Відмінності між версіями «Древецький Володимир Володимирович»

Матеріал з Wikiситет
Перейти до навігації Перейти до пошуку
(Створена сторінка: thumb|Древецький Володимир Володимирович ==Освіта і професійний шлях== 1971 р. – за...)
 
 
(Не показано 2 проміжні версії ще одного користувача)
Рядок 19: Рядок 19:
з 2011 року – завідувач кафедри приладобудування, електротехніки та інформаційних технологій.
з 2011 року – завідувач кафедри приладобудування, електротехніки та інформаційних технологій.


з 2013 року – завідувач кафедри автоматизації,електротехнічних та комп'ютерно-інтегрованих технологій.
з 2013 року – завідувач кафедри автоматизації,електротехнічних та комп'ютерно-інтегрованих технологій.
   
   
==Педагогічна діяльність==
==Педагогічна діяльність==
викладає дисципліни "Монтаж, налагодження та експлуатація систем автоматизації", "Спеціальні вимірювання і прилади" та "Основи наукових досліджень" для студентів спеціальності „Автоматизоване управління технологічними процесами”;
Викладає дисципліни "Монтаж, налагодження та експлуатація систем автоматизації", "Спеціальні вимірювання і прилади", "Основи наукових досліджень" та "Методологія наукових досліджень" для студентів спеціальностей „Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології” та "Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка";


керує дипломним проектуванням спеціалістів, науковими роботами магістрів спеціальності АУТП та аспірантів за спеціальністю «Прилади і методи контролю та визначення складу речовин».
Керує дипломним проектуванням бакалаврів, науковими роботами магістрів спеціальності АКІТ та аспірантів за спеціальностями "Прилади і методи контролю та визначення складу речовин" та "Автоматичне керування".
==Наукова діяльність==
==Наукова діяльність==
Головний науковий напрямок – розробка методів і приладів для неперервного автоматичного контролю фізико-механічних параметрів ньютонівських та неньютонівських рідин, а також показників якості нафтопродуктів.
Головний науковий напрямок – розробка методів і приладів для неперервного автоматичного контролю фізико-механічних параметрів ньютонівських та неньютонівських рідин, показників якості нафтопродуктів, а також теорія цифрових систем автоматичного керування технологічними об'єктами.


Автор понад 200 наукових праць, в тому числі 1 монографії, 2 навчальних посібників і 51 авторських свідоцтв та патентів, значна частина яких впроваджена у виробництво.
Автор понад 220 наукових праць, в тому числі 3 монографій, 2 навчальних посібників і 55 авторських свідоцтв та патентів, значна частина яких впроваджена у виробництво.


Головні наукові праці присвячені розробці гідродинамічного методу контролю в’язкості, густини і реологічних характеристик рідин та створенню промислових автоматичних аналізаторів вказаних параметрів. Підготував 2 кандидатів технічних наук та 7 магістрів.
Головні наукові праці присвячені розробці гідродинамічного методу контролю в’язкості, густини і реологічних характеристик рідин та створенню промислових автоматичних аналізаторів вказаних параметрів. Підготував 4 кандидатів технічних наук та 20 магістрів.
   
   
==Організаційна діяльність==
==Організаційна діяльність==
Рядок 41: Рядок 41:
2009 – 2010 роки – позаштатний радник Міністра охорони навколишнього природного середовища України;
2009 – 2010 роки – позаштатний радник Міністра охорони навколишнього природного середовища України;


2010 – 2013 роки  –  член робочої групи ОБСЄ, ЮНЕП і ЄЕК ООН по проекту «Зниження вразливості до екстремальних повеней і змін клімату в басейні річки Дністер»;
2010 – 2013 роки  –  член робочої групи ОБСЄ, ЮНЕП і ЄЕК ООН по проекту "Зниження вразливості до екстремальних повеней і змін клімату в басейні річки Дністер";
 
2010 р. – член керівного комітету "Національного політичного діалогу з інтегрованого управління водними ресурсами в Україні" під егідою ЄЕК ООН і ОБСЄ;
 
2017 - 2018 рр. - міжнародний експерт з наукових інновацій уряду міста Вейхай (КНР);
 
2018 р. - член Міжгалузевої експертної ради вищої освіти при Державній освітній установі "Навчально-методичний центр з якості освіти";
 
2019 р. - член галузевої експертної ради з галузі "Автоматика та приладобудування" Національного агентства з якості освіти.


