Відмінності між версіями «Кравець Святослав Володимирович»

Матеріал з Wikiситет
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рядок 26: Рядок 26:
У результаті наполегливої праці колективу під керівництвом С.В. Кравця університет був акредитований в цілому на найвищий IV рівень акредитації і отримав статус «Національного» (2004 р), що дозволило на законних підставах збільшити на 15% посадові оклади і на 15…40% розміри заробітної плати науково-педагогічним працівникам.
У результаті наполегливої праці колективу під керівництвом С.В. Кравця університет був акредитований в цілому на найвищий IV рівень акредитації і отримав статус «Національного» (2004 р), що дозволило на законних підставах збільшити на 15% посадові оклади і на 15…40% розміри заробітної плати науково-педагогічним працівникам.


Працює за науковим напрямом – землерийне машинобудування, засновник наукової школи в Україні «Теорія багатоярусного руйнування грунтового середовища та створення ґрунтозахисних і енергозберігаючих землерийно-ярусних машин». Має в своєму доробку понад 250 наукових та навчально-методичних праць, в тому числі: 3 монографії, 4 - підручники, 13 навчальних посібників, 3 наукових відкриття, 55 авторських свідоцтв і патентів, впровадив у виробництво 18 зразків нової техніки. На основі результатів власних наукових досліджень розробив і впровадив в навчальний процес три дисципліни: «Теорія технічних систем» (54 год), «Теорія руйнування робочих середовищ» (144 год), «Машини для прокладання підземних комунікацій» (162 год). Підготував три доктори і три кандидати наук. Переможець Всеукраїнського конкурсу-виставки в номінації «Інноваційні розробки» - «Кращий вітчизняний товар 2008 року».
Працює за науковим напрямом – землерийне машинобудування, засновник наукової школи в Україні «Теорія багатоярусного руйнування грунтового середовища та створення ґрунтозахисних і енергозберігаючих землерийно-ярусних машин». Має в своєму доробку понад 250 наукових та навчально-методичних праць, в тому числі: 5 монографії, 4 - підручники, 13 навчальних посібників, 3 наукових відкриття, 55 авторських свідоцтв і патентів, впровадив у виробництво 18 зразків нової техніки. На основі результатів власних наукових досліджень розробив і впровадив в навчальний процес три дисципліни: «Теорія технічних систем» (54 год), «Теорія руйнування робочих середовищ» (144 год), «Машини для прокладання підземних комунікацій» (162 год). Підготував три доктори і три кандидати наук. Переможець Всеукраїнського конкурсу-виставки в номінації «Інноваційні розробки» - «Кращий вітчизняний товар 2008 року».
Дійсний член (академік) п’яти академій наук України, двох спецрад по захисту кандидатських і докторських дисертацій, а також науково-методичної комісії МОН України із напряму «Машинобудування».
Дійсний член (академік) п’яти академій наук України, двох спецрад по захисту кандидатських і докторських дисертацій, а також науково-методичної комісії МОН України із напряму «Машинобудування».
З вересня 1999 року по березень 2005 року очолював Раду ректорів і директорів ВНЗ Рівненської області.
З вересня 1999 року по березень 2005 року очолював Раду ректорів і директорів ВНЗ Рівненської області.

Версія за 17:15, 4 березня 2021

Завідувач кафедри будівельних, дорожніх, меліоративних,сільськогосподарських машин і обладнання, доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України

Біографія

Кравець Святослав Володимирович

Народився 6 квітня 1952 року в с. Заруддя Дубенського району Рівненської області.

В 1969 році закінчив Варковецьку середню школу Дубенського району Рівненської області.

В 1969 році вступив до Українського інституту інженерів водного господарства (УІІВГ) на механічний факультет. В 1974 році з відзнакою закінчив інститут за спеціальністю „Механізація гідромеліоративних робіт" та отримав кваліфікацію інженер-механік.

З вересня 1974 року по вересень 1977 року - аспірант УІІВГ.

З вересня 1977 року по серпень 1993 працював асистентом, старшим викладачем, доцентом кафедри будівельних та меліоративних машин Українського інституту інженерів водного господарства. В лютому 1982 року захистив кандидатську дисертацію у спеціалізованій раді Московського технологічного інституту легкої промисловості і отримав наукову ступінь кандидата технічних наук.

