Відмінності між версіями «Іщенко Олександр Михайлович»
(Створена сторінка: ==Біографія== thumb|Мартинюк Петро Миколайович Народився 3 грудня 1936 року в с. Пок...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
==Біографія== | ==Біографія== | ||
[[File:2012.jpg|thumb| | [[File:2012.jpg|thumb|Іщенко Олександр Михайлович]] | ||
Народився 3 грудня 1936 року в с. Покровка, Волоконівського району, Бєлгородської області (Російська Федерація). | Народився 3 грудня 1936 року в с. Покровка, Волоконівського району, Бєлгородської області (Російська Федерація). | ||
Версія за 19:49, 27 жовтня 2015
Біографія
Народився 3 грудня 1936 року в с. Покровка, Волоконівського району, Бєлгородської області (Російська Федерація).
Освіта вища, в 1957 р. закінчив Одеську спеціальну середню школу міліції МВС СРСР, а в 1964 р. - Ростовський державний університет.
З 1957 року працював в органах внутрішніх справ на посадах: слідчого, старшого слідчого, старшого уповноваженого, начальника відділення, заступника начальника відділу, начальника відділу боротьби з розкраданням соціалістичної власності (БРСВ) УВС Донецької обл.
1978 р. - начальник Управління БРСВ МВС УРСР.
1988-1990 рр. - начальник Республіканського науково-дослідного інформаційного центру при МВС УРСР.
1990 р. - начальник організаційно-інспекторського управління МВС УРСР.
З 1992 р. - начальник Штабу МВС України.
1992-1995 рр. - заступник Міністра, перший заступник Міністра - начальник Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю МВС України. Зайнявши керівну посаду у ГУБОЗ МВС України, Іщенко О.М. одразу розпочав роботу над правовою платформою діяльності спец підрозділів та законодавчим закріпленням їх статусу. У результаті Верховною Радою України прийнято один із найважливіших для України нормативно-правових актів – Закон України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», який діє ще й досі.
Іщенко О.М. успішно поєднав роботу з науковою діяльністю. Він захистив кандидатську дисертацію зі спеціальності 12.00.09 - «Кримінальний процес, криміналістика, судова експертиза та оперативно-розшукова діяльність» на тему «Речові докази в досудових стадіях кримінального процесу»
Автор понад 100 наукових статей, збірників, посібників, монографій.
Має звання «Заслужений юрист України». Дійсний член Української Академії наук; нагороджений багатьма медалями та відомчими відзнаками.
З 2013 року – професор кафедри спеціальних юридичних дисциплін Національного університету водного господарства та природокористування.