Відмінності між версіями «Заготовка зі спойлерами»
| (Не показано 17 проміжних версій цього користувача) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{ | {{seealso|Паризький університет}} | ||
| | [[Файл:Sorbonne .jpg|thumb|Сорбонна|250px]] | ||
[[Файл:Sorbonne DSC09369.jpg|thumb|Сорбонна, капела, архітектор Ж. Лемерсьє|250 px]] | |||
'''Сорбонна''' ({{lang-fr|Sorbonne}}) — [[університет]] у [[Париж]]і, спочатку богословська школа і притулок для бідних студентів, згодом назва богословського факультету Паризького університету; заснований у [[1253]] р. теологом [[Робер де Сорбон|Робером де Сорбоном]], духівником [[Людовик IX (король Франції)|Людовика IX Святого]]. З часом назва «Сорбонна» в розмовній мові стала синонімом всього Паризького університету. | |||
| | |||
| | |||
| | |||
| | |||
| | |||
| | |||
''' | |||
У [[1970]] році Паризький університет було реорганізовано в тринадцять незалежних університетів, деякі з яких зберегли назву Сорбонна й розташовані в історичних будівлях Сорбонни в 5-му окрузі Парижа, в [[Латинський квартал|Латинському кварталі]]. | |||
Капела Сорбонни була проголошена пам'яткою архітектури й історії ({{lang-fr|monument historique}}) в 1887 році. Великий амфітеатр Сорбонни і всі її історичні будівлі одержали цей статус в 1975 році. | |||
{ | |||
|} | |||
{{Обратите внимание|текст|ссылка|ширина}} | |||
== | == Розташування == | ||
Приміщення Сорбонни знаходиться на [[Лівий берег (Сена)|лівому березі Сени]], неподалік від пагорба Святої Женев'єви, у [[V округ Парижа|V адміністративному окрузі]] [[Париж]]а. Сорбонна є центром [[Латинський квартал|Латинського кварталу]], де здавна проживали паризькі студенти. Головний вхід до Сорбонни розташований на вулиці Віктор Кузен (rue Victor Cousin). До Сорбонни також можна потрапити з вулиці Кюжа (rue Cujas) та вулиці Святого Жака (rue Saint-Jacques). Вхід до ректорату розташований на вулиці Рю дез Еколь (rue des Écoles). | |||
[[ | |||
== Історія == | |||
[[Файл:Collegesorbonne1550-1850.jpg|міні|праворуч|200пкс|Сорбонна в XVI столітті]] | |||
== | === Середньовіччя й новий час === | ||
[[ | Засновником Сорбонни, як одного з колегіумів Паризького університету, вважається [[Робер де Сорбон]] (1201–1274), французький [[теолог]], духівник [[Людовик IX Святий|Людовика IX]]. Проте сам [[Паризький університет]] був заснований ще до [[1200]] року.<ref>[http://www.eckhart.de/index.htm?wissen.htm Eckhart-Wissen: Paris (нім.)]</ref> Заснування Сорбонни було підтверджене папською булою папи [[Климент IV|Климента IV]] в [[1268]] році. Спершу Сорбонна існувала як [[інтернат]] для незаможніх студентів теології, проте завдяки великим пожертвам та відомими вченими, що тут викладали Сорбонна ставала дедалі престижнішим науково-освітнім закладом. | ||
У Сорбонні проходили засідання теологічного факультету Паризького університету, тож з [[XV століття]] сам теологічний факультет стали називати Сорбонною. З Сорбонною пов'язують численні рішення, що визначили характер католицизму у Франції та інших країнах Європи. | |||
Проте з [[1500]] року в Сорбонні запанувала тенденція до ізоляції від нових віянь та несприйняття [[гуманізм]]у, який поширювався у Франції з Італії. Згодом Сорбонна намагалася пригальмувати зростання впливу Папи Римського та заснування [[єзуїти|ордену єзуїтів]] ([[1562]]) й стала поборником [[галіканізм]]у, французького варіанту католицизму, незалежного від папи. Непримеренність Сорбонни до [[янсенізм]]у призвела до її подальшої ізоляції та зменшення впливу особливо серед великої буржуазії. Остататочно авторитет Сорбонни був підірваний у XVIII столітті, коли її представники різко виступали проти [[Просвітництво|руху Просвітництва]] у Франції. | |||
З XIII до XV століття загальні збори Сорбонни проходили в церкві Сен-Жульєн-ле-Повр, на яких також відбувалися вибори ректорату. | |||
=== Перший університетський страйк === | |||