З вересня 1993 року по червень 1996 року - докторант Київського державного технічного університету будівництва та архітектури. В 1996 році достроково захистив докторську дисертацію на тему: «Розробка та створення багатоярусних ґрунтозахисних безтраншейних укладачів різного призначення» за спеціальністю 05.05.04 – Машини для земляних та дорожніх робіт з присудженням наукового ступеня доктора технічних наук.

З червня 1996 року по жовтень 1997 року працював на кафедрі будівельних і меліоративних машин Української державної академії водного господарства на посадах старшого викладача, доцента, професора.

В жовтні 1997 року організував та очолив Західну філію Міжгалузевого інституту післядипломної освіти. В грудні 1998 року призначений ректором-організатором Рівненського державного технічного університету на базі якого створив Український державний університет водного господарства та природокористування (2002р), а в 2004 році - Національний університет водного господарства та природокористування (НУВГП), ректором яких був по березень 2005 року. В грудні 2000 року отримав вчене звання професора по кафедрі «Будівельні, дорожні, меліоративні машини та обладнання», яку очолює з жовтня 2000 року. Під його керівництвом в університеті здійснені значні структурні перебудови, що спрямовані на перехід університету від галузевого до політехнічного принципу підготовки фахівців для народного господарства, на забезпечення наскрізної підготовки фахівців „школа - ліцей - технікум - коледж - університет". Для цього в структуру університету включено 2 технікуми, створені технічний коледж, Кримський, Прилуцький, Слов'янський, Закарпатський навчально-консультаційні центри, інститут післядипломної освіти, центр підготовки та перепідготовки водіїв, відкрито 13 нових спеціальностей, 4 факультети, 8 кафедр, ліцензована військова кафедра. Впроваджені інтегровані навчальні плани для підготовки фахівців за скороченим терміном навчання на базі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста. Підготовлено більше 80 докторів та кандидатів наук та вперше в університеті зроблені наукові відкриття.

За період 1998...2005 роки значно розвинулася та поліпшилася матеріально-технічна база університету. Добудований навчальний корпус 2а, збудована база практик та відпочинку на оз. Світязь, проведені реконструкція потокових аудиторій, актової зали, кафе «Сучасник», студентських гуртожитків, проведений капітальний ремонт головного корпуса, зроблене монолітне перекриття в 4-му корпусі, змонтовано 28 комп’ютерних класів та локальну комп’ютерну мережу, створені нові лабораторії, оновлено автомобільний парк (закуплено більше 10 од. техніки) та інше.

Число студентів тільки в базовому навчальному закладі зросло на 2620 осіб і становило понад 13 тисяч, додатково створено 223 робочих місця, за що в 2004 нагороджений Почесними грамотами Рівненської державної адміністрації , Рівненської обласної ради та Рівненського міськвиконкому як «Кращий роботодавець року». Під керівництвом Кравця С.В. розроблена і впроваджена ефективна система матеріального заохочення та програма соціального захисту працівників і студентів університету, що дозволило майже у шість разів більше виділяти коштів на виконання колективного договору та у шістнадцять разів – на надбавки та доплати до заробітної плати працівників, запровадив у практику щомісячне преміювання (у розмірі 50% від посадового окладу) докторів наук та професорів за високі професійні якості та наукові досягнення в науковій та навчальній роботі. Проведена реконструкція першої черги гуртожитку під житло (36 квартир) та додатково придбано ще 18 квартир для працівників університету. У результаті наполегливої праці колективу під керівництвом С.В. Кравця університет був акредитований в цілому на найвищий IV рівень акредитації і отримав статус «Національного» (2004 р), що дозволило на законних підставах збільшити на 15% посадові оклади і на 15…40% розміри заробітної плати науково-педагогічним працівникам.

