Відмінності між версіями «Кафедра водної інженерії та водних технологій»
(Створена сторінка: Загальна інформація Кафедра водної інженерії та водних технологій – одна з найстаріш...) |
|||
Рядок 46: | Рядок 46: | ||
Історія кафедри | Історія кафедри | ||
Кафедра | Кафедра водної інженерії та водних технологій - одна з найстаріших в Національному університеті водного господарства та природокористування, а також серед споріднених кафедр водогосподарсько-меліоративного профілю інших вищих навчальних закладів України. Вона веде свій родовід з 1928 року, коли був створений Київський меліоративно-землевпорядний політехнікум, перетворений згодом у Київський гідромеліоративний інститут. | ||
Першими завідувачами кафедри гідромеліорацій у передвоєнні роки були професор С.Ю. Красницький і академік Є.В.Оппоков. У період з 1947 року по 1960 рік кафедру очолював професор І.Г. Келль. | Першими завідувачами кафедри гідромеліорацій у передвоєнні роки були професор С.Ю. Красницький і академік Є.В.Оппоков. У період з 1947 року по 1960 рік кафедру очолював професор І.Г. Келль. | ||
Справжнього розвитку кафедра отримала після переведення у 1959 році тодішнього Українського інституту інженерів водного господарства з м. Києва до м. Рівне. Сама кафедра до Рівного була переведена в 1960 році. Тут її очолив відомий вчений в галузі меліорацій д.т.н., професор А.М.Янголь, який завідував кафедрою з 1960 по 1973 рік. | Справжнього розвитку кафедра отримала після переведення у 1959 році тодішнього Українського інституту інженерів водного господарства з м. Києва до м. Рівне. Сама кафедра до Рівного була переведена в 1960 році. Тут її очолив відомий вчений в галузі меліорацій д.т.н., професор А.М.Янголь, який завідував кафедрою з 1960 по 1973 рік. |
Версія за 11:34, 5 лютого 2018
Загальна інформація
Кафедра водної інженерії та водних технологій – одна з найстаріших в Національному університеті водного господарства та природокористування, а також серед споріднених кафедр водогосподарсько- меліоративного профілю інших вищих навчальних закладів України. Вона веде свій родовід з 1928 року, коли був створений Київський меліоративно-землевпорядний політехнікум, перетворений згодом у Київський гідромеліоративний інститут. Першими завідувачами кафедри у передвоєнні роки були професор С.Ю. Красницький та академік Є.В. Оппоков. У 1947-1960 рр. її очолював професор І.Г. Келль. Справжнє становлення кафедри гідромеліорацій розпочалося після переведення у 1959 році тодішнього Українського інституту інженерів водного господарства з м. Києва до м. Рівного. Сама кафедра була переведена в 1960 році. Тут був створений її новий склад: доценти Л.І. Бродський, Ш.Й. Брусиловський, М.О. Волконський, О.А. Ярмолінський і асистент Є.П. Тимошенко. Завідувачем кафедри став відомий вчений в галузі осушувальних меліорацій д.т.н., професор, А.М. Янголь.
У наступні роки кафедру очолювали:
• д.с.-г.н., професор Л.В. Скрипчинська (1973-1975 рр.); • к.т.н., доцент С.М. Коробченко (1975-1982 рр.); • к.т.н., професор С.М. Гончаров (1982-1987 рр.); • к.т.н., професор Г.С. Потоцький (1987-1990 рр.); • к.т.н., професор С.В. Ковальов (1990-1995, 2000-2003 рр.); • д.т.н., професор М.О. Лазарчук (1995-2000 рр.); З травня 2003 року кафедру очолює д.т.н., професор А.М. Рокочинський. У 1965-1985 роках у зв'язку з інтенсивним розвитком гідромеліоративного будівництва в Україні та колишньому СРСР кафедра гідромеліорацій остаточно сформувалась як науково-педагогічний осередок підготовки висококваліфікованих фахівців водогосподарсько-меліоративного профілю. В цей "золотий" період була створена її сучасна навчальна база, збільшився й укріпився професорсько-викладацький склад кафедри. В середині 70-х років він виріс до 28 одиниць і разом з обслуговуючим персоналом, науковими співробітниками та аспірантами кількість працівників на кафедрі досягла 64 чоловік. Інтенсивно розвивалась кафедральна наука: науково-дослідні експедиції кафедри працювали в усіх основних регіонах меліоративного будівництва – в Рівненській, Житомирській, Волинській, Львівській, Одеській, Київській, Закарпатській та Херсонській областях України, Псковській області Росії, в Литві. Були створені потужні наукові школи, засновниками яких стали професори, доктори наук А.