Відмінності між версіями «Вікіпедія:Зображення»
(Не показано одну проміжну версію цього користувача) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Image created with a mobile phone.png|thumb|Зображення]] | [[Файл:Image created with a mobile phone.png|thumb|Зображення]] | ||
[[Файл:Albrecht_Dürer_-_Adam_and_Eve_(Prado)_2.jpg|thumb| | [[Файл:Albrecht_Dürer_-_Adam_and_Eve_(Prado)_2.jpg|thumb|«Адам і Єва (картина Дюрера)», картина Дюрера.]] | ||
'''Зображе́ння предме́та''' — відтворення виду, форми і кольору предмета світловими променями, що пройшли [[оптична система|оптичну систему]] з центрованих сферичних поверхонь, які мають одну загальну [[оптична вісь|оптичну вісь]]. Якщо зображення предмета утворено перетинанням самих променів, то воно називається дійсним, якщо їхнім продовженням — уявним. При цьому можливі такі випадки: | '''Зображе́ння предме́та''' — відтворення виду, форми і кольору предмета світловими променями, що пройшли [[оптична система|оптичну систему]] з центрованих сферичних поверхонь, які мають одну загальну [[оптична вісь|оптичну вісь]]. Якщо зображення предмета утворено перетинанням самих променів, то воно називається дійсним, якщо їхнім продовженням — уявним. При цьому можливі такі випадки: | ||
Рядок 35: | Рядок 35: | ||
* деталізація для посилення декоративності. | * деталізація для посилення декоративності. | ||
== Примітки == | == Примітки == |
Поточна версія на 15:42, 9 серпня 2016
Зображе́ння предме́та — відтворення виду, форми і кольору предмета світловими променями, що пройшли оптичну систему з центрованих сферичних поверхонь, які мають одну загальну оптичну вісь. Якщо зображення предмета утворено перетинанням самих променів, то воно називається дійсним, якщо їхнім продовженням — уявним. При цьому можливі такі випадки:
- При розташуванні предмета за подвійною фокусною відстанню від системи його зображення, розташоване за першим фокусом у просторі зображень, буде дійсним, зменшеним і зворотним
- При розташуванні предмета на подвійній фокусній відстані від системи його зображення, розташоване в просторі зображень також на подвійній фокусній відстані від системи, буде дійсним, рівним самому предмету і зворотним
- Якщо предмет розташований між першим і другим фокусами, його зображення, одержуване в просторі зображень за подвійним фокусом, буде дійсним, збільшеним, зворотним
- Якщо предмет розташований між переднім фокусом і системою, його зображення, одержуване також у просторі предметів, буде уявним, прямим і збільшеним.
Зображальні засоби
Зображальні засоби ділять на три види[1]:
- Основні елементи образотворчої мови (лінія, пляма, крапка, штрих);
- Кошти їх організації, коли вибудовують те, що називають композицією в найбільш розгорнутому її прояві;
- - Властивості поверхні, на якій виходить зображення.
Відповідно до виявлених елементами графіки, зображення умовно діляться на чотири основні групи: лінеарні, плямові штрихові, точкові.
Ще одну велику групи складають комбіновані зображення: на основі лінії і плями; лінії і штриха; точки і лінії; точки і штриха; плями і штриха; плями і точки; лінії, плями і штриха; точки, лінії і плями; точки, лінії і штриха; точки, плями і штриха; точки, плями, штриха і лінії.
Кожне графічне зображення може містити всі елементи в певних пропорціях щодо один одного.
Створення зображень
Найпростіший спосіб малювання — вручну, на дисплеї, — з використанням програм графічного редагування та верстки. Для делікатних графічних робіт існує безліч спеціальних пристроїв, від тих же мишок у формі товстого олівця, різноманітних креслярських планшетів, і аж до екранів, чутливих на дотик. Відповідні програми сприймають вказані координати та супровідні команди, і зберігати подібні побудови доречніше у векторних форматах.
Повноцінні растрові зображення надходять з фотокамер та сканерів. Зауважимо, що сканери з самого початку свого існування були схвально зустрінуті як довгоочікувані й необхідні пристрої. Зокрема, з їх допомогою відбувається масове «оцифрування» набутків культури — книжок і фотоплівок. На протилежність цьому, скептичне ставлення щодо цифрових фотоапаратів минає лише останніми роками, коли вони зрівнялися за багатьма споживчими характеристиками з традиційними плівковими.
Декоративне зображення і декоративна стилізація
декоративним зображенням властиві узагальнення, умовність форми, кольору, перебільшення тих чи інших ознак, внесення елементів фантастичного. Основні художньо-образотворчі прийоми декоративної стилізації[2]:
- виявлення структури для посилення умовності;
- стилізоване подання фактури;
- виявлення характерного через силуетне зображення;
- диспропорційність, порушення пропорцій для досягнення необхідної виразності;
- деформація;
- геометризація;
- візуальна трансформація основних структурних елементів вихідного об'єкта для отримання якісно нового;
- деталізація для посилення декоративності.
Примітки
- ↑ Павлова Е.А. Принципы создания орнаментального текстильного рисунка с использованием основных элементов графики в его построении // Теория и практика графических изображений: Материалы науч.-практ. конф. / Редакционная коллегия: В Б. Кошаев (отв редактор), А И. Шершевская. Ижевск, 2002. 104 с.
- ↑ Билялова И. Я. Декоративная стилизация на занятиях по дисциплине «основы композиции»