – професор кафедри конституційного права та галузевих дисциплін Навчально-наукового інституту права Національного університету водного господарства та природокористування. У лютому 2021 року отримав вчене звання професора. У 2000 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Здійснення прав людини: проблеми обмежування (загальнотеоретичні аспекти)», а у 2003 році – присвоєно вчене звання доцента. У 2016 році захистив докторську дисертацію на тему «Інститут виборності як складова української правової традиції (історико-правове дослідження)». 9 лютого 2021 року отримав вчене звання професора. Рішенням Наукової Ради Інституту правових наук Польської Академії Наук № 67-2018 від 13 квітня 2018 року український диплом доктора юридичних наук визнано відповідним польському диплому доктора габілітованого правових наук у дисципліні право. Стажувався, був гостьовим професором в Делаверському, Орегонському (США), Віденському, Зальцбурзькому (Австрія), Пізанському університеті (Італія), Центрально-Європейському університеті в Будапешті (Угорщина), Університету Гоце Делчева (Північна Македонія), у Варшавському, Вроцлавському, Ягеллонському університетах (Польща), Університнеті Палацького в Оломоуці (Чехія), Вюрцбурзькому університеті імені Юліуса Максиміліана, Регенсбургському, Українському Вільному Університеті в Мюнхені, Інституті міжнародного та порівняльного права імені Макса Планка у Гейдельберзі (Німеччина), Університеті Йосипа Юрая Строссмайера в Осієку (Хорватія). Офіційний опонент кандидатських та докторських дисертацій з юридичних наук в Україні, Польщі та Німеччині. Суддя постійно діючого третейського суду при Західно-Українській регіональній агропромисловій біржі, член наукових та професійних товариств, зокрема української секції міжнародного товариства прав людини, німецько-польського юридичного товариства, член редакційних колегій низки зарубіжних періодичних наукових видань, учасник понад 150 міжнародних конференцій, симпозіумів, круглих столів, наукових семінарів та навчальних програм. Координатор міжнародного проєкту «Збільшення можливостей для розвитку у галузі антикризового управління на прикордонних територіях», що фінансувався програмою Польської допомоги в цілях розвитку, за підтримки Міністерства закордонних справ Республіки Польща (2021-2022). Віце-президент Європейської академії інноваційного провайдингу. Нагороджений грамотою Національного університету водного господарства та природокористування за налагодження тісної польсько-української наукової співпраці (2019 р.), подякою Міністерства освіти і науки України (2020 р.), почесною грамотою управління освіти Рівненської обласної державної адміністрації (2020 р.), медаллю Комісії національної освіти Міністерства освіти та науки Республіки Польща за особливі заслуги для освіти та виховання (2022 р., посвідчення № 180777), почесною грамотою Волинської обласної ради (2023 р.).


Наукові інтереси

Конституційне право Виборче право Виборчі системи, права людини, права біженців та шукачів притулку, національна безпека.

Наукова діяльність

Є автором та співавтором понад 160 наукових та навчально-методичних праць, опублікованих українською, польською, англійською, німецькою та російською мовами. Наявність за останні п’ять років наукових публікацій у періодичних виданнях, які включені до наукометричних баз, рекомендованих МОН, зокрема Scopus або Web of Science Core Collection: Pankevych I., Sofinska I., The Constitutional Court of Ukraine as the main actor in safeguarding of the Constitution // Juridical Tribune. Volume 9. Special Issue, October 2019. – S. 78-92. (Web of Science) Член редакційних колегій низки іноземних та вітчизняних рецензованих наукових видань, у тому числі Правового на адміністративного дискурсу (Зеленогурський університет), наукового часопису «Права людини», Катовіце, Республіка Польща,