Працює за науковим напрямом – землерийне машинобудування, засновник наукової школи в Україні «Теорія багатоярусного руйнування грунтового середовища та створення ґрунтозахисних і енергозберігаючих землерийно-ярусних машин». Має в своєму доробку понад 250 наукових та навчально-методичних праць, в тому числі: 5 монографії, 4 - підручники, 13 навчальних посібників, 3 наукових відкриття, 55 авторських свідоцтв і патентів, впровадив у виробництво 18 зразків нової техніки. На основі результатів власних наукових досліджень розробив і впровадив в навчальний процес три дисципліни: «Теорія технічних систем» (54 год), «Теорія руйнування робочих середовищ» (144 год), «Машини для прокладання підземних комунікацій» (162 год). Підготував три доктори і три кандидати наук. Переможець Всеукраїнського конкурсу-виставки в номінації «Інноваційні розробки» - «Кращий вітчизняний товар 2008 року». Дійсний член (академік) п’яти академій наук України, двох спецрад по захисту кандидатських і докторських дисертацій, а також науково-методичної комісії МОН України із напряму «Машинобудування». З вересня 1999 року по березень 2005 року очолював Раду ректорів і директорів ВНЗ Рівненської області. Має Подяку президента України, нагороджений знаками «Изобретатель СССР», «За наукові досягнення» та «Відмінник освіти України», срібною Георгієвською медаллю «Честь. Слава. Труд.» IV ступеня, Ювілейною медаллю до 10-ої річниці Незалежності України та цінним подарунком від Президента України, двічі Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, двічі Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, Почесною грамотою та грамотами Державного комітету України по водному господарству, тричі Почесною грамотою Рівненської обласної державної адміністрації, двічі Почесною грамотою Рівненської обласної ради та Почесною грамотою Рівненського міськвиконкому, Золотою медаллю П.Л. Капіци за наукове відкриття. За заслуги в розбудові економіки та вагомий внесок у створення міжнародного іміджу України в 2001 році занесений до «Золотої книги української еліти». В 2002 році присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України», в 2003 році почесне звання «Почесний працівник Державного комітету України по водному господарству». Занесений на Дошку Пошани університету як «Людина року – 2000, 2001, 2002, 2005, 2006». З 1 вересня 2000 р. Кравець С.В. – завідувач кафедри будівельних, дорожніх меліоративних, сільськогосподарських машин і обладанання. Під його керівництвом кафедра досягла найвищиго якісного кадрового складу серед всіх технічних випускових кафедр університету – 100% науково-педагогічних працівників (20 чол) мають наукові ступені та вчені звання.

Дружина - Людмила Борисівна закінчила Український інститут інженерів водного господарства, працювала доцентом кафедри нарисної геометрії та графіки НУВГП, директором філії Міжгалузевого інституту післядипломної освіти. Університет закінчили дві доньки Святослава Володимировича – Діана і Вікторія, які в 2010 році захистили кандидатські дисертації і працюють викладачами кафедри водогосподарської екології, гідрології та природокористування.

Захоплення – футбол, новинки техніки і технологій.

Хобі – туризм і фотополювання.

Вік живу, вік навчаюся для того, щоб зрозуміти, чим більше я знаю, тим більше я знаю, що я нічого не знаю.