М. Янголь і Л.В. Скрипчинська. Наукова діяльність А.М.Янголя була відома й визнана не тільки в Україні і СРСР. Він займався всім комплексом проблем осушувальних меліорацій, але найбільшим його науковим здобутком є розробка теорії і впровадження в практику двобічного регулювання водно-повітряного режиму осушуваних земель. В цих питаннях він був і залишається визнаним корифеєм. Наукову школу професора А.М. Янголя пройшли, розвинули і створили свої наукові напрямки професори Г.С. Потоцький, М.О. Лазарчук, Л.Ф. Кожушко і А.М. Рокочинський, доценти С.П. Майструк, Г.І. Сапсай, В.А. Живиця, П.І. Гаць та ін. Науковими дослідженнями в області зрошувальних меліорацій на кафедрі разом з професором Л.В. Скрипчинською активно займались доценти О.Д. Обухов та О.А. Ярмолінський. Л.В. Скрипчинська і О.Д. Обухов паралельно займались проблематикою рисосіяння. Наукову школу професора Л.В. Скрипчинської пройшли і дали їй подальший розвиток професори С.М.Гончаров і С.В.Ковальов, доценти М.Г. Степаненко, П.І. Мендусь, Б.І. Харченко, В.П. Волошин та С.М. Кропивко. Естафету О.Д. Обухова гідно несуть доценти С.М. Коробченко, М.Є. Козішкурт та ін. Доцентом О.А. Ярмолінським за участю В.Ф. Горбатюка та Л.А. Єгоркіної були започатковані наукові дослідження в області теплових меліорацій, якими пізніше займались професори С.В. Ковальов та П.К. Кузьмич зі співробітниками. У різні роки свою частку в загальний доробок кафедри внесли доценти та кандидати наук С.М. Ващик, Л.А. Волкова, В.Ф. Горбатюк, Ю.М. Грищенко, О.Г. Кірічок, В.О. Кузьминський, В.П. Окорський, І.О. Панасюк, П.С. Римар, А.А. Садовський, І.Ф. Сидорчук, В.А. Ступак, В.О. Турченюк, Б.І. Харченко, А.В. Черенков, асистенти О.М. Алленовський, М.Н. Бейкал, Я.І. Вакула, А.В. Голуб, М.Ф. Гонтаренко, М.П. Гриценюк, І.О. Журомський, О.Л. Корхова, Н.О. Жидкова, А.В. Іваненко, О.А. Ліхо, В.І. Манькута, Г.М. Пономарцева, О.О. Чолишкіна, зав. лабораторією А.О. Парфенюк та ін. У період 1965-1973 рр. на кафедрі також працювала легендарна людина – перша жінка-меліоратор, заслужений меліоратор України, к.т.н., доцент Н.О. Орлова. Професор С.М. Гончаров у період роботи на кафедрі гідромеліорацій започаткував тематику і розробляв питання педагогіки вищої школи, організував лабораторію, а пізніше школу педагогічної майстерності, яка і сьогодні успішно функціонує та добре відома не тільки в університеті, але і за його межами. Сьогодні на кафедрі гідромеліорацій наукова робота виконується за такими напрямками: 1. Розробка нових конструкцій осушувальних систем і оптимізація їх параметрів. 2. Методи та моделі оптимізації водорегулювання на меліоративних системах та прогнозні оцінки їх ефективності. 3. Раціональне використання поливної води та утилізація стічних вод. 4. Розробка конструкцій машин і механізмів для експлуатації осушувальних систем. Успішна наукова та навчальна діяльність кафедри гідромеліорацій сприяла зростанню її науково - методичного та науково - педагогічного потенціалу. Професорсько-викладацький склад кафедри нині налічує 12 чоловік, з них 2 професори та доктори наук і 7 доцентів та кандидатів наук, в тому числі два заслужені працівники освіти України. При кафедрі функціонує аспірантура і докторантура, де здійснюється підготовка кадрів вищої кваліфікації на денній та заочній формах навчання. Сьогодні тут працюють над дисертаціями 1 докторант та 4 аспірантів. Матеріально-технічна база кафедри включає в себе: • комплекс спеціалізованих аудиторій і лабораторій; • методичний кабінет, кабінет дипломного проектування та комп’ютерний клас, обладнаних відповідно до сