Кочмарський Володимир Зіновійович

Біографія

Кочмарський Володимир Зіновійович

У 1960 р. закінчив зі срібною медаллю середню школу і поступив на фізичний факультет Львівського держуніверситету ім. І.Франка. В університеті спеціалізувався у галузі теоретичної фізики, а саме в теорії твердого тіла у професорів А.Є. Глаубермана та І.Р. Юхновського. Під час навчання з 1963р. працював учителем фізики Кам’янобрідської вечірньої школи. У 1965р. закінчив з відзнакою університет і був направлений на посаду асистента кафедри фізики Рівненського державного педінституту. З 1965 р. по 01.09.1966р. працював асистентом кафедри фізики Рівненського педінституту, а з 01.09.1966р. по 01.12.1967р. – кафедри теоретичної механіки Українського інституту інженерів водного господарства (УІІВГ).

Навчання і робота в ІТФ АН України ім. М. Боголюбова

У 1967 р. витримав конкурсні екзамени в аспірантуру новоствореного Інституту теоретичної фізики ім. М. Боголюбова (ІТФ) АН України, м. Київ, де в подальшому працював у відділі академіка Давидова А.С. під керівництвом доктора Дзюба І.П. над проблемою взаємодії теплових нейтронів з дефектними кристалічними системами. В 1973р. захистив кандидатську дисертацію на тему: «Динаміка кристалів з точковими дефектами та непружне розсіювання повільних нейтронів». Напрями наукової діяльності в ІТФ ім. М. Боголюбова:

• динаміка кристалів з точковими та кластерними дефектами;
• непружне розсіювання повільних нейтронів конденсованими середови-щами;
• теорія магнонних спектрів кристалів з кластерами домішок;
• оптичні властивості ангармонічних кристалів;
• розсіювання рентгенівських променів ангармонічними кристалами.

Зокрема, в період роботи в ІТФ АН України: Отримав важливі результати щодо енергетичних фононних спектрів таких систем. Було показано (у співавторстві з І.П. Дзюбом), що фонони, енергії яких близькі до власних коливань дефектної області кристала, відсутні. У спектрах фононів у цій області енергій існує розрив. Ці результати були підтверджені експериментами вчених Брукхенвейської лабораторії та Інституту атомної енергії ім. І. Курчатова. Отримав піонерські результати щодо формування спектрів «домішкових фононів», якщо власні коливання домішок знаходяться поза зоною фононних коливань «чистого кристала». Дослідив симетрію таких коливань в просторі імпульсів. Розробив алгоритм розрахунку спектрів домішкових енергетичних зон коливань з врахуванням точкової симетрії та зміни силових констант взаємодії атомів у дефектній області кристала. За ці роботи у 1972р. був нагороджений першою премією ІТФ (у розмірі трьох тис. крб.). Розробив алгоритм розрахунку краю оптичних спектрів ангармонічних кристалів, а також вплив ангармонізму на асиметрію дифузного розсіювання рентгенівських променів, зокрема кристалів CsJ. Отримав піонерські результати щодо можливості вимірювання потрійних кореляційних функцій у цих кристалах. Роботи в галузі теорії дефектних кристалічних систем радянських, англійських, американських та індійських вчених з фононних, електронних та магнонних спектрів кристалів з точковими та кластерними дефектами в подальшому послужили теоретичною основою нанотехнології. Під час роботи в ІТФ підтримував кореспондентські зв’язки з групою провідних вчених світу, що працювали в цій же галузі, зокрема, майбутнім нобелівським лауреатом Невілом Мотом. У співавторстві з І.П. Дзюбом опублікував у препринтах ІТФ та центральних наукових виданнях СРСР 18 робіт, з них 6-ть цитованих у WoS та Scopus.

Робота в УІІВГ та НУВГП

З 1973 р. працював на кафедрі фізики УІІВГ, спочатку асистентом, потім доцентом і професором, де викладав всі розділи загальної фізики. З 2005р. на кафедрі гідроенергетики, теплоенергетики і гідравлічних машин, доцентом та професором. На сьогодні доцент цієї ж кафедри. Викладає десять дисциплін, зокрема: термодинаміку, спецкурси «Теплові та атомні електростанції», «Енергозбереження та використання вторинних енергоресурсів», «Термодина-мічний аналіз систем та установок» та ін. Керує бакалаврськими та магістерськими роботами студентів. Під керівництвом Кочмарського В.З. студенти неодноразово завойовували призові місця в загальноукраїнському конкурсі «Молодь – енергетиці України» та публікували роботи у спеціалізованих українських та іноземних журналах. Під керівництвом В. Кочмарського виконано кандидатські дисертації здобувачами та аспірантами: Олексином Д.І., Кривцовим В.В., Демчиком І.І. та Гаєвським В.Р.

Напрями наукової діяльності в НУВГП

• розрахунок спектрів турбулентних пульсацій, що виникають при взаємодії зануреної надзвукової струмини у нерухоме середовище;
• теорія і практика фільтрів для очистки водних систем від зависей та нафтопродуктів;
• статистична теорія магнітного фільтрування;
• експертиза магнітної обробки водних систем;
• теорія і практика електролізних систем знезараження вод;
• оптимізація режимів роботи систем охолодження ТЕС і АЕС;
• стабілізаційна реагентна та безреагентна водопідготовка;
• теорія кристалізації карбонатів кальцію та магнію з модельних та технологічних вод;
• розробка ( у співдружності з Гаєвським В.Р.) багатопараметричного аналізатора водних систем. Нами виготовлено робочий зразок такого аналізатора на якому виконано серію піонерських досліджень кінетики кристалізації карбонату кальцію з гідрокарбонатних систем;
• аналіз розповсюдження забруднень підземних вод нафтопродуктами і розробка засобів контролю їх кількості та напрямів розповсюдження;
• розробка систем очистки технологічних вод від нафтопродуктів та відбору нафтопродуктів з підземних вод;
• термодинамічний аналіз еволюції цивілізації, дослідження термічної активації імунної реакції організму на вірусну інфекцію;
• дослідження імпульсного електромагнітного випромінювання напружено-деформованих середовищ та підземних фільтраційних потоків.

Автор понад 280-ти наукових та методичних робіт, в тому числі 35 авторських свідоцтв СРСР та патентів України і трьох монографій – одна видана Британською бібліотекою у 2018р. За впровадження винаходів був нагороджений знаком «Изобретатель СССР» та срібною медаллю ВВДНГ і в незалежній Україні Почесною грамотою Міністерства освіти та науки.

Науково-організаційна робота

В період 1997 -2005рр. заступник голови науково-координаційної ради при ОДА, член Науково-технічної ради з питань енергозбереження при Рівнен-ській облдержадміністрації та редколегії журналу «Вісник енергозбереження Полісся». З 1995р. обирається член-кореспондентом Міжнародної академії наук екології та безпеки життєдіяльності (МАНЕБ) С.-Петербург. У 2000р. номінат Всеукраїнського конкурсу «Лідер паливно-енергетичного комплексу» за номінацією “Вчений". У 2010р. за цикл робіт з очистки технологічних вод від нафтопродуктів обирається дійсним членом Української нафтогазової академії.