СПИСОК ОСНОВНИХ НАУКОВИХ І НАУКОВО-МЕТОДИЧНИХ ПРАЦЬ

  1. О многоярусном разрушении массива горных пород: Научн.откр. №340. – Вестник Российской академии естественных наук, 2006, т.6, №4.
  2. Закономерность количественного распределения минералов в техногенных золото- и алмазосодержащих россыпях: Наун.откр. №214. – Научные открытия, 2002, вып.2.
  3. Свойство месторождений углеводородов: Научн.откр. №226. - Научные открытия, 2002, вып.1.
  4. Методы активизации технического творчества студентов в области мелиоративного машиностроения: Метод.материалы по применению активных методов обучения в учебном процессе.-Ровно, 1983.
  5. Активные методы поиска новых технических решений в области мелиоративного машиностроения (брошюра): к проведению практических занятий по курсу “Основы технического творчества” для студ. спец. 1514.-Ровно, 1984. - 33 с.
  6. Диалектика творчества и принципы решения изобретательских задач в мелиор. машиностроении (брошюра): к проведению практических занятий по курсу “Основы технического творчества” для студ. спец. 1514. -Ровно, 1985.
  7. Основы технического творчества в строительном и мелиоративном машиностроении (Навч. посібник): Киев УМК ВО, 1990.
  8. Експлуатація будівельних і меліоративних машин (навчальний посібник): Київ: Вища школа, 1991.
  9. Технологія будівництва засобів механізації для влашту-вання комбінованої агромеліоративної системи/В кн.: Тимчасові рекомендації по реконструкції дренажних систем на слабопроникних грунтах гумідної зони України. –Рівне, 1996.
  10. Будівельні і меліоративні машини: Підручник / Баладінський В.Л., Зінь В.С., Кравець С.В. та інші. Рівне, РДТУ, 1998.- 404 с.
  11. Рабочие процессы мелиоративных машин: учебное пособие/ С.В. Кравец - К.: КНУСиА, 1999.
  12. Грунтозахисні та енергозберігаючі машини для прокладки підземних комунікацій (Основи теорії, проектуваня та створення): Навчальний посібник Монографія. Рівне, РДТУ, 1999.
  13. Машини для земляних робіт: Підручник для студентів спеціальності „Підйомно-транспортні, будівельні, дорожні, меліоративні машини і обладнання” / С.В. Кравець, та ін. Рівне (РДТУ), 2000. – 288 с.
  14. Наукове відкриття як результат наукових досліджень / Кравець С.В., Черней Е.І., Маланчук З.Р. // В кн.: Гідромеліорація та гідротехнічне будівництво. –Рівне, 2002, вип. 27, с.3...12.
  15. Закономерность количественного распределения минералов в золото- и алмазосодержащих техногенных россыпях / Учебное пособие. – Рівне: „Волинські обереги”, 2005.
  16. Машини для водного господарства / Підручник. – Рівне: НУВГП, 2006.
  17. Машини та обладнання промисловості будівельних матеріалів, виробів і конструкцій / Атлас конструкцій. Навчальний посібник. – Рівне: НУВГП, 2006.
  18. Многоярусное разрушение массива горных пород / Монография. – Ровно. НУВГП, 2007.
  19. Теорія руйнування робочих середовищ / Навч.посібник. – Рівне: НУВГП, 2008. – 124 с.
  20. Машины для бестраншейной прокладки подземных коммуникаций / Учебное пособие. – Харьков: Фаворит, 2008. – 256 с.
  21. Машини для земляних робіт: Навч.посібник. / Хмара Л.А, Кравець С.В, Скоблюк М.П., та інші. за – Рівне-Днепро-петровськ-Харків: 2010. – 557 с.
  22. Дослідження робочих процесів машин та методи їх оптимізації: Навч.посібник. / Лук’янчук О.П., Тимейчук О.Ю. - Навч.посібник. –Рівне: НУВГП, 2011. – 240 с.
  23. Машини для земляних робіт: Підручник. / Хмара Л.А, Кравець С.В, Скоблюк М.П., та інші. за заг. ред. д.т.н. проф. Л.А. Хмари та д.т.н. С.В. Кравця – Х:ХНАДУ, 2014. – 548 с.
  24. Теорія технічних систем: Навч. посібіник. / Кравець С.В, Нечидюк А.А, Романовський О.Л - Рівне:НУВГП, 2015. - 139 с.
  25. Наукові основи створення землерійно-ярусних машин і підземно рухомих пристроїв: Монографія / Кравець. С.В.., Кованько.В.В., Лук’янчук О.П. – Рівне:НУВГП, 2015 – 319 с.
  26. Критичноглибинні двоярусні грунторозпушувачі: Монографія /Кравець С.В, Скоблюк М.П., Стіньо О.В., Зоря Р.В./За загальною редакцією С.В. Кравця – Рівне:НУВГП, 2018 – 235 с.
  27. Машини для прокладання підземних комунікацій (наукові основи створення): Підручник /Кравець С.В., Нечидюк. А.А., Косяк О.В./ За редакцією С.В. Кравця – Рівне:НУВГП, 2018 – 270 с.

Звіт за результатами роботи працівників кафедри будівельних, дорожніх, меліоративних,сільськогосподарських машин і обладнанняза період з 2015 по 2019 роки

Кафедра здійснює підготовку фахівців за 5 освітньо-професійними програмами: "Галузеве машинобудування" (бакалавра), "Агроінженерія" (бакалавра) "Підоймно-транспортні, дорожні, будівельні, меліоративні машини та обладнання" (маріста), "Обладнання хімічних виробництв і підприємств будівельних матеріалів" (магістра), "Машини і обладнання сільськогосподарського виробництва" (магістра); та за однією освітньо-науковою програмою "Машини для земляних, дорожніх і лісотехнічних робіт" (доктора філософії). Підготовку фахівців здійснюють 15 науково-педагогічних кадрів, із них 3 доктори технічних наук (2 професори, 1 доцент) і 12 кандидатів наук – доцентів. На кафедрі навчальний процес забезпечують 5 одиниць допоміжного персоналу, які обслуговують 5 спеціалізованих лабораторій, сучасний комп’ютерний клас і центр практичної підготовки студентів у с. Любомирка. Кафедра забезпечує вивчення 44 дисципліни на рівні підготовки бакалавра та 9 дисциплін на рівні підготовки магістра. Крім того, розроблено 11 вибіркових дисциплін. Кафедра здійснює свою роботу за трьома основними напрямами.