2010 р. – член керівного комітету «Національного політичного діалогу з інтегрованого управління водними ресурсами в Україні» під егідою ЄЕК ООН і ОБСЄ.
==Відзнаки==
==Відзнаки==
2007 р. – срібна медаль ім. А. М. Підгорного за значний внесок у розвиток Інженерної академії України;
2007 р. – срібна медаль ім. А. М. Підгорного за значний внесок у розвиток Інженерної академії України;
Рядок 50: Рядок 56:
2008 р. – медаль „За сприяння Збройним Силам України”;
2008 р. – медаль „За сприяння Збройним Силам України”;


2008 р. – Почесна грамота Національного авіаційного університету;
2008 р., 2018 р. – Почесна грамота Національного авіаційного університету;


2009 р. – «Людина року – 2009» НУВГП, занесений на Дошку Пошани;
2009 р. – "Людина року – 2009" НУВГП, занесений на Дошку Пошани;


2010 р. – Почесна грамота Рівненської обласної державної адміністрації;
2010 р. – Почесна грамота Рівненської обласної державної адміністрації;


2010 р. – Подяка ректора НУВГП.
2010 р. – Подяка ректора НУВГП;
 
2015 р. - золота медаль ім. А. М. Підгорного;
 
2019 р. - Подяка Міністерства освіти і науки України.

Поточна версія на 19:10, 2 лютого 2024

Древецький Володимир Володимирович

Освіта і професійний шлях

1971 р. – закінчив Київський технологічний інститут легкої промисловості;

з 1972 по 1975 рік навчався в аспірантурі кафедри автоматизації хіміко-технологічних процесів Львівського політехнічного інституту;

1976 р. – кандидат технічних наук за спеціальністю „Прилади та методи вимірювання механічних величин”;

з 1975 по 2005 рік працював на кафедрі електротехніки та автоматики НУВГП;

1980 рік – доцент кафедри електротехніки та автоматики;

з 2005 по 2008 рік навчався в докторантурі на кафедрі інформаційних технологій Національного авіаційного університету;

2009 р. – доктор технічних наук за спеціальністю „Прилади і методи контролю та визначення складу речовин”;

2009 – 2011 рр. працював на посаді професора кафедри електротехніки та автоматики НУВГП;

з 2011 року – завідувач кафедри приладобудування, електротехніки та інформаційних технологій.

з 2013 року – завідувач кафедри автоматизації,електротехнічних та комп'ютерно-інтегрованих технологій.

Педагогічна діяльність

Викладає дисципліни "Монтаж, налагодження та експлуатація систем автоматизації", "Спеціальні вимірювання і прилади", "Основи наукових досліджень" та "Методологія наукових досліджень" для студентів спеціальностей „Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології” та "Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка";

Керує дипломним проектуванням бакалаврів, науковими роботами магістрів спеціальності АКІТ та аспірантів за спеціальностями "Прилади і методи контролю та визначення складу речовин" та "Автоматичне керування".

Наукова діяльність

Головний науковий напрямок – розробка методів і приладів для неперервного автоматичного контролю фізико-механічних параметрів ньютонівських та неньютонівських рідин, показників якості нафтопродуктів, а також теорія цифрових систем автоматичного керування технологічними об'єктами.

Автор понад 220 наукових праць, в тому числі 3 монографій, 2 навчальних посібників і 55 авторських свідоцтв та патентів, значна частина яких впроваджена у виробництво.

Головні наукові праці присвячені розробці гідродинамічного методу контролю в’язкості, густини і реологічних характеристик рідин та створенню промислових автоматичних аналізаторів вказаних параметрів. Підготував 4 кандидатів технічних наук та 20 магістрів.

Організаційна діяльність

2003 р. – академік Інженерної академії України, голова Рівненського обласного відділення;

2005 р. – віце-президент Інженерної академії України;

2008 – 2013 рр. – член оргкомітету Міжнародної науково-практичної конференції „Інтегровані інтелектуальні робототехнічні комплекси”;

2009 – 2010 роки – позаштатний радник Міністра охорони навколишнього природного середовища України;

2010 – 2013 роки – член робочої групи ОБСЄ, ЮНЕП і ЄЕК ООН по проекту "Зниження вразливості до екстремальних повеней і змін клімату в басейні річки Дністер";

2010 р. – член керівного комітету "Національного політичного діалогу з інтегрованого управління водними ресурсами в Україні" під егідою ЄЕК ООН і ОБСЄ;

2017 - 2018 рр. - міжнародний експерт з наукових інновацій уряду міста Вейхай (КНР);

2018 р. - член Міжгалузевої експертної ради вищої освіти при Державній освітній установі "Навчально-методичний центр з якості освіти";

2019 р. - член галузевої експертної ради з галузі "Автоматика та приладобудування" Національного агентства з якості освіти.

Відзнаки

2007 р. – срібна медаль ім. А. М. Підгорного за значний внесок у розвиток Інженерної академії України;

2008 р. – медаль „За сприяння Збройним Силам України”;

2008 р., 2018 р. – Почесна грамота Національного авіаційного університету;

2009 р. – "Людина року – 2009" НУВГП, занесений на Дошку Пошани;

2010 р. – Почесна грамота Рівненської обласної державної адміністрації;

2010 р. – Подяка ректора НУВГП;

2015 р. - золота медаль ім. А. М. Підгорного;

2019 р. - Подяка Міністерства освіти і науки України.