Відмінності між версіями «Панкевич Іван Миронович»

Матеріал з Wikiситет
Перейти до навігації Перейти до пошуку
(Створена сторінка: Панкевич Іван Миронович у 1995 році закінчив юридичний факультет Львівського державного...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
Панкевич Іван Миронович у 1995 році закінчив юридичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка. У листопаді 1995 року вступив до стаціонарної аспірантури цього ж університету, яку закінчив у жовтні 1998 року. У лютому 1996 року отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Панкевич Іван Миронович у 1995 році закінчив юридичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка.
З листопада 1998 року до лютого 2019 року працював на посадах асистента, доцента, професора юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. З жовтня 2000 року до березня 2011 року працював старшим науковим співробітником Львівської лабораторії прав людини і громадянина Інституту державного управління та місцевого самоврядування Національної Академії правових наук України, керуючи групою дослідників, що здійснювали дослідження за відповідними плановими темами Лабораторії. З лютого 2019 року – професор кафедри конституційного права та галузевих дисциплін Навчально-наукового інституту права Національного університету водного господарства та природокористування.  
У листопаді 1995 року вступив до стаціонарної аспірантури цього ж університету, яку закінчив у жовтні 1998 року. У лютому 1996 року отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
У 2000 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Здійснення прав людини: проблеми обмежування (загальнотеоретичні аспекти)», а у 2003 році –  присвоєно вчене звання доцента. У 2016 році захистив докторську дисертацію на тему «Інститут виборності як складова української правової традиції (історико-правове дослідження)». Рішенням Наукової Ради Інституту правових наук Польської Академії Наук № 67-2018 від 13 квітня 2018 року український диплом доктора юридичних наук визнано відповідним польському диплому доктора габілітованого правових наук у дисципліні право.     
З листопада 1998 року до лютого 2019 року працював на посадах асистента, доцента, професора юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.  
З жовтня 2000 року до березня 2011 року працював старшим науковим співробітником Львівської лабораторії прав людини і громадянина Інституту державного управління та місцевого самоврядування Національної Академії правових наук України, керуючи групою дослідників, що здійснювали дослідження за відповідними плановими темами Лабораторії.  
З лютого 2019 року – професор кафедри конституційного права та галузевих дисциплін Навчально-наукового інституту права Національного університету водного господарства та природокористування.  
У 2000 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Здійснення прав людини: проблеми обмежування (загальнотеоретичні аспекти)», а у 2003 році –  присвоєно вчене звання доцента.  
У 2016 році захистив докторську дисертацію на тему «Інститут виборності як складова української правової традиції (історико-правове дослідження)». Рішенням Наукової Ради Інституту правових наук Польської Академії Наук № 67-2018 від 13 квітня 2018 року український диплом доктора юридичних наук визнано відповідним польському диплому доктора габілітованого правових наук у дисципліні право.     
Стажувався, був гостьовим професором в Делаверському, Орегонському (США), Віденському, Зальцбурзькому (Австрія), Центрально-Європейському університеті в Будапешті (Угорщина), Варшавському, Вроцлавському, Ягеллонському університетах (Польща), Вюрцбурзькому університеті імені Юліуса Максиміліана, Регенсбургському, Українському Вільному Університеті в Мюнхені, Інституті міжнародного та порівняльного права імені Макса Планка у Гейдельберзі (Німеччина).  
Стажувався, був гостьовим професором в Делаверському, Орегонському (США), Віденському, Зальцбурзькому (Австрія), Центрально-Європейському університеті в Будапешті (Угорщина), Варшавському, Вроцлавському, Ягеллонському університетах (Польща), Вюрцбурзькому університеті імені Юліуса Максиміліана, Регенсбургському, Українському Вільному Університеті в Мюнхені, Інституті міжнародного та порівняльного права імені Макса Планка у Гейдельберзі (Німеччина).  
Офіційний опонент кандидатських та докторських дисертацій з юридичних наук в Україні та Польщі, суддя постійно діючого третейського суду при Західно-Українській регіональній агропромисловій біржі, член наукових та професійних товариств, зокрема української секції міжнародного товариства прав людини, німецько-польського юридичного товариства, член редакційних колегій низки зарубіжних періодичних наукових видань, учасник міжнародних конференцій, симпозіумів, круглих столів, наукових семінарів та навчальних програм.       
Офіційний опонент кандидатських та докторських дисертацій з юридичних наук в Україні та Польщі, суддя постійно діючого третейського суду при Західно-Українській регіональній агропромисловій біржі, член наукових та професійних товариств, зокрема української секції міжнародного товариства прав людини, німецько-польського юридичного товариства, член редакційних колегій низки зарубіжних періодичних наукових видань, учасник міжнародних конференцій, симпозіумів, круглих столів, наукових семінарів та навчальних програм.       
Наукові інтереси: конституційне право, виборче право, виборчі системи, права людини, права біженців та шукачів притулку, національна безпека.
Наукові інтереси: конституційне право, виборче право, виборчі системи, права людини, права біженців та шукачів притулку, національна безпека.
Іван Панкевич є автором та співавтором понад 130 наукових та навчально-методичних праць, опублікованих українською, польською, англійською, німецькою та російською мовами
Іван Панкевич є автором та співавтором понад 130 наукових та навчально-методичних праць, опублікованих українською, польською, англійською, німецькою та російською мовами.
Наявність за останні п’ять років наукових публікацій у періодичних виданнях, які включені до наукометричних баз, рекомендованих МОН, зокрема Scopus або Web of Science Core Collection: Pankevych I., Sofinska I., The Constitutional Court of Ukraine as the main actor in safeguarding of the Constitution // Juridical Tribune. Volume 9. Special Issue, October 2019. – S. 78-92. (Web of Science)
Член редакційних колегій низки іноземних рецензованих наукових видань, у тому числі наукового часопису «Права людини», Катовіце, Республіка Польща.

