Відмінності між версіями «Бабич Євгеній Михайлович»

Матеріал з Wikiситет
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рядок 1: Рядок 1:
==Біографія==
==Біографія==
[[File:465.jpg|thumb|Бабич Євгеній Михайлович]]
[[File:465.jpg|thumb|Бабич Євгеній Михайлович]]
Інженер-будівельник, відомий вчений з будівельних конструкцій, будівель та споруд.
Завідувач кафедри промислового, цивільного будівництва та інженерних споруд, доктор технічних наук, професор, Заслужений працівник народної освіти України, Кавалер ордена «За заслуги», академік Академії будівництва України, Почесний академік Академії наук вищої освіти України, Почесний професор Національного університету водного господарства та природокористування
 
      
      
Народився 9 січня 1938 р. у м. Полтава в сім’ї робітника. Після закінчення початкової школи навчався в Полтавському технікумі залізничного транспорту, а потім в Полтавському інженерно-будівельному інституті за спеціальністю «Промислове і цивільне будівництво». Після закінчення в цьому ж інституті аспірантури Міністерством вищої та середньої спеціальної освіти України в 1965 році направлений на роботу в Український інститут інженерів водного господарства (тепер Національний університет водного господарства та природокористування), в якому працює до цього часу, спочатку асистентом, старшим викладачем, доцентом, а в 1970 році обраний на посаду завідувача кафедри інженерних конструкцій. З 1980 року по 2000 рік працював проректором з наукової роботи. В 1987 році присвоєно вчене звання професора, а в 1995 році присуджена наукова ступінь доктора технічних наук за спеціальністю 05.23.01 — будівельні конструкції, будівлі та споруди. В 1992 році указом президента України присвоєне почесне звання «Заслужений працівник народної освіти України».
Інженер-будівельник, відомий вчений в галузі будівельних конструкцій, будівель та споруд. Народився 9 січня 1938 р. у м. Полтава в сім’ї робітника. Після закінчення аспірантури в Полтавському інженерно-будівельному інституті Міністерством вищої та середньої спеціальної освіти України в 1965 році направлений на роботу в Український інститут інженерів водного господарства (тепер Національний університет водного господарства та природокористування), в якому працював спочатку асистентом, старшим викладачем, доцентом, а в 1970 році обраний на посаду завідувача кафедри інженерних конструкцій (тепер кафедра промислового, цивільного будівництва та інженерних споруд), яку очолює до цього часу. З 1980 року по 2000 рік працював проректором з наукової роботи. В 1987 році присвоєно вчене звання професора, а в 1995 році присуджена наукова ступінь доктора технічних наук. В 1992 році указом президента України присвоєне почесне звання «Заслужений працівник народної освіти України».
==Навчально-методична робота==
==Навчально-методична робота==
Викладає дисципліни «Будівельні конструкції», «Залізобетонні та кам’яні конструкції», «Діагностика, паспортизація та відновлення будівель і споруд» та низку спецкурсів. Автор підручників «Інженерні конструкції» та «Механіка ґрунтів, основи та фундаменти», п’яти навчальних посібників та низки методичних розробок.
Викладає дисципліни «Будівельні конструкції», «Залізобетонні та кам’яні конструкції», «Сучасні будівельні конструкції і методи їх розрахунків» та низку спецкурсів для здобувачів вищої освіти за спеціальністю 192 – «Будівництво та цивільна інженерія». Постійно впроваджує інноваційні педагогічні технології,  виховує нові покоління спеціалістів високопрофесійними і відданими своїй справі.Автор підручників «Інженерні конструкції», «Механіка ґрунтів, основи та фундаменти», «Діагностика, паспортизація та відновлення будівель і споруд», «Методологія наукових досліджень», «Розрахунок і конструювання залізобетонних балок» та 9 навчальних посібників і низки інших методичних розробок. Є гарантом освітньо-професійної програми за спеціальністю 192 - «Будівництво та цивільна інженерія». Підручник «Інженерні конструкції» в галузі будівництва в 1991 році вперше виданий українською мовою, що сприяло успішному переходу на викладання технічних дисциплін та виданню в країні навчальної будівельної літератури державною мовою.
==Наукова діяльність==
==Наукова діяльність==
Засновник і науковий керівник наукової школи «Теорія міцності, деформативності та тріщиностійкості бетонних і залізобетонних конструкцій з урахуванням передісторії та характеру навантажень». За цим напрямком підготовлено один доктор та 26 кандидатів технічних наук.
Засновник і науковий керівник наукової школи «Теорія міцності, деформативності та тріщиностійкості бетонних і залізобетонних конструкцій з урахуванням передісторії та характеру навантажень». За цим напрямком підготовлено двохдокторів  та 22 кандидати технічних наук, керує науковою роботою магістрів, аспірантів та докторантів. Розробив теоретичні основи розрахунку бетонних і залізобетонних конструкцій з урахуванням зміни фізико­механічних характеристик матеріалів при дії тривалих та повторних навантажень, розробляє теорію розрахунку статично невизначених залізобетонних систем на основі сучасної деформаційної методики.  
   
