Відмінності між версіями «Панкевич Іван Миронович»

Матеріал з Wikiситет
Перейти до навігації Перейти до пошуку
(Створена сторінка: Панкевич Іван Миронович у 1995 році закінчив юридичний факультет Львівського державного...)
 
 
(Не показано одну проміжну версію цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
Панкевич Іван Миронович у 1995 році закінчив юридичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка. У листопаді 1995 року вступив до стаціонарної аспірантури цього ж університету, яку закінчив у жовтні 1998 року. У лютому 1996 року отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
=== Загальна інформація ===
З листопада 1998 року до лютого 2019 року працював на посадах асистента, доцента, професора юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. З жовтня 2000 року до березня 2011 року працював старшим науковим співробітником Львівської лабораторії прав людини і громадянина Інституту державного управління та місцевого самоврядування Національної Академії правових наук України, керуючи групою дослідників, що здійснювали дослідження за відповідними плановими темами Лабораторії. З лютого 2019 року – професор кафедри конституційного права та галузевих дисциплін Навчально-наукового інституту права Національного університету водного господарства та природокористування.  
Панкевич Іван Миронович д.ю.н., професор.
У 2000 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Здійснення прав людини: проблеми обмежування (загальнотеоретичні аспекти)», а у 2003 році –  присвоєно вчене звання доцента. У 2016 році захистив докторську дисертацію на тему «Інститут виборності як складова української правової традиції (історико-правове дослідження)». Рішенням Наукової Ради Інституту правових наук Польської Академії Наук № 67-2018 від 13 квітня 2018 року український диплом доктора юридичних наук визнано відповідним польському диплому доктора габілітованого правових наук у дисципліні право.     
У 1995 році закінчив юридичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка.
У листопаді 1995 року вступив до стаціонарної аспірантури цього ж університету, яку закінчив у жовтні 1998 року.  
У лютому 1996 року отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
З листопада 1998 року до лютого 2019 року працював на посадах асистента, доцента, професора юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.  
З жовтня 2000 року до березня 2011 року працював старшим науковим співробітником Львівської лабораторії прав людини і громадянина Інституту державного управління та місцевого самоврядування Національної Академії правових наук України, керуючи групою дослідників, що здійснювали дослідження за відповідними плановими темами Лабораторії.  
З лютого 2019 року – професор кафедри конституційного права та галузевих дисциплін Навчально-наукового інституту права Національного університету водного господарства та природокористування.  
У 2000 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Здійснення прав людини: проблеми обмежування (загальнотеоретичні аспекти)», а у 2003 році –  присвоєно вчене звання доцента.  
У 2016 році захистив докторську дисертацію на тему «Інститут виборності як складова української правової традиції (історико-правове дослідження)».  
Рішенням Наукової Ради Інституту правових наук Польської Академії Наук № 67-2018 від 13 квітня 2018 року український диплом доктора юридичних наук визнано відповідним польському диплому доктора габілітованого правових наук у дисципліні право.     
Стажувався, був гостьовим професором в Делаверському, Орегонському (США), Віденському, Зальцбурзькому (Австрія), Центрально-Європейському університеті в Будапешті (Угорщина), Варшавському, Вроцлавському, Ягеллонському університетах (Польща), Вюрцбурзькому університеті імені Юліуса Максиміліана, Регенсбургському, Українському Вільному Університеті в Мюнхені, Інституті міжнародного та порівняльного права імені Макса Планка у Гейдельберзі (Німеччина).  
Стажувався, був гостьовим професором в Делаверському, Орегонському (США), Віденському, Зальцбурзькому (Австрія), Центрально-Європейському університеті в Будапешті (Угорщина), Варшавському, Вроцлавському, Ягеллонському університетах (Польща), Вюрцбурзькому університеті імені Юліуса Максиміліана, Регенсбургському, Українському Вільному Університеті в Мюнхені, Інституті міжнародного та порівняльного права імені Макса Планка у Гейдельберзі (Німеччина).  
Офіційний опонент кандидатських та докторських дисертацій з юридичних наук в Україні та Польщі, суддя постійно діючого третейського суду при Західно-Українській регіональній агропромисловій біржі, член наукових та професійних товариств, зокрема української секції міжнародного товариства прав людини, німецько-польського юридичного товариства, член редакційних колегій низки зарубіжних періодичних наукових видань, учасник міжнародних конференцій, симпозіумів, круглих столів, наукових семінарів та навчальних програм.       
Офіційний опонент кандидатських та докторських дисертацій з юридичних наук в Україні та Польщі.
Наукові інтереси: конституційне право, виборче право, виборчі системи, права людини, права біженців та шукачів притулку, національна безпека.
Суддя постійно діючого третейського суду при Західно-Українській регіональній агропромисловій біржі, член наукових та професійних товариств, зокрема української секції міжнародного товариства прав людини, німецько-польського юридичного товариства, член редакційних колегій низки зарубіжних періодичних наукових видань, учасник міжнародних конференцій, симпозіумів, круглих столів, наукових семінарів та навчальних програм.       
Іван Панкевич є автором та співавтором понад 130 наукових та навчально-методичних праць, опублікованих українською, польською, англійською, німецькою та російською мовами
 