Організація та робота ФТЛВС

У 1980р. організував за наукової підтримки академіка АН України Кульського Л.А. та фінансового сприяння Міненерго України та Міненерго СРСР Фізико-технологічну лабораторію водних систем (ФТЛВС). Головним завданням ФТЛВС на той час було - встановити достовірність ефективності та розробити рекомендації щодо впровадження безреагентних способів протинакипної стабілізаційної обробки води охолодження конденсаторів турбін та інших технологічних теплообмінників ТЕС та АЕС. Базою для технологічних експериментів були вибрані Рівненська, Хмельницька АЕС та Зуєвська ТЕС (Донбасенерго). В період з 1986 до 1989 рр. на Рівненській та Хмельницькій АЕС виконано комплекс натурних експериментів щодо застосування протинакипної магнітної активації (ПМА) води і випробувано принципово нові магнітні апарати з продуктивністю 5, 400, 2500 і унікальний – 25000м3/год. Показано, що в реальних умовах швидкість утворення відкладень внаслідок дії магнітного поля знижується на 20 – 30%, що дозволяє збільшити ККД блоків на 0,1 – 0,15% і дати приріст виробітку електроенергії (для блока електричною потужністю 1000 МВт – 5-7МВт). З 1991р. роботи на Рівненській АЕС через відсутність фінансування були припинені. Роботи на Зуєвській ТЕС (Донбасенерго, пізніше ДТЕК) незважаючи на зміну власника, продовжувалися до 2013р. Результати розробок ФТЛВС на Зуєвській ЕС дозволили у п’ять раз зменшити швидкість росту забруднень конденсаторів турбін і отримувати в рік десятки мільйонів грн. прибутку. В період з 1980 по 1990рр. ФТЛВС фактично виконувала роль Головної організації в Міненерго СРСР щодо впровадження безреагентних методів протидії забрудненням конденсаторів турбін потужних електростанцій. За цей період лабораторією було проведено 4-ри загальносоюзні семінари щодо цієї проблеми, один з них у 1987р. на базі УІІВГ, останні в Києві на базі РДНТЕП.

Громадська робота

Член Українського фізичного товариства. В період з 1993 по 2000р. був директором Обласного фонду Фізичного товариства, який фінансувався внесками підприємств області, зокрема, Рівненською АЕС. Вперше від Фонду надавалися грошові премії переможцям обласних фізичних олімпіад та учителям, що підготовили переможців. Фонд також фінансував поїздки переможців та учителів на Республіканську олімпіаду. Пізніше ця практика була підхоплена Рівненською Обласною державною адміністрацією.

Міжнародні зв'язки

Роботи стосовно досліджень кристалізації карбонату кальцію неруйнуючими багатопараметричними методами та в галузі безреагентних методів протидії відкладенням знайшли відгук в університетах багатьох країн. Зокрема, у 1995р. на запрошення Комісії з водних проблем Південно-Африканської Республіки на цю тему вів семінари для професорів та докторантів Ранд-Африканського університету (м. Йоганнесбург). З тих пір підтримуються наукові зв’язки з цим та іншими університетами, зокрема Польщі (Люблін) та Англії (Крендфілдський університет).

Хобі

Рибальство та мисливство.

Інша діяльність

ФТЛВС приносила УІІВГ, а пізніше НУВГП, не лише наукові здобутки, виконуючи піонерські дослідження процесів у гідрокарбонатних системах, але постійно надавала університету фінансову та матеріальну допомогу для його розвитку. Зокрема, за сприяння керівника лабораторії було укладено договір про співпрацю з Міненерго СРСР та УІІВГ на період з 1987 по1990рр., який передбачав щорічне фінансування УІІВГ в сумі не менше 300 тис. крб. з передачею лімітів на будівельно-монтажні роботи, а також можливістю вчених УІІВГ виконувати дослідження на ТЕС та АЕС. Також при виконанні н/д госпдоговірних робіт (щорічно на суму 150-400 тис. грн.) робились відрахування 10-15% у фонд розвитку університету. При сприянні лабораторії закінчено будівництво 7-го корпусу НУВГП, житлового будинку та бази відпочинку в Залізному порту.

Післямова

На жаль, коли виникли проблеми з фінансуванням, лабораторії університетом не було надано допомогу для продовження робіт і у 2014р. лабораторія рішенням керівництва НУВГП була зруйнована і фактично припинила свою діяльність, хоча наукову продукцію у вигляді статей продовжує видавати силами В. Кочмарського та В. Гаєвського. В. Кочмарський