Відмінності між версіями «Англійська мова»
(Не показано 14 проміжних версій цього користувача) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Картка:Мова | {{Картка:Мова | ||
| Колір = індоєвропейська | |Колір=індоєвропейська | ||
| Назва = Англійська мова | |Назва=Англійська мова | ||
| Поширена_в=[[Велика Британія]], [[Ірландія | |Самоназва=English | ||
| Регіон=[[Європа]], [[Північна Америка]], [[Азія]], [[Африка]], [[Австралія]], [[Океанія]] | |Поширена_в=[[Велика Британія]], [[Ірландія]], [[США]], [[Канада]], [[Австралія]], [[Нова Зеландія]], [[Індія]], [[Беліз]], [[Ліберія]], [[Нігерія]], [[ПАР]] | ||
| Кількість_мовців= (перша мова) 354 млн.<br>(друга мова) 150 млн.-1,5 млрд. | |Регіон=[[Європа]], [[Північна Америка]], [[Азія]], [[Африка]], [[Австралія]], [[Океанія]] | ||
| Місце=4 (як рідна мова);<br>1 або 2 (за загальною кількістю мовців - залежить від методу підрахунку) | |Кількість_мовців=(перша мова) 354 млн.<br>(друга мова) 150 млн.-1,5 млрд. | ||
| Класифікація=[[Індоєвропейські мови|Індо-Європейська]]<br> [[Германські мови|Германська]]<br> [[Західно-германські мови|Західно-германська]]<br> [[Англофризькі мови|Англофризька (інгвеонська)]] | |Місце=4 (як рідна мова);<br>1 або 2 (за загальною кількістю мовців - залежить від методу підрахунку) | ||
| Державна=[[Ліберія]], декілька інших країн [[Британська співдружність|Британської співдружності]], [[Австралія]] | |Класифікація=[[Індоєвропейські мови|Індо-Європейська]]<br> [[Германські мови|Германська]]<br> [[Західно-германські мови|Західно-германська]]<br> [[Англофризькі мови|Англофризька (інгвеонська)]] | ||
| Офіційна=[[Канада]], [[Гонконг]], [[Ірландія]], [[ПАР]], [[Кенія]], [[Індія]], [[Пакистан]], [[Філіппіни]], [[Сінгапур]], [[Косово]], [[Європейський союз]], [[Нова Зеландія]], [[Велика Британія]], [[США]] | |Державна=[[Ліберія]], декілька інших країн [[Британська співдружність|Британської співдружності]], [[Австралія]] | ||
| Регулює=офіційно нерегульована.<br>''Де-факто'' регулюється [[Оксфордський словник|Оксфордським словником]]. | |Офіційна=[[Канада]], [[Гонконг]], [[Ірландія]], [[ПАР]], [[Кенія]], [[Індія]], [[Пакистан]], [[Філіппіни]], [[Сінгапур]], [[Косово]], [[Європейський союз]], [[Нова Зеландія]], [[Велика Британія]], [[США]] | ||
| ISO_639=en | |Регулює=офіційно нерегульована.<br>''Де-факто'' регулюється [[Оксфордський словник|Оксфордським словником]]. | ||
| ISO_639-2=eng | |ISO_639=en | ||
| SIL=ENG | |ISO_639-2=eng | ||
|SIL=ENG | |||
|}} | |}} | ||
Рядок 34: | Рядок 35: | ||
=== Період формування англійської національної мови (XV—XVI ст.) === | === Період формування англійської національної мови (XV—XVI ст.) === | ||