Під його керівництвом розроблені і набрали чинності відомчі будівельні норми проектування залізобетонних конструкцій гідротехнічних споруд та посібник до цих норм, є учасником розробки державних будівельних норм та державного стандарту з проектування залізобетонних конструкцій. Наразі розробляються  конструктивні елементи фортифікаційних споруд та будівель цивільного захисту з високоміцних швидкотверднучих бетонів. Дослідні конструктивні елементи досліджуються в польових умовах з використанням динамічних ударних навантажень. Ініціатор і один із членів робочої групи проведення першого в країні Круглого стола «Фортифікаційні споруди: стан, задачі удосконалення та шляхи їх вирішення» (2019 р.).
Розробив теоретичні основи розрахунку бетонних і залізобетонних конструкцій з урахуванням зміни фізико-механічних характеристик матеріалів при дії тривалих та повторних навантажень, розробляє теорію розрахунку статично невизначених залізобетонних систем на основі сучасної деформаційної моделі. Під його керівництвом розроблені і набрали чинності відомчі будівельні норми проектування залізобетонних конструкцій гідротехнічних споруд та посібник до цих норм. Учасник розробки чинних державних будівельних норм і стандартів з проектування залізобетонних конструкцій.
Опублікував 9 монографій, понад 420 наукових статей у вітчизняних та зарубіжних виданнях, 16 рекомендацій з проектування залізобетонних конструкцій.Є.М. Бабич—  двічі лауреат премії Академії будівництва України імені академіка М.С. Будникова (2004, 2013 рр.) 
   
Працюючи майже 20 років проректором з наукової роботи, забезпечив стабільний розвиток наукових досліджень та на їх основі формування науково-педагогічного потенціалу університету та молодих фахівців для регіону і країни. Сприяв організації та роботі аспірантури та створенню наукових шкіл в університеті.
Опублікував 7 монографій, понад 320 наукових статей у вітчизняних та зарубіжних виданнях, 11 рекомендацій з проектування залізобетонних конструкцій.
 


==Громадська діяльність==
==Громадська діяльність==
Академік Академії будівництва України (1993), академік Академії наук вищої освіти України (1997 р.), академік Міжнародної академії екології й життєдіяльності (1997 р.), голова правління Північно-Західного територіального відділення Академії будівництва України (з 1994 р.), член президії Академії будівництва України 2003 р.), член експертної ради ВАК України з будівництва, архітектури та геодезії (2000 – 2006 рр., 2008 – 2010 рр.), член спеціалізованих вчених рад по захисту дисертацій в Національному університеті «Львівська політехніка» (з 1998 р.) та в Полтавському національному технічному університеті імені Юрія Кондратюка (з 2007 р.), експерт Державної акредитаційної комісії України (з 1994 р.), член науково-експертної комісії з технології будівництва, архітектури і дизайну Наукової ради Міністерства освіти і науки України. Відповідальний редактор збірника наукових праць “Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди”, який є фаховим виданням і здобув високу популярність серед вчених і виробничників у галузі будівництва (видано 25 випусків збірника). Є членом редколегій низки науково-технічних збірників. Організатор проведення науково-технічних конференцій «Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі і споруди» (проведено 7 конференцій).
Голова спеціалізованої вченої ради по захисту кандидатських дисертацій в Національному університеті водного господарства та природокористування за спеціальностями 05.23.01 – будівельні конструкції, будівлі та споруди та 05.23.03 – будівельні матеріали та вироби 2013 р.), член спеціалізованих вчених рад в Національному університеті «Львівська політехніка» (з 1998 р.) та в Полтавському національному технічному університеті імені Юрія Кондратюка (2007 – 2015 рр.),член експертної ради ВАК України з будівництва, архітектури та геодезії (2000 – 2012 рр.),експерт Державної акредитаційної комісії України (1994 - 2009 рр.), член науково-експертної комісії з технології будівництва, архітектури і дизайну Наукової ради Міністерства освіти і науки України (1992 – 2012 рр.), член Президії Академії будівництва України.
Ініціатор і організатор створення Північно-Західного територіального відділення Академії будівництва України, обраний головою правління відділення (1994 р.), яке є юридичною особою. Відділення має за мету: консолідацію творчого потенціалу та спрямування його на відтворення та забезпечення високого науково-технічного рівня будівельного виробництва в регіоні, сприяння реалізації у проектуванні і будівництві найбільш прогресивних ідей та рівень, що забезпечують надійність будинків і споруд, ефективність і технологічність будівництва.
Головний редактор збірника наукових праць “Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди”, який є фаховим виданням і здобув високу популярність серед вчених і виробничників у галузі будівництва (видано 38 випусків збірника). Є членом редколегії збірника наукових праць, засновником якого є Луцький національний технічний університет. Організатор проведення науково-технічних конференцій «Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди» (проведено 8 конференцій).
 
==Почесні звання==
==Почесні звання==
Почесний професор Національного університету водного господарства та природокористування (1998 р.), Почесний доктор Луцького національного технічного університету (2007 р.), Почесний працівник Держводгоспу України» (2008 р.).
Почесний професор Національного університету водного господарства та природокористування (1998 р.), Почесний доктор Луцького національного технічного університету (2007 р.), Почесний працівник Держводгоспу України» (2008 р.).
      
      
==Нагороди==
==Нагороди==
Грамота Президії Верховної Ради України (1987), Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2002), нагрудний знак «Відмінник освіти України» (1997 р.), нагрудний знак «Петро Могила» (2007 р.), лауреат премії Академії будівництва України імені академіка М.С. Будникова (2004, 2013 рр.), Почесна грамота ВАК України (2010 р.). почесні грамоти галузевих міністерств, обласних і міських органів управління, університетів.
«Заслужений працівник народної освіти України» (1992 р.),
Грамота Президії Верховної Ради України (1987), Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2002), нагрудний знак «Відмінник освіти України» (1997 р.), нагрудний знак «Петро Могила» (2007 р.), лауреат премії Академії будівництва України імені академіка М.С. Будникова (2004 р. та 2013 р.), Почесна грамота ВАК України (2010 р.), Срібний нагрудний знак Академії будівництва України (2013), Орден «За заслуги» ІІІ ступеня (2013 р.), Почесна грамота Рівненської обласної державної адміністрації (2014), Грамота Верховної Ради України «За заслуги перед Українським народом» (2015), Нагрудний знак-орден «Велика Україна. 25 років незалежності» (2016 р.), Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2017 р.), Почесна грамота Рівненської районної ради за активну громадську позицію, вагомий внесок у розвиток волонтерського руху (медаль)(2019), Почесна грамота Української федерації вчених за вагомі здобутки та особистий внесок в розвиток науки України (2019), Орден Української федерації вчених «Науковець року- 2019».
 
==Публікації біографічних даних==
==Публікації біографічних даних==
«Будівництво. Видатні інженери України. Біографічно-енциклопедичний збірник» (2001 р.), «Будівництво. Лауреати України. Збірник відзначених робіт» (2004 р.), «Академія будівництва України. 15 років звершень» (2008 р.), журнал «Промислове будівництво та інженерні споруди» (2008 р., № 1). «Академія будівництва України. Справи та особистості» (2011 р.), «Академія наук вищої освіти України. ХХ років» (2012 р.).
«Будівництво. Видатні інженери України. Біографічно-енциклопедичний збірник» (2001 р.), «Будівництво. Лауреати України. Збірник відзначених робіт» (2004 р.), «Академія будівництва України. 15 років звершень» (2008 р.), «Хто є хто в будівництві та архітектурі» (2008 р.), журнал «Промислове будівництво та інженерні споруди» (2008 р., № 1)«Академія будівництва України. Справи та особистості» (2011 р.), «Академія наук вищої освіти України. ХХ років» (2012 р.). «Державні нагороди та нагороджені в Україні» (2014 р.), Ювілейне видання «Велика Україна» (Видавничий дім «Новий час», 2018р.), Енциклопедичне видання «Державні нагороди України. Кавалери та лауреати», VІІ том (Інститут біографічних досліджень, 2018 р),сертифікат про занесення до видання «Золотий фонд нації. Науково-освітній потенціал України» (2019)».
[[Файл:Бабич Є.М|міні]]


==E-mail==
==E-mail==
e.m.babich@nuwm.edu.ua
e.m.babich@nuwm.edu.ua

Версія за 16:13, 11 березня 2021

Біографія

Бабич Євгеній Михайлович

Завідувач кафедри промислового, цивільного будівництва та інженерних споруд, доктор технічних наук, професор, Заслужений працівник народної освіти України, Кавалер ордена «За заслуги», академік Академії будівництва України, Почесний академік Академії наук вищої освіти України, Почесний професор Національного університету водного господарства та природокористування


Інженер-будівельник, відомий вчений в галузі будівельних конструкцій, будівель та споруд. Народився 9 січня 1938 р. у м. Полтава в сім’ї робітника. Після закінчення аспірантури в Полтавському інженерно-будівельному інституті Міністерством вищої та середньої спеціальної освіти України в 1965 році направлений на роботу в Український інститут інженерів водного господарства (тепер Національний університет водного господарства та природокористування), в якому працював спочатку асистентом, старшим викладачем, доцентом, а в 1970 році обраний на посаду завідувача кафедри інженерних конструкцій (тепер кафедра промислового, цивільного будівництва та інженерних споруд), яку очолює до цього часу. З 1980 року по 2000 рік працював проректором з наукової роботи. В 1987 році присвоєно вчене звання професора, а в 1995 році присуджена наукова ступінь доктора технічних наук. В 1992 році указом президента України присвоєне почесне звання «Заслужений працівник народної освіти України».

Навчально-методична робота

Викладає дисципліни «Будівельні конструкції», «Залізобетонні та кам’яні конструкції», «Сучасні будівельні конструкції і методи їх розрахунків» та низку спецкурсів для здобувачів вищої освіти за спеціальністю 192 – «Будівництво та цивільна інженерія». Постійно впроваджує інноваційні педагогічні технології, виховує нові покоління спеціалістів високопрофесійними і відданими своїй справі.Автор підручників «Інженерні конструкції», «Механіка ґрунтів, основи та фундаменти», «Діагностика, паспортизація та відновлення будівель і споруд», «Методологія наукових досліджень», «Розрахунок і конструювання залізобетонних балок» та 9 навчальних посібників і низки інших методичних розробок. Є гарантом освітньо-професійної програми за спеціальністю 192 - «Будівництво та цивільна інженерія». Підручник «Інженерні конструкції» в галузі будівництва в 1991 році вперше виданий українською мовою, що сприяло успішному переходу на викладання технічних дисциплін та виданню в країні навчальної будівельної літератури державною мовою.

Наукова діяльність

Засновник і науковий керівник наукової школи «Теорія міцності, деформативності та тріщиностійкості бетонних і залізобетонних конструкцій з урахуванням передісторії та характеру навантажень». За цим напрямком підготовлено двохдокторів та 22 кандидати технічних наук, керує науковою роботою магістрів, аспірантів та докторантів. Розробив теоретичні основи розрахунку бетонних і залізобетонних конструкцій з урахуванням зміни фізико­механічних характеристик матеріалів при дії тривалих та повторних навантажень, розробляє теорію розрахунку статично невизначених залізобетонних систем на основі сучасної деформаційної методики. Під його керівництвом розроблені і набрали чинності відомчі будівельні норми проектування залізобетонних конструкцій гідротехнічних споруд та посібник до цих норм, є учасником розробки державних будівельних норм та державного стандарту з проектування залізобетонних конструкцій. Наразі розробляються конструктивні елементи фортифікаційних споруд та будівель цивільного захисту з високоміцних швидкотверднучих бетонів. Дослідні конструктивні елементи досліджуються в польових умовах з використанням динамічних ударних навантажень. Ініціатор і один із членів робочої групи проведення першого в країні Круглого стола «Фортифікаційні споруди: стан, задачі удосконалення та шляхи їх вирішення» (2019 р.). Опублікував 9 монографій, понад 420 наукових статей у вітчизняних та зарубіжних виданнях, 16 рекомендацій з проектування залізобетонних конструкцій.Є.М. Бабич— двічі лауреат премії Академії будівництва України імені академіка М.С. Будникова (2004, 2013 рр.) Працюючи майже 20 років проректором з наукової роботи, забезпечив стабільний розвиток наукових досліджень та на їх основі формування науково-педагогічного потенціалу університету та молодих фахівців для регіону і країни. Сприяв організації та роботі аспірантури та створенню наукових шкіл в університеті.