У [[1229]] році студенська пиятика стала причиною першого університетського страйку в історії Європи. У час [[карнавал]]у студенти проникли до одного з паризьких шинків і влаштували там масову бійку. У відповідь на це солдати, що підпорядковувалися муніципалітету міста, штурмували [[Латинський квартал]] і влаштували «полювання» за студентами. Студенти Сорбонни сприйняли цю акцію як зазіхання на вольності університету й закликали до страйку. Оскільки міська влада відмовлялася відшкодувати збитки, заподіяні під час штурму Латинського кварталу, університет залишався закритим. Багато викладачів і студентів залишили Париж і перебралися до інших французьких міст. Особливо багато викладачів виїхало до [[Оксфордський університет|Оксфордського університету]]. Університетський страйк тривав три роки, аж поки папа [[Григорій IX]], що також закінчив Сорбонну, видав буллу ''Parens scientiarum'', де Сорбонна була названа матір'ю наук і наділена численними привілеями. Лише [[1232]] року Сорбонна відновила свою роботу. | |||
=== Закриття і нове заснування === | |||
| | У [[1635]] році Сорбонна одержала нове розкішне приміщення, та з початком [[Французька революція|Французької революції]] воно було націоналізоване. У [[1808]] році за розпорядженням Наполеона Сорбонна увійшла до новоутвореного централізованого закладу «університет», який мав дуже мало спільного з традиційним уявленням про цей термін. | ||
=== Від 1968 року і до сьогодні === | |||
У травні 1968 року зайнятий студентами університет був у центрі [[Травневі заворушення 1968|студентських революційних подій]]. Внаслідок подій 1968 року Сорбонна зазнала радикальних змін: її було розділено на 12 автономних університетів. В історичному приміщенні Сорбонни розташовані університети Париж I, Париж III та Париж IV. | |||
| | Весною [[2006]] року Сорбонна знову була захоплена студентами, що протестували проти змін у трудове законодавство, які полегшували роботодавцям можливість звільнити молодих працівників віком до 26 років (Contrat première embauche). На прохання [[ректорат]]у поліція у ніч на [[11 березня]] [[2006]] року звільнила приміщення від страйкуючих студентів. У ніч на [[15 березня]] виникли нові сутички з поліцією під час «Маршу на Сорбонну». У ніч на [[17 березня]] протести набули ще масовішого характеру: 40 поліцейських було поранено, 180 студентів заарештовано. | ||
== Сучасна Сорбонна == | |||
{{main|Паризький університет}} | |||
У [[1972]] році Університет Парижа було реорганізовано в 13 університетів, що розрізняються за напрямками навчання. Вони відносяться до 3 академій Парижа та [[Іль-де-Франс]]. 4 з цих університетів розташовані в історичних будівлях Сорбонни, решта — в інших кварталах Парижа і його передмістях. | |||
== Див. також == | == Див. також == | ||
* [[Робер де Сорбон]] — засновник Сорбонни. | |||
* [[ | |||
== Примітки == | == Примітки == | ||
{{reflist}} | {{reflist}} | ||
== Література == | |||
* | * Jean-Robert Pitte, La Sorbonne au service des Humanités. 750 ans de création et de transmission du savoir (1257–2007), Paris, PUPS, 2007 | ||
<div class="NavFrame collapsed"> | |||
<div class="NavHead">Свёрнутый</div> | |||
<div class="NavContent"> | |||
по умолчанию блок | |||
</div> | |||
</div> | |||
== Посилання == | |||
[[Категорія:Веб-технології]] | |||
[[Категорія:Інтернет]] | |||
[[Категорія:Веб-дизайн]] | |||
{{Веб-сайти}} | |||
Поточна версія на 11:29, 23 серпня 2016
Сорбонна (Шаблон:Lang-fr) — університет у Парижі, спочатку богословська школа і притулок для бідних студентів, згодом назва богословського факультету Паризького університету; заснований у 1253 р. теологом Робером де Сорбоном, духівником Людовика IX Святого. З часом назва «Сорбонна» в розмовній мові стала синонімом всього Паризького університету.
У 1970 році Паризький університет було реорганізовано в тринадцять незалежних університетів, деякі з яких зберегли назву Сорбонна й розташовані в історичних будівлях Сорбонни в 5-му окрузі Парижа, в Латинському кварталі.
Капела Сорбонни була проголошена пам'яткою архітектури й історії (Шаблон:Lang-fr) в 1887 році. Великий амфітеатр Сорбонни і всі її історичні будівлі одержали цей статус в 1975 році.
 | текст |
Розташування
Приміщення Сорбонни знаходиться на лівому березі Сени, неподалік від пагорба Святої Женев'єви, у V адміністративному окрузі Парижа. Сорбонна є центром Латинського кварталу, де здавна проживали паризькі студенти. Головний вхід до Сорбонни розташований на вулиці Віктор Кузен (rue Victor Cousin). До Сорбонни також можна потрапити з вулиці Кюжа (rue Cujas) та вулиці Святого Жака (rue Saint-Jacques). Вхід до ректорату розташований на вулиці Рю дез Еколь (rue des Écoles).