=== Наукові інтереси ===
Конституційне право
Виборче право
Виборчі системи, права людини, права біженців та шукачів притулку, національна безпека.
=== Наукова діяльність ===
Є автором та співавтором понад 130 наукових та навчально-методичних праць, опублікованих українською, польською, англійською, німецькою та російською мовами.
Наявність за останні п’ять років наукових публікацій у періодичних виданнях, які включені до наукометричних баз, рекомендованих МОН, зокрема Scopus або Web of Science Core Collection: Pankevych I., Sofinska I., The Constitutional Court of Ukraine as the main actor in safeguarding of the Constitution // Juridical Tribune. Volume 9. Special Issue, October 2019. – S. 78-92. (Web of Science)
Член редакційних колегій низки іноземних рецензованих наукових видань, у тому числі наукового часопису «Права людини», Катовіце, Республіка Польща.

Поточна версія на 19:28, 12 квітня 2021

Загальна інформація

Панкевич Іван Миронович д.ю.н., професор. У 1995 році закінчив юридичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка. У листопаді 1995 року вступив до стаціонарної аспірантури цього ж університету, яку закінчив у жовтні 1998 року. У лютому 1996 року отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. З листопада 1998 року до лютого 2019 року працював на посадах асистента, доцента, професора юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. З жовтня 2000 року до березня 2011 року працював старшим науковим співробітником Львівської лабораторії прав людини і громадянина Інституту державного управління та місцевого самоврядування Національної Академії правових наук України, керуючи групою дослідників, що здійснювали дослідження за відповідними плановими темами Лабораторії. З лютого 2019 року – професор кафедри конституційного права та галузевих дисциплін Навчально-наукового інституту права Національного університету водного господарства та природокористування. У 2000 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Здійснення прав людини: проблеми обмежування (загальнотеоретичні аспекти)», а у 2003 році – присвоєно вчене звання доцента. У 2016 році захистив докторську дисертацію на тему «Інститут виборності як складова української правової традиції (історико-правове дослідження)». Рішенням Наукової Ради Інституту правових наук Польської Академії Наук № 67-2018 від 13 квітня 2018 року український диплом доктора юридичних наук визнано відповідним польському диплому доктора габілітованого правових наук у дисципліні право. Стажувався, був гостьовим професором в Делаверському, Орегонському (США), Віденському, Зальцбурзькому (Австрія), Центрально-Європейському університеті в Будапешті (Угорщина), Варшавському, Вроцлавському, Ягеллонському університетах (Польща), Вюрцбурзькому університеті імені Юліуса Максиміліана, Регенсбургському, Українському Вільному Університеті в Мюнхені, Інституті міжнародного та порівняльного права імені Макса Планка у Гейдельберзі (Німеччина). Офіційний опонент кандидатських та докторських дисертацій з юридичних наук в Україні та Польщі. Суддя постійно діючого третейського суду при Західно-Українській регіональній агропромисловій біржі, член наукових та професійних товариств, зокрема української секції міжнародного товариства прав людини, німецько-польського юридичного товариства, член редакційних колегій низки зарубіжних періодичних наукових видань, учасник міжнародних конференцій, симпозіумів, круглих столів, наукових семінарів та навчальних програм.

Наукові інтереси

Конституційне право Виборче право Виборчі системи, права людини, права біженців та шукачів притулку, національна безпека.

Наукова діяльність

Є автором та співавтором понад 130 наукових та навчально-методичних праць, опублікованих українською, польською, англійською, німецькою та російською мовами. Наявність за останні п’ять років наукових публікацій у періодичних виданнях, які включені до наукометричних баз, рекомендованих МОН, зокрема Scopus або Web of Science Core Collection: Pankevych I., Sofinska I., The Constitutional Court of Ukraine as the main actor in safeguarding of the Constitution // Juridical Tribune. Volume 9. Special Issue, October 2019. – S. 78-92. (Web of Science) Член редакційних колегій низки іноземних рецензованих наукових видань, у тому числі наукового часопису «Права людини», Катовіце, Республіка Польща.