Версія за 13:36, 27 жовтня 2020

Панкевич Іван Миронович у 1995 році закінчив юридичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка. У листопаді 1995 року вступив до стаціонарної аспірантури цього ж університету, яку закінчив у жовтні 1998 року. У лютому 1996 року отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. З листопада 1998 року до лютого 2019 року працював на посадах асистента, доцента, професора юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. З жовтня 2000 року до березня 2011 року працював старшим науковим співробітником Львівської лабораторії прав людини і громадянина Інституту державного управління та місцевого самоврядування Національної Академії правових наук України, керуючи групою дослідників, що здійснювали дослідження за відповідними плановими темами Лабораторії. З лютого 2019 року – професор кафедри конституційного права та галузевих дисциплін Навчально-наукового інституту права Національного університету водного господарства та природокористування. У 2000 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Здійснення прав людини: проблеми обмежування (загальнотеоретичні аспекти)», а у 2003 році – присвоєно вчене звання доцента. У 2016 році захистив докторську дисертацію на тему «Інститут виборності як складова української правової традиції (історико-правове дослідження)». Рішенням Наукової Ради Інституту правових наук Польської Академії Наук № 67-2018 від 13 квітня 2018 року український диплом доктора юридичних наук визнано відповідним польському диплому доктора габілітованого правових наук у дисципліні право. Стажувався, був гостьовим професором в Делаверському, Орегонському (США), Віденському, Зальцбурзькому (Австрія), Центрально-Європейському університеті в Будапешті (Угорщина), Варшавському, Вроцлавському, Ягеллонському університетах (Польща), Вюрцбурзькому університеті імені Юліуса Максиміліана, Регенсбургському, Українському Вільному Університеті в Мюнхені, Інституті міжнародного та порівняльного права імені Макса Планка у Гейдельберзі (Німеччина). Офіційний опонент кандидатських та докторських дисертацій з юридичних наук в Україні та Польщі, суддя постійно діючого третейського суду при Західно-Українській регіональній агропромисловій біржі, член наукових та професійних товариств, зокрема української секції міжнародного товариства прав людини, німецько-польського юридичного товариства, член редакційних колегій низки зарубіжних періодичних наукових видань, учасник міжнародних конференцій, симпозіумів, круглих столів, наукових семінарів та навчальних програм. Наукові інтереси: конституційне право, виборче право, виборчі системи, права людини, права біженців та шукачів притулку, національна безпека. Іван Панкевич є автором та співавтором понад 130 наукових та навчально-методичних праць, опублікованих українською, польською, англійською, німецькою та російською мовами. Наявність за останні п’ять років наукових публікацій у періодичних виданнях, які включені до наукометричних баз, рекомендованих МОН, зокрема Scopus або Web of Science Core Collection: Pankevych I., Sofinska I., The Constitutional Court of Ukraine as the main actor in safeguarding of the Constitution // Juridical Tribune. Volume 9. Special Issue, October 2019. – S. 78-92. (Web of Science) Член редакційних колегій низки іноземних рецензованих наукових видань, у тому числі наукового часопису «Права людини», Катовіце, Республіка Польща.