Історія
Середньовіччя й новий час
Засновником Сорбонни, як одного з колегіумів Паризького університету, вважається Робер де Сорбон (1201–1274), французький теолог, духівник Людовика IX. Проте сам Паризький університет був заснований ще до 1200 року.[1] Заснування Сорбонни було підтверджене папською булою папи Климента IV в 1268 році. Спершу Сорбонна існувала як інтернат для незаможніх студентів теології, проте завдяки великим пожертвам та відомими вченими, що тут викладали Сорбонна ставала дедалі престижнішим науково-освітнім закладом.
У Сорбонні проходили засідання теологічного факультету Паризького університету, тож з XV століття сам теологічний факультет стали називати Сорбонною. З Сорбонною пов'язують численні рішення, що визначили характер католицизму у Франції та інших країнах Європи.
Проте з 1500 року в Сорбонні запанувала тенденція до ізоляції від нових віянь та несприйняття гуманізму, який поширювався у Франції з Італії. Згодом Сорбонна намагалася пригальмувати зростання впливу Папи Римського та заснування ордену єзуїтів (1562) й стала поборником галіканізму, французького варіанту католицизму, незалежного від папи. Непримеренність Сорбонни до янсенізму призвела до її подальшої ізоляції та зменшення впливу особливо серед великої буржуазії. Остататочно авторитет Сорбонни був підірваний у XVIII столітті, коли її представники різко виступали проти руху Просвітництва у Франції.
З XIII до XV століття загальні збори Сорбонни проходили в церкві Сен-Жульєн-ле-Повр, на яких також відбувалися вибори ректорату.
Перший університетський страйк
У 1229 році студенська пиятика стала причиною першого університетського страйку в історії Європи. У час карнавалу студенти проникли до одного з паризьких шинків і влаштували там масову бійку. У відповідь на це солдати, що підпорядковувалися муніципалітету міста, штурмували Латинський квартал і влаштували «полювання» за студентами. Студенти Сорбонни сприйняли цю акцію як зазіхання на вольності університету й закликали до страйку. Оскільки міська влада відмовлялася відшкодувати збитки, заподіяні під час штурму Латинського кварталу, університет залишався закритим. Багато викладачів і студентів залишили Париж і перебралися до інших французьких міст. Особливо багато викладачів виїхало до Оксфордського університету. Університетський страйк тривав три роки, аж поки папа Григорій IX, що також закінчив Сорбонну, видав буллу Parens scientiarum, де Сорбонна була названа матір'ю наук і наділена численними привілеями. Лише 1232 року Сорбонна відновила свою роботу.
Закриття і нове заснування
У 1635 році Сорбонна одержала нове розкішне приміщення, та з початком Французької революції воно було націоналізоване. У 1808 році за розпорядженням Наполеона Сорбонна увійшла до новоутвореного централізованого закладу «університет», який мав дуже мало спільного з традиційним уявленням про цей термін.
Від 1968 року і до сьогодні
У травні 1968 року зайнятий студентами університет був у центрі студентських революційних подій. Внаслідок подій 1968 року Сорбонна зазнала радикальних змін: її було розділено на 12 автономних університетів. В історичному приміщенні Сорбонни розташовані університети Париж I, Париж III та Париж IV.
Весною 2006 року Сорбонна знову була захоплена студентами, що протестували проти змін у трудове законодавство, які полегшували роботодавцям можливість звільнити молодих працівників віком до 26 років (Contrat première embauche). На прохання ректорату поліція у ніч на 11 березня 2006 року звільнила приміщення від страйкуючих студентів. У ніч на 15 березня виникли нові сутички з поліцією під час «Маршу на Сорбонну». У ніч на 17 березня протести набули ще масовішого характеру: 40 поліцейських було поранено, 180 студентів заарештовано.
Сучасна Сорбонна
У 1972 році Університет Парижа було реорганізовано в 13 університетів, що розрізняються за напрямками навчання. Вони відносяться до 3 академій Парижа та Іль-де-Франс. 4 з цих університетів розташовані в історичних будівлях Сорбонни, решта — в інших кварталах Парижа і його передмістях.
Див. також
- Робер де Сорбон — засновник Сорбонни.
Примітки
Література
- Jean-Robert Pitte, La Sorbonne au service des Humanités. 750 ans de création et de transmission du savoir (1257–2007), Paris, PUPS, 2007
по умолчанию блок