У цей період в Англії починається розклад феодальної системи та інтенсивний розвиток товарно-грошових відносин. Внаслідок широкої міжнародної торгівлі Англії [[Лондон]] в 14 ст. стає центром країни, а лондонський діалект набуває все більшого значення в країні і, вбираючи окремі елементи з суміжних діалектів, стає основою національної мови. Інтенсивний процес формування нації сприяв поширенню й розвитку національної мови й все більшому нівелюванню діалектів. Велику роль у поширенні норм національної англійської відіграв [[Кекстон | У цей період в Англії починається розклад феодальної системи та інтенсивний розвиток товарно-грошових відносин. Внаслідок широкої міжнародної торгівлі Англії [[Лондон]] в 14 ст. стає центром країни, а лондонський діалект набуває все більшого значення в країні і, вбираючи окремі елементи з суміжних діалектів, стає основою національної мови. Інтенсивний процес формування нації сприяв поширенню й розвитку національної мови й все більшому нівелюванню діалектів. Велику роль у поширенні норм національної англійської відіграв [[Кекстон Вільям|Вільям Кекстон]], який запровадив книгодрукування в Англії ([[1476]]), чим сприяв закріпленню [[орфографія|орфографії]], яка вже й на той час не цілком відповідала нормам вимови. В літературномовних пам'ятках цього періоду відбилась епоха розвитку буржуазного гуманізму, формування національної самосвідомості англійського народу. На мові цього періоду позначається вплив широких міжнародних зносин Англії — починається новий потік запозичень з [[італійська мова|італійської]], [[грецька мова|грецької]], [[іспанська мова|іспанської]] та інших мов. У [[фонетика|фонетиці]] визначним явищем є так званий «зсув голосних» і ряд інших особливостей, що посилили розбіжність між орфографією і [[орфоепія|орфоепією]]. У [[морфологія|морфології]] триває процес відмирання флексій іменників, прикметників і дієслів; виникає новий, безсуфіксальний спосіб творення слів; усталюється єдина форма множини (-s); прикметники остаточно втрачають форми узгодження, спрощується категорія сильних і слабких дієслів. У синтаксисі спостерігаються основні риси сучасної англійської мови. | ||
=== Новоанглійський період (XVII—XX ст.) === | === Новоанглійський період (XVII—XX ст.) === | ||
Рядок 46: | Рядок 47: | ||
== Структура мови == | == Структура мови == | ||
=== Англійська абетка === | === Англійська абетка === | ||
Рядок 64: | Рядок 64: | ||
{{Main|Діалекти англійської мови}} | {{Main|Діалекти англійської мови}} | ||
== Цікавинки про англійську мову == | |||
Англійська належить до тих мов, що має найширший словниковий запас: (близько 250 000 відмінних слів; Оксфордський Словник Англійської мови нараховує близько 600 000 слів, а Словник Вебстера - 475 000, але серед них велика доля архаїчних слів та величезний об'єм технічних термінів). | |||
Також це мова, яку знають найбільше людей як другу (нерідну) : (від 250 000 000 до 350 000 000 людей, для яких англійська не є рідною, знають її). | |||
Англійською друкують найбільше. | |||
Найдовше слово в англійській мові: pneumonoultramicroscopicsilicovolcanoconiosis (45 літер, Силіко́з - захворювання людини, викликане тривалим вдиханням пилу, що містить вільний діоксид кремнію). | |||
== Література == | == Література == | ||
Рядок 71: | Рядок 81: | ||
{{Мови ЄС}} | {{Мови ЄС}} | ||
== Ресурси | == Ресурси для вивчення мови == | ||
* [http://www.InternetPolyglot.com/ukrainian/lessons-en-uk Українсько-англійські списки слів по темах, на сайті «Інтернет Поліглот»] {{ref-uk}}, {{ref-en}} | |||
* [http://www.InternetPolyglot.com/ukrainian/lessons-en-uk | * [http://www.eslpod.com/website/ Подкаст «Англійська як друга мова»] та [http://englishextra.org.ua/readrss/podcasts/1000000014.html транскрипт цього подкасту] {{ref-en}} | ||
* [http://www.proto-english.org Про походження англійської мови, альтернативна теорія] {{ref-en}} | |||
{{InterWiki|en||англійською|}} | {{InterWiki|en||англійською|}} | ||
Рядок 81: | Рядок 92: | ||
[[Категорія:Англійська мова|*]] | [[Категорія:Англійська мова|*]] | ||
[[Категорія:Англія]] | [[Категорія:Англія]] | ||
[[Категорія:Статті, що повинні бути у всіх Вікіпедіях]] | [[Категорія:Статті, що повинні бути у всіх Вікіпедіях]] | ||
Рядок 115: | Рядок 125: | ||
[[crh:İngliz tili]] | [[crh:İngliz tili]] | ||
[[cs:Angličtina]] | [[cs:Angličtina]] | ||
[[cu: | [[cu:Англі́искъ ѩꙁꙑ́къ]] | ||
[[cv:Акăлчан чĕлхи]] | [[cv:Акăлчан чĕлхи]] | ||
[[cy:Saesneg]] | [[cy:Saesneg]] | ||
Рядок 147: | Рядок 157: | ||
[[gv:Baarle]] | [[gv:Baarle]] | ||
[[hak:Yîn-vùn]] | [[hak:Yîn-vùn]] | ||
[[haw:‘Ōlelo Pelekania]] | |||
[[he:אנגלית]] | [[he:אנגלית]] | ||
[[hi:अंग्रेज़ी भाषा]] | [[hi:अंग्रेज़ी भाषा]] | ||
Рядок 193: | Рядок 204: | ||
[[ms:Bahasa Inggeris]] | [[ms:Bahasa Inggeris]] | ||
[[myv:Англань кель]] | [[myv:Англань кель]] | ||
[[mzn:اینگلیسی زبون]] | |||
[[nah:Inglatlahtōlli]] | [[nah:Inglatlahtōlli]] | ||
[[nap:Lengua ngrese]] | [[nap:Lengua ngrese]] | ||
[[nds:Engelsche Spraak]] | [[nds:Engelsche Spraak]] | ||
[[nds-nl:Engels]] | [[nds-nl:Engels]] | ||
[[ng:English]] | |||
[[nl:Engels]] | [[nl:Engels]] | ||
[[nn:Engelsk språk]] | [[nn:Engelsk språk]] | ||
Рядок 217: | Рядок 230: | ||
[[ro:Limba engleză]] | [[ro:Limba engleză]] | ||
[[ru:Английский язык]] | [[ru:Английский язык]] | ||
[[sah:Ааҥл тыла]] | |||
[[scn:Lingua ngrisa]] | [[scn:Lingua ngrisa]] | ||
[[sco:Inglis leid]] | [[sco:Inglis leid]] | ||
Рядок 249: | Рядок 263: | ||
[[vi:Tiếng Anh]] | [[vi:Tiếng Anh]] | ||
[[vo:Linglänapük]] | [[vo:Linglänapük]] | ||
[[wa:Inglès (lingaedje)]] | |||
[[wuu:英语]] | [[wuu:英语]] | ||
[[xh:IsiNgesi]] | [[xh:IsiNgesi]] |
Версія за 18:40, 3 листопада 2008
Англі́йська мо́ва — належить до германської гілки індоєвропейської сім'ї мов
Історія
Традиційно вважається, що вона пройшла через чотири стадії протягом останніх півтори тисяч років:
- староанглійська або англосаксонська (500—1050), корені якої відносять до діалектів поселенців (ютів, саксів, англів і фрисків), які захопили територію сучасної Англії;
- середньоанглійська (1050—1550), яка перебувала під впливом норманської французької мови (після завоювання в 1066 році) і церковної латини;
- рання сучасна англійська (1550—1700), що стандартизувала широкі зміни середньоанглійської;
- пізня сучасна англійська (починаючи з 1700), містить часткові зміни при поширенні сучасної англійської мови.
