Відмінності між версіями «Востріков Володимир Петрович»
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
Народився у м. Рівному в 1953 році. Навчався у Рівненській СШ № 3, яку закінчив у 1971 році. У цьому ж році поступив на навчання в Український інститут інженерів водного господарства (м.Рівне), який закінчив з відзнакою в 1976 році, отримавши кваліфікацію інженера - гідротехніка. | Народився у м. Рівному в 1953 році. Навчався у Рівненській СШ № 3, яку закінчив у 1971 році. У цьому ж році поступив на навчання в Український інститут інженерів водного господарства (м.Рівне), який закінчив з відзнакою в 1976 році, отримавши кваліфікацію інженера - гідротехніка. | ||
Працював на посадах інженера, молодшого, старшого наукового співробітника | Працював на посадах інженера, молодшого, старшого наукового співробітника Науково-дослідного сектору УІІВГ, а з 1989 року, після захисту кандидатської дисертації, перейшов на викладацьку роботу. Працював асистентом, старшим викладачем, доцентом кафедри експлуатації гідромеліоративних систем, з 2012 року обіймає посаду професора, як обраний за конкурсом по кафедрі експлуатації гідромеліоративних систем. З 2013 року, після обєднання двох кафедр, працював професором кафедри водогосподарського будівництва та експлуатації гідромеліоративних систем, а з 2017 року - професором кафедри гідроінформатики. | ||
З 1998 року виконує обов’язки вченого секретаря спеціалізованої вченої ради Д.47.04.01 по захисту докторських і кандидатських дисертацій за трьома спеціальностями водного напряму: "Сільськогосподарські меліорації", "Гідравліка та інженерна гідрологія", "Водопостачання та каналізація". З 2002 по 2008 роки виконував обов'язки начальника науково-дослідного управління НУВГП (за сумісництвом). З 2006 по 2009 роки навчався в докторантурі НУВГП. | |||
Одружений, дружина Вострікова Світлана Анатоліївна – будівельник за освітою, закінчила НУВГП за спеціальністю ПЦБ. Маю доньку Наталію і сина Андрія. | |||
== Науковий ступінь == | |||
За наукові успіхи нагороджений срібною медаллю ВДНГ СРСР, Почесними грамотами виконкому Рівненської міської ради, МОН України, Держводгоспу України, | Кандидат технічних наук, навчався стаціонарно в аспірантурі Українського інституту інженерів водного господарства з 1981 по 1983 рік. Кандидатську дисертацію захистив у 1987 році в Московському державному гідромеліоративному інституті за спеціальністю «Сільськогосподарські меліорації». | ||
== Вчене звання та посада == | |||
Вчене звання доцента кафедри експлуатації гідромеліоративних систем присвоєно рішенням Вченої ради Українського інституту інженерів водного господарства 30 квітня 1993 року. З 2017 року працює на посаді професора кафедри гідроінформатики. | |||
== Наукові уподобання == | |||
Наукові інтереси пов'язані з розробкою технологій та технічних засобів використання скидних теплих вод енергетики і промисловості для теплової меліорації грунтів, а також з розробкою методів і способів технічної експлуатації водогосподарських систем і об'єктів. Є одним із засновників в університеті і в Україні наукової школи з розроблення теплогідромеліоративних систем, що використовують скидні теплі води теплових і атомних електростанцій, промислових підприємств для обігріву відкритого та захищеного грунту. | |||
Автор понад 120 наукових та науково-методичних праць, серед яких є авторські свідоцтва та патенти на винаходи, корисні моделі. Підготував двох кандидатів наук (доценти І.В. Романюк, О.Л. Пінчук). | |||
== Відзнаки == | |||
За наукові успіхи нагороджений срібною медаллю ВДНГ СРСР, Почесними грамотами виконкому Рівненської міської ради, МОН України, Держводгоспу України, НУВГП. Має звання «Відмінник освіти України». | |||
Поточна версія на 11:29, 12 листопада 2017
Біографія
Народився у м. Рівному в 1953 році. Навчався у Рівненській СШ № 3, яку закінчив у 1971 році. У цьому ж році поступив на навчання в Український інститут інженерів водного господарства (м.Рівне), який закінчив з відзнакою в 1976 році, отримавши кваліфікацію інженера - гідротехніка.
Працював на посадах інженера, молодшого, старшого наукового співробітника Науково-дослідного сектору УІІВГ, а з 1989 року, після захисту кандидатської дисертації, перейшов на викладацьку роботу. Працював асистентом, старшим викладачем, доцентом кафедри експлуатації гідромеліоративних систем, з 2012 року обіймає посаду професора, як обраний за конкурсом по кафедрі експлуатації гідромеліоративних систем. З 2013 року, після обєднання двох кафедр, працював професором кафедри водогосподарського будівництва та експлуатації гідромеліоративних систем, а з 2017 року - професором кафедри гідроінформатики.
З 1998 року виконує обов’язки вченого секретаря спеціалізованої вченої ради Д.47.04.01 по захисту докторських і кандидатських дисертацій за трьома спеціальностями водного напряму: "Сільськогосподарські меліорації", "Гідравліка та інженерна гідрологія", "Водопостачання та каналізація". З 2002 по 2008 роки виконував обов'язки начальника науково-дослідного управління НУВГП (за сумісництвом). З 2006 по 2009 роки навчався в докторантурі НУВГП.
Одружений, дружина Вострікова Світлана Анатоліївна – будівельник за освітою, закінчила НУВГП за спеціальністю ПЦБ. Маю доньку Наталію і сина Андрія.
Науковий ступінь
Кандидат технічних наук, навчався стаціонарно в аспірантурі Українського інституту інженерів водного господарства з 1981 по 1983 рік. Кандидатську дисертацію захистив у 1987 році в Московському державному гідромеліоративному інституті за спеціальністю «Сільськогосподарські меліорації».
Вчене звання та посада
Вчене звання доцента кафедри експлуатації гідромеліоративних систем присвоєно рішенням Вченої ради Українського інституту інженерів водного господарства 30 квітня 1993 року. З 2017 року працює на посаді професора кафедри гідроінформатики.
Наукові уподобання
Наукові інтереси пов'язані з розробкою технологій та технічних засобів використання скидних теплих вод енергетики і промисловості для теплової меліорації грунтів, а також з розробкою методів і способів технічної експлуатації водогосподарських систем і об'єктів. Є одним із засновників в університеті і в Україні наукової школи з розроблення теплогідромеліоративних систем, що використовують скидні теплі води теплових і атомних електростанцій, промислових підприємств для обігріву відкритого та захищеного грунту. Автор понад 120 наукових та науково-методичних праць, серед яких є авторські свідоцтва та патенти на винаходи, корисні моделі. Підготував двох кандидатів наук (доценти І.В. Романюк, О.Л. Пінчук).
Відзнаки
За наукові успіхи нагороджений срібною медаллю ВДНГ СРСР, Почесними грамотами виконкому Рівненської міської ради, МОН України, Держводгоспу України, НУВГП. Має звання «Відмінник освіти України».