Відмінності між версіями «Древецький Володимир Володимирович»
(Створена сторінка: thumb|Древецький Володимир Володимирович ==Освіта і професійний шлях== 1971 р. – за...) |
(Оновлення інформації по організаційній та науковій діяяльності) |
||
Рядок 22: | Рядок 22: | ||
==Педагогічна діяльність== | ==Педагогічна діяльність== | ||
Викладає дисципліни "Монтаж, налагодження та експлуатація систем автоматизації", "Спеціальні вимірювання і прилади", "Основи наукових досліджень" та "Методологія наукових досліджень" для студентів спеціальностей „Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології” та "Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка"; | |||
Керує дипломним проектуванням бакалаврів, науковими роботами магістрів спеціальності АКІТ та аспірантів за спеціальностями "Прилади і методи контролю та визначення складу речовин" та "Автоматичне керування". | |||
==Наукова діяльність== | ==Наукова діяльність== | ||
Головний науковий напрямок – розробка методів і приладів для неперервного автоматичного контролю фізико-механічних параметрів ньютонівських та неньютонівських рідин, | Головний науковий напрямок – розробка методів і приладів для неперервного автоматичного контролю фізико-механічних параметрів ньютонівських та неньютонівських рідин, показників якості нафтопродуктів, а також теорія цифрових систем автоматичного керування технологічними об'єктами. | ||
Автор понад | Автор понад 220 наукових праць, в тому числі 3 монографій, 2 навчальних посібників і 55 авторських свідоцтв та патентів, значна частина яких впроваджена у виробництво. | ||
Головні наукові праці присвячені розробці гідродинамічного методу контролю в’язкості, густини і реологічних характеристик рідин та створенню промислових автоматичних аналізаторів вказаних параметрів. Підготував | Головні наукові праці присвячені розробці гідродинамічного методу контролю в’язкості, густини і реологічних характеристик рідин та створенню промислових автоматичних аналізаторів вказаних параметрів. Підготував 4 кандидатів технічних наук та 20 магістрів. | ||
==Організаційна діяльність== | ==Організаційна діяльність== | ||
Рядок 41: | Рядок 41: | ||
2009 – 2010 роки – позаштатний радник Міністра охорони навколишнього природного середовища України; | 2009 – 2010 роки – позаштатний радник Міністра охорони навколишнього природного середовища України; | ||
2010 – 2013 роки – член робочої групи ОБСЄ, ЮНЕП і ЄЕК ООН по проекту | 2010 – 2013 роки – член робочої групи ОБСЄ, ЮНЕП і ЄЕК ООН по проекту "Зниження вразливості до екстремальних повеней і змін клімату в басейні річки Дністер"; | ||
2010 р. – член керівного комітету «Національного політичного діалогу з інтегрованого управління водними ресурсами в Україні» під егідою ЄЕК ООН і ОБСЄ; | |||
2017 - 2018 рр. - міжнародний експерт з наукових інновацій уряду міста Вейхай (КНР); | |||
2018 р. - член Міжгалузевої експертної ради вищої освіти при Державній освітній установі "Навчально-методичний центр з якості освіти"; | |||
2019 р. - член галузевої експертної ради з галузі "Автоматика та приладобудування" Національного агентства з якості освіти. | |||
==Відзнаки== | ==Відзнаки== | ||
2007 р. – срібна медаль ім. А. М. Підгорного за значний внесок у розвиток Інженерної академії України; | 2007 р. – срібна медаль ім. А. М. Підгорного за значний внесок у розвиток Інженерної академії України; | ||
Рядок 50: | Рядок 56: | ||
2008 р. – медаль „За сприяння Збройним Силам України”; | 2008 р. – медаль „За сприяння Збройним Силам України”; | ||
2008 р. – Почесна грамота Національного авіаційного університету; | 2008 р., 2018 р. – Почесна грамота Національного авіаційного університету; | ||
2009 р. – «Людина року – 2009» НУВГП, занесений на Дошку Пошани; | 2009 р. – «Людина року – 2009» НУВГП, занесений на Дошку Пошани; | ||
Рядок 56: | Рядок 62: | ||
2010 р. – Почесна грамота Рівненської обласної державної адміністрації; | 2010 р. – Почесна грамота Рівненської обласної державної адміністрації; | ||
2010 р. – Подяка ректора НУВГП. | 2010 р. – Подяка ректора НУВГП; | ||
2015 р. - золота медаль ім. А. М. Підгорного; | |||
2019 р. - Подяка Міністерства освіти і науки України. |
Версія за 21:30, 19 січня 2020
Освіта і професійний шлях
1971 р. – закінчив Київський технологічний інститут легкої промисловості;
з 1972 по 1975 рік навчався в аспірантурі кафедри автоматизації хіміко-технологічних процесів Львівського політехнічного інституту;
1976 р. – кандидат технічних наук за спеціальністю „Прилади та методи вимірювання механічних величин”;
з 1975 по 2005 рік працював на кафедрі електротехніки та автоматики НУВГП;
1980 рік – доцент кафедри електротехніки та автоматики;
з 2005 по 2008 рік навчався в докторантурі на кафедрі інформаційних технологій Національного авіаційного університету;
2009 р. – доктор технічних наук за спеціальністю „Прилади і методи контролю та визначення складу речовин”;
2009 – 2011 рр. працював на посаді професора кафедри електротехніки та автоматики НУВГП;
з 2011 року – завідувач кафедри приладобудування, електротехніки та інформаційних технологій.
з 2013 року – завідувач кафедри автоматизації,електротехнічних та комп'ютерно-інтегрованих технологій.
Педагогічна діяльність
Викладає дисципліни "Монтаж, налагодження та експлуатація систем автоматизації", "Спеціальні вимірювання і прилади", "Основи наукових досліджень" та "Методологія наукових досліджень" для студентів спеціальностей „Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології” та "Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка";
Керує дипломним проектуванням бакалаврів, науковими роботами магістрів спеціальності АКІТ та аспірантів за спеціальностями "Прилади і методи контролю та визначення складу речовин" та "Автоматичне керування".
Наукова діяльність
Головний науковий напрямок – розробка методів і приладів для неперервного автоматичного контролю фізико-механічних параметрів ньютонівських та неньютонівських рідин, показників якості нафтопродуктів, а також теорія цифрових систем автоматичного керування технологічними об'єктами.
Автор понад 220 наукових праць, в тому числі 3 монографій, 2 навчальних посібників і 55 авторських свідоцтв та патентів, значна частина яких впроваджена у виробництво.
Головні наукові праці присвячені розробці гідродинамічного методу контролю в’язкості, густини і реологічних характеристик рідин та створенню промислових автоматичних аналізаторів вказаних параметрів. Підготував 4 кандидатів технічних наук та 20 магістрів.
Організаційна діяльність
2003 р. – академік Інженерної академії України, голова Рівненського обласного відділення;
2005 р. – віце-президент Інженерної академії України;
2008 – 2013 рр. – член оргкомітету Міжнародної науково-практичної конференції „Інтегровані інтелектуальні робототехнічні комплекси”;
2009 – 2010 роки – позаштатний радник Міністра охорони навколишнього природного середовища України;
2010 – 2013 роки – член робочої групи ОБСЄ, ЮНЕП і ЄЕК ООН по проекту "Зниження вразливості до екстремальних повеней і змін клімату в басейні річки Дністер";
2010 р. – член керівного комітету «Національного політичного діалогу з інтегрованого управління водними ресурсами в Україні» під егідою ЄЕК ООН і ОБСЄ;
2017 - 2018 рр. - міжнародний експерт з наукових інновацій уряду міста Вейхай (КНР);
2018 р. - член Міжгалузевої експертної ради вищої освіти при Державній освітній установі "Навчально-методичний центр з якості освіти";
2019 р. - член галузевої експертної ради з галузі "Автоматика та приладобудування" Національного агентства з якості освіти.
Відзнаки
2007 р. – срібна медаль ім. А. М. Підгорного за значний внесок у розвиток Інженерної академії України;
2008 р. – медаль „За сприяння Збройним Силам України”;
2008 р., 2018 р. – Почесна грамота Національного авіаційного університету;
2009 р. – «Людина року – 2009» НУВГП, занесений на Дошку Пошани;
2010 р. – Почесна грамота Рівненської обласної державної адміністрації;
2010 р. – Подяка ректора НУВГП;
2015 р. - золота медаль ім. А. М. Підгорного;
2019 р. - Подяка Міністерства освіти і науки України.