Староанглійський період (V—XI)
У староанглійський період формування мови англійської народності (5—11 ст.) на території Британії внаслідок розвитку діалектів північно-германських племен (англів, саксів і ютів), що переселилися в 5 ст. до Британії і злилися з кельтським населенням, виникає староанглійська мова. В Англії зароджуються феодальні відносини, виникають окремі королівства і формуються місцеві діалекти. Найдавніші писемні пам'ятки (рунічні написи на Рутвельському хресті, поема «Беовульф» та ін.) датуються 7—8 ст. З проникненням до Англії християнства (6 ст.) латинський алфавіт заміняє руни. Староанглійська мова характеризується розвиненою системою голосних, дифтонгів, палаталізацією приголосних, флективною будовою, вільним порядком слів, морфологічною диференціацією частин мови, добре розвиненою системою словотворчих афіксів, продуктивним словоскладанням. Лексичний склад — в основному давньо-германський, з незначними кельтськими і латинськими запозиченнями. Після завоювання Англії Данією (1017) англійська мова поповнюється скандинавськими географічними назвами, військовими термінами, суспільно-побутовою лексикою.
Середньоанглійський період (XI—XIV ст.)
Середьонаглійський період розвитку мови англійської народності простягається від 11 до 14 ст.
В кінці 11 і на початку 12 ст. в Англії посилюється процес феодалізації, якому сприяє завоювання країни норманами (1066), і норманський діалект французької мови стає офіційною мовою Англії. Але народ зберігає рідну мову. Понад два століття в Англії існує двомовність, внаслідок чого лексика англійської мови в значній мірі поповнюється запозиченнями з французької. На початку 15 ст. англійська мова витісняє французьку з основних сфер державного та політичного життя і стає панівною в країні. В цей час в Англії ще існують діалекти староанглійської мови, риси яких відбиті в писемних пам'ятках, особливо з 13 ст. Найвизначнішою пам'яткою цього періоду є твори видатного англійського поета Джефрі Чосера, які сприяли поширенню літературної англійської мови. Її особливістю на той період був поступовий перехід від флективної до аналітичної будови. Зв'язок між словами починає здійснюватися переважно за допомогою прийменникових конструкцій і службових слів. Відбувається ряд змін у системі голосних, скорочується кількість відмін, руйнується категорія роду, спрощується система класифікації дієслів. У системі дієвідмінювання виникають нові аналітичні форми, стає помітною тенденція до сталого порядку слів.
Період формування англійської національної мови (XV—XVI ст.)
У цей період в Англії починається розклад феодальної системи та інтенсивний розвиток товарно-грошових відносин. Внаслідок широкої міжнародної торгівлі Англії Лондон в 14 ст. стає центром країни, а лондонський діалект набуває все більшого значення в країні і, вбираючи окремі елементи з суміжних діалектів, стає основою національної мови. Інтенсивний процес формування нації сприяв поширенню й розвитку національної мови й все більшому нівелюванню діалектів. Велику роль у поширенні норм національної англійської відіграв Вільям Кекстон, який запровадив книгодрукування в Англії (1476), чим сприяв закріпленню орфографії, яка вже й на той час не цілком відповідала нормам вимови. В літературномовних пам'ятках цього періоду відбилась епоха розвитку буржуазного гуманізму, формування національної самосвідомості англійського народу. На мові цього періоду позначається вплив широких міжнародних зносин Англії — починається новий потік запозичень з італійської, грецької, іспанської та інших мов. У фонетиці визначним явищем є так званий «зсув голосних» і ряд інших особливостей, що посилили розбіжність між орфографією і орфоепією. У морфології триває процес відмирання флексій іменників, прикметників і дієслів; виникає новий, безсуфіксальний спосіб творення слів; усталюється єдина форма множини (-s); прикметники остаточно втрачають форми узгодження, спрощується категорія сильних і слабких дієслів. У синтаксисі спостерігаються основні риси сучасної англійської мови.
Новоанглійський період (XVII—XX ст.)
У цей період відбулося остаточне формування і розвиток національної англійської мови. Закріпленню сталих норм літературної мови сприяє художня література і численні граматичні праці («Коротка граматика англійської мови» У. Буллокара, «Граматика англійської мови» Б. Джонсона і ряд словників). Зусилля мовознавців були спрямовані на створення нормативної граматики і розв'язання орфографічної проблеми (остання реформа була проведена у 18 ст.). Внаслідок колоніальної експансії Англії її мова проникала (з 17 ст.) до Америки, Ірландії, Австралії, Нової Зеландії та ін. країн. В англійській мові далі розвиваються основні риси попереднього періоду, удосконалюється її аналітична будова, відношення між повнозначними словами в реченні виражаються за допомогою сталого порядку слів; слово майже не змінюється морфологічно, наприклад, прикметники змінюються лише за ступенями порівняння і цілком втратили ознаки узгодження з іменниками. Отже, на перше місце стає синтаксичний зв'язок слів у реченні.
