Кафедра журналістики та українознавства

Склад кафедри

Історія

Кафедра українознавства Національного університету водного господарства та природокористування – одна з тих, які створено в період становлення суверенної Української держави. Вона була однією з перших українознавчих кафедр у вітчизняних вищих технічних навчальних закладах і розпочала діяльність у червні 1990 року як кафедра політичної історії та Ухвалу про створення кафедри українознавства вчена рада університету прийняла 25 червня 1993 року. У 1996 році до складу кафедри ввійшла секція української мови, що впродовж трьох років працювала на кафедрі української та іноземних мов. З 1996 до 2009 року кафедра успішно функціонувала у складі двох секцій: історії України та українського мовознавства. У 2009 році на кафедру було передано дисципліни психолого- педагогічного циклу і відповідно перейменовано на кафедру українознавства, педагогіки і У квітні 2013 року через політичну позицію тодішнього керівництва університету кафедру ліквідували: секцію української мови було переведено на кафедру іноземних мов, секцію історії України – на новостворену кафедру суспільних дисциплін. Після Революції гідності, зміни керівництва університету і складу вченої ради кафедру українознавства відновлено (ухвала вченої ради від 28 листопада 2014 р., наказ ректора від 1 грудня 2014 р. №740). У різні періоди кафедру очолювали: канд. іст. наук, доцент О.Г. Поровчук (1991-1994; 1995- 2003 рр.); доктор іст. наук, професор В.М. Бачинський (1994-1995). У 2003-2013 роках та з лютого 2015 року посаду завідувача кафедри обіймає канд. філол. наук, доцент Л.Д. Малевич – автор близько 100 наукових і навчально-методичних праць, учасник і співорганізатор багатьох наукових форумів з проблем україністики, наукової термінології, лінгводидактики вищої школи в Україні і за кордоном, відповідальний редактор збірників наукових праць, науковий редактор

Науково методичні здобутки

Колектив кафедри забезпечує високий науково-методичний рівень викладання 12 навчальних дисциплін, серед яких «Історія України», «Історія української культури», «Українська мова (за професійним спрямуванням», «Українська мова як іноземна» та ін. Кафедра українознавства – потужний осередок наукових досліджень у галузі україністики. Провідними напрямками наукового пошуку на кафедрі є проблеми вітчизняної та зарубіжної історіографії й українського мовознавства. Упродовж 1991-1998 рр. вчені кафедри успішно працювали над двома науково-дослідними держбюджетними темами з проблеми «Визвольна війна українського народу середини ХVІІ століття в зарубіжній історіографії» (керівник – доц. В.І. Цибульський), що об’єднала провідних істориків України. У 2000-х рр. дослідження цієї теми продовжено за такими напрямками: історія Визвольної війни українського народу середини ХVІІ століття (канд. іст. наук, доцент В.І. Цибульський, старший викладач В.М. Гром); історія Волині (канд. іст. наук, доцент О.Г. Поровчук, канд. філос. наук, доцент С.М. Гуменюк); українська історіографія ХХ століття, проблеми наукового життя української діаспори (канд. іст. наук, доцент У сучасних умовах надзвичайно актуальною є кафедральна тема «Становлення і розвиток української наукової термінології» (науковий керівник – канд. філол. наук, доцент Л.Д. Малевич), у рамках якої успішно тривають дослідження проблем української науково-технічної термінології і термінографії (канд. філол. наук, доцент Л.Д. Малевич, канд. філол. наук, доцент М.М. Дзюба, асистент І.О. Сидорчук) та української народної термінології (канд. філол. наук, старший викладач

Наукові досягнення

За підсумками наукових досліджень викладачі кафедри опублікували понад 500 наукових праць в Україні і за кордоном, зокрема 4 монографії, захистили 8 кандидатських дисертацій, упорядкували й видали 13 збірників наукових праць і документів, підготували 14 навчальних посібників, серед яких видання з грифом МОН України, уклали 2 словники, рекомендовані НАН Кафедра була організатором багатьох міжнародних і всеукраїнських наукових форумів, зокрема Міжнародної наукової конференції «Актуальні проблеми розвитку міст та міського самоврядування: історія і сучасність» (до 500-річчя надання місту Рівному магдебурзького права) за участю науковців з України, Австрії, Великобританії, Литви, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Всеукраїнських круглих столів «Проблеми Голодоморів в Україні» (2007), «Історія університетської освіти в Україні: 100 років НУВГП» (2015), Всеукраїнського науково- практичного семінару «Компетентнісний підхід у сучасній університетській освіті» (2011), Всеукраїнської наукової конференції «Сучасна україністика в парадигмах історії, мовознавства, Науковці кафедри плідно співпрацюють з провідними українознавчими науковими і навчальними закладами України і зарубіжжя, зокрема з Інститутом історії України НАНУ, Інститутом української мови НАНУ, Українським мовно-інформаційним фондом НАНУ, Українським інститутом національної пам’яті, Науково-дослідним інститутом українознавства, Інститутом дослідів Волині (Канада), Інститутом русистики, україністики і славістики Пряшівського університету (Словаччина), Інститутом славістики Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана (Німеччина) та ін.

Наукова робота студентів

Викладачі кафедри успішно організовують наукову роботу студентів: під їх керівництвом студенти опублікували понад 50 наукових праць, неодноразово ставали переможцями і призерами ІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)», ІІ етапу Міжнародного конкурсу з української мови імені П. Яцика, Всеукраїнського літературного конкурсу «Перло многоцінне», ІІ етапу Міжнародного мовно- літературного конкурсу імені Т. Шевченка тощо.

Виховна робота

Важливим напрямком діяльності кафедри є виховна робота. Стало доброю традицією проводити святкові заходи до Дня української писемності і мови, Міжнародного дня рідної мови, Шевченківських днів, брейн-ринги з історії Рівного та НУВГП, книжкові, художні та фотовиставки, урочистості до визначних історичних дат. Кафедра українознавства – університетський підрозділ з високою місією: викладання національної мови, історії, культури як головного складника гуманітарної освіти у вищій школі України; дослідження актуальних проблем вітчизняної та зарубіжної україністики; формування високого загальнокультурного рівня, фундаментальних загальнолюдських і національних цінностей у майбутніх фахівців, утвердження національної ідентичності молодих громадян держави як чинника національної безпеки.

Галерея

• 

  Круглий стіл

• 

  День вишиванки