Відмінності між версіями «Христюк Андрій Олексійович»
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
2003 р. - закінчив Український державний університет водного господарства та природокористування з відзнакою і здобув кваліфікацію інженера з автоматизованого управління технологічними процесами | 2003 р. - закінчив Український державний університет водного господарства та природокористування з відзнакою і здобув кваліфікацію інженера з автоматизованого управління технологічними процесами | ||
2003 – 2004 | 2003 – 2004 р.р. – старший лаборант кафедри електротехніки та автоматики НУВГП; | ||
2004 – 2008 | 2004 – 2008 р.р. – асистент кафедри електротехніки та автоматики НУВГП; | ||
2008– 2011 | 2008– 2011 р.р. – старший викладач кафедри електротехніки та автоматики НУВГП; | ||
2011 – 2012 | 2011 – 2012 р.р. – старший викладач кафедри автоматизації та комп'ютерно-інтегрованих технологій НУВГП; | ||
з 2012 р. – аспірант кафедри приладобудування, електротехніки та інформаційних технологій НУВГП; | з 2012 р. – аспірант кафедри приладобудування, електротехніки та інформаційних технологій НУВГП; | ||
з 2013 р. по 2015 р.– аспірант кафедри автоматизації, електротехнічних та комп'ютерно-інтегрованих технологій НУВГП. | з 2013 р. по 2015 р.– аспірант кафедри автоматизації, електротехнічних та комп'ютерно-інтегрованих технологій НУВГП; | ||
2015-2017 р.р. - старший викладач кафедри автоматизації, електротехнічних та комп'ютерно-інтегрованих технологій НУВГП; | |||
2017 р. - захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.15.09 – “Геотехнічна і гірнича механіка” на тему "Обґрунтування параметрів процесу гідромеханічного вилучення бурштину з піщаних покладів"; | |||
з 2018 р. - старший викладач кафедри автоматизації, електротехнічних та комп'ютерно-інтегрованих технологій НУВГП. | |||
==Педагогічна діяльність== | ==Педагогічна діяльність== |
Версія за 23:50, 3 січня 2019
Освіта та професійний шлях
2003 р. - закінчив Український державний університет водного господарства та природокористування з відзнакою і здобув кваліфікацію інженера з автоматизованого управління технологічними процесами
2003 – 2004 р.р. – старший лаборант кафедри електротехніки та автоматики НУВГП;
2004 – 2008 р.р. – асистент кафедри електротехніки та автоматики НУВГП;
2008– 2011 р.р. – старший викладач кафедри електротехніки та автоматики НУВГП;
2011 – 2012 р.р. – старший викладач кафедри автоматизації та комп'ютерно-інтегрованих технологій НУВГП;
з 2012 р. – аспірант кафедри приладобудування, електротехніки та інформаційних технологій НУВГП;
з 2013 р. по 2015 р.– аспірант кафедри автоматизації, електротехнічних та комп'ютерно-інтегрованих технологій НУВГП;
2015-2017 р.р. - старший викладач кафедри автоматизації, електротехнічних та комп'ютерно-інтегрованих технологій НУВГП;
2017 р. - захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.15.09 – “Геотехнічна і гірнича механіка” на тему "Обґрунтування параметрів процесу гідромеханічного вилучення бурштину з піщаних покладів";
з 2018 р. - старший викладач кафедри автоматизації, електротехнічних та комп'ютерно-інтегрованих технологій НУВГП.
Педагогічна діяльність
За період з 2004 р. до сьогоднішнього часу проводив педагогічну та методичну роботу за дисциплінами: "Теорія автоматичного управління", "Автоматизація технологічних процесів", "Загальнотехнічні вимірювання та прилади", "Теорія автоматичного управління спеціальними системами", "Теорія автоматичного управління лінійними системами" "Елетротехніа та електромеханіка", для студентів спеціальності „Автоматизоване управління технологічними процесами”; "Електротехнічні матеріали", "Історія науки і техніки в галузі" для студентів спеціальності "Елетротехніка"; керував дипломними проектами спеціалістів спеціальності АУТП.
Основні напрямки наукової діяльності
- автоматизація хіміко-технологічних процесів;
- розробка інформаційно-вимірювальних систем контролю очистки газових викидів;
- розробка та дослідження математичних моделей автоматизованих систем керування;
- керування процесами видобутку корисних копалин.
Автор близько 20 наукових праць, в тому числі 1 навчального посібника і 3 авторських свідоцтв.