Хоч англійська мова протягом тривалого розвитку зазнала значних змін, проте вона й тепер зберігає всі основні риси групи германських мов.
Літ.: Англо-український словник. К., 1948; Українсько-англійський словник. К., 1957; Костюченко Ю. П. Історія англійської мови. К., 1953; Huchon R. Histoire de la langue anglaise, т. 1—2. Paris, 1923—30; Бровченко Т. А. Сопоставительный анализ согласных украинского и английского языков. Одесса, 1955; Баранцев К. Т. Курс лексикології сучасної англійської мови. К., 1955; Раєвська Н. М. Англійська лексикологія К., 1957
Англійська мова поширилася по всьому світу, починаючи з 17 століття, і залишається основною міжнародною мовою торгівлі і техніки.
Структура мови
Англійська абетка
За написанням літер і їх порядком повністю збігається з сучасною версією латинської абетки. Назви літер в українському написанні можна приблизно передати так:
Буква | a | b | c | d | e | f | g | h | i | j | k | l | m | n | o | p | q | r | s | t | u | v | w | x | y | z |
Назва | ей | бі | сі | ді | і | еф | джі | ейч | ай | джей | кей | ел | ем | ен | оу | пі | кью | ар | ес | ті | ю | ві | дабл'ю (дабі) | екс | вай | зед (зі) |
Вимова
Англійська мова вважається однією з найскладніших серед європейських мов стосовно правильності вимови і читання слів. Існує велика кількість винятків, але певні правила читання слів все ж таки існують:
Діалекти
Цікавинки про англійську мову
Англійська належить до тих мов, що має найширший словниковий запас: (близько 250 000 відмінних слів; Оксфордський Словник Англійської мови нараховує близько 600 000 слів, а Словник Вебстера - 475 000, але серед них велика доля архаїчних слів та величезний об'єм технічних термінів).
Також це мова, яку знають найбільше людей як другу (нерідну) : (від 250 000 000 до 350 000 000 людей, для яких англійська не є рідною, знають її).
Англійською друкують найбільше.
Найдовше слово в англійській мові: pneumonoultramicroscopicsilicovolcanoconiosis (45 літер, Силіко́з - захворювання людини, викликане тривалим вдиханням пилу, що містить вільний діоксид кремнію).
Література
|
Ресурси для вивчення мови
- Українсько-англійські списки слів по темах, на сайті «Інтернет Поліглот» Шаблон:Ref-uk, (англ.)
- Подкаст «Англійська як друга мова» та транскрипт цього подкасту (англ.)
- Про походження англійської мови, альтернативна теорія (англ.)