Громадська діяльність

Голова спеціалізованої вченої ради по захисту кандидатських дисертацій в Національному університеті водного господарства та природокористування за спеціальностями 05.23.01 – будівельні конструкції, будівлі та споруди та 05.23.03 – будівельні матеріали та вироби (з 2013 р.), член спеціалізованих вчених рад в Національному університеті «Львівська політехніка» (з 1998 р.) та в Полтавському національному технічному університеті імені Юрія Кондратюка (2007 – 2015 рр.),член експертної ради ВАК України з будівництва, архітектури та геодезії (2000 – 2012 рр.),експерт Державної акредитаційної комісії України (1994 - 2009 рр.), член науково-експертної комісії з технології будівництва, архітектури і дизайну Наукової ради Міністерства освіти і науки України (1992 – 2012 рр.), член Президії Академії будівництва України. Ініціатор і організатор створення Північно-Західного територіального відділення Академії будівництва України, обраний головою правління відділення (1994 р.), яке є юридичною особою. Відділення має за мету: консолідацію творчого потенціалу та спрямування його на відтворення та забезпечення високого науково-технічного рівня будівельного виробництва в регіоні, сприяння реалізації у проектуванні і будівництві найбільш прогресивних ідей та рівень, що забезпечують надійність будинків і споруд, ефективність і технологічність будівництва. Головний редактор збірника наукових праць “Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди”, який є фаховим виданням і здобув високу популярність серед вчених і виробничників у галузі будівництва (видано 38 випусків збірника). Є членом редколегії збірника наукових праць, засновником якого є Луцький національний технічний університет. Організатор проведення науково-технічних конференцій «Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди» (проведено 8 конференцій).

Почесні звання

Почесний професор Національного університету водного господарства та природокористування (1998 р.), Почесний доктор Луцького національного технічного університету (2007 р.), Почесний працівник Держводгоспу України» (2008 р.).

Нагороди

«Заслужений працівник народної освіти України» (1992 р.), Грамота Президії Верховної Ради України (1987), Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2002), нагрудний знак «Відмінник освіти України» (1997 р.), нагрудний знак «Петро Могила» (2007 р.), лауреат премії Академії будівництва України імені академіка М.С. Будникова (2004 р. та 2013 р.), Почесна грамота ВАК України (2010 р.), Срібний нагрудний знак Академії будівництва України (2013), Орден «За заслуги» ІІІ ступеня (2013 р.), Почесна грамота Рівненської обласної державної адміністрації (2014), Грамота Верховної Ради України «За заслуги перед Українським народом» (2015), Нагрудний знак-орден «Велика Україна. 25 років незалежності» (2016 р.), Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2017 р.), Почесна грамота Рівненської районної ради за активну громадську позицію, вагомий внесок у розвиток волонтерського руху (медаль)(2019), Почесна грамота Української федерації вчених за вагомі здобутки та особистий внесок в розвиток науки України (2019), Орден Української федерації вчених «Науковець року- 2019».

Публікації біографічних даних

«Будівництво. Видатні інженери України. Біографічно-енциклопедичний збірник» (2001 р.), «Будівництво. Лауреати України. Збірник відзначених робіт» (2004 р.), «Академія будівництва України. 15 років звершень» (2008 р.), «Хто є хто в будівництві та архітектурі» (2008 р.), журнал «Промислове будівництво та інженерні споруди» (2008 р., № 1), «Академія будівництва України. Справи та особистості» (2011 р.), «Академія наук вищої освіти України. ХХ років» (2012 р.). «Державні нагороди та нагороджені в Україні» (2014 р.), Ювілейне видання «Велика Україна» (Видавничий дім «Новий час», 2018р.), Енциклопедичне видання «Державні нагороди України. Кавалери та лауреати», VІІ том (Інститут біографічних досліджень, 2018 р),сертифікат про занесення до видання «Золотий фонд нації. Науково-освітній потенціал України» (2019)».

E-mail

e.m.babich@nuwm.edu.ua