af:Engels als:Englische Sprache am:እንግሊዝኛ an:Idioma anglés ang:Nīwu Englisc sprǣc ar:لغة إنجليزية arc:ܠܫܢܐ ܐܢܓܠܝܐ ast:Inglés ay:Inlis aru az:İngilis dili ba:Инглиз теле bar:Englische Sproch bat-smg:Onglu kalba bcl:Ingles be:Англійская мова be-x-old:Ангельская мова bg:Английски език bm:Angilɛkan bn:ইংরেজি ভাষা bpy:ইংরেজি ঠার br:Saozneg bs:Engleski jezik ca:Anglès cdo:Ĭng-ngṳ̄ ce:Ингалсан мотт ceb:Iningles chr:ᎩᎵᏏ (ᎦᏬᏂᎯᏍᏗ) co:Lingua inglese cr:ᐊᑲᔭᓯᒧᐃᐧᐣ crh:İngliz tili cs:Angličtina cu:Англі́искъ ѩꙁꙑ́къ cv:Акăлчан чĕлхи cy:Saesneg da:Engelsk (sprog) de:Englische Sprache diq:İngılızki dsb:Engelšćina dv:އިނގިރޭސި ee:Eŋlisigbe el:Αγγλική γλώσσα eml:Inglês en:English language eo:Angla lingvo es:Idioma inglés et:Inglise keel eu:Ingeles fa:زبان انگلیسی fi:Englannin kieli fiu-vro:Inglüse kiil fo:Enskt (mál) fr:Anglais frp:Anglès fur:Lenghe inglese fy:Ingelsk ga:Béarla gan:英語 gd:A' Bheurla gl:Lingua inglesa got:𐌰𐌲𐌲𐌹𐌻𐌰𐍂𐌰𐌶𐌳𐌰 gu:અંગ્રેજી ભાષા gv:Baarle hak:Yîn-vùn haw:‘Ōlelo Pelekania he:אנגלית hi:अंग्रेज़ी भाषा hr:Engleski jezik hsb:Jendźelšćina ht:Angle hu:Angol nyelv hy:Անգլերեն ia:Lingua anglese id:Bahasa Inggris ie:Angles ig:Asusu Bekee ilo:Pagsasao nga Ingles io:Angliana linguo is:Enska it:Lingua inglese iu:ᖃᓪᓗᓈᑎᑐᑦ/qallunaatitut ja:英語 jbo:glibau jv:Basa Inggris ka:ინგლისური ენა kab:Taglizit kk:Ағылшын тілі kn:ಆಂಗ್ಲ ko:영어 ku:Zimanê inglîzî kv:Англия кыв kw:Sowsnek ky:Аңглиз тили la:Lingua Anglica lad:Lingua Inglesa lb:Englesch li:Ingels lij:Lèngoa ingleise ln:Lingɛlɛ́sa lo:ພາສາອັງກິດ lt:Anglų kalba lv:Angļu valoda map-bms:Basa Inggris mg:Fiteny anglisy mi:Reo Pākehā mk:Англиски јазик ml:ഇംഗ്ലീഷ് (ഭാഷ) mn:Англи хэл mr:इंग्लिश भाषा ms:Bahasa Inggeris myv:Англань кель mzn:اینگلیسی زبون nah:Inglatlahtōlli nap:Lengua ngrese nds:Engelsche Spraak nds-nl:Engels ng:English nl:Engels nn:Engelsk språk no:Engelsk nov:Anglum nrm:Angliais nv:Bilagáana bizaad ny:Chingerezi oc:Lenga anglesa os:Англисаг æвзаг pa:ਅੰਗ੍ਰੇਜ਼ੀ ਭਾਸ਼ਾ pdc:Englisch pi:आंगलभाषा pih:Inglish pl:Język angielski pms:Lenga anglèisa pt:Língua inglesa qu:Inlish simi rm:Lingua englaisa ro:Limba engleză ru:Английский язык sah:Ааҥл тыла scn:Lingua ngrisa sco:Inglis leid se:Eaŋgalsgiella sh:Engleski jezik simple:English language sk:Angličtina sl:Angleščina sm:Fa'aperetania so:Ingiriis sq:Gjuha angleze sr:Енглески језик ss:SíNgísi st:Senyesemane su:Basa Inggris sv:Engelska sw:Kiingereza szl:Angelsko godka ta:ஆங்கிலம் te:ఆంగ్ల భాష tg:Забони англисӣ th:ภาษาอังกฤษ tk:Iňlisçe tl:Wikang Ingles tpi:Tok Inglis tr:İngilizce tw:English ty:Anglès ur:انگريزی uz:Ingliz tili vec:Łéngua inglexe vi:Tiếng Anh vo:Linglänapük wa:Inglès (lingaedje) wuu:英语 xh:IsiNgesi yi:ענגליש yo:Èdè Gẹ̀ẹ́sì zh:英语 zh-classical:英語 zh-min-nan:Eng-gí zh-yue:英文 zu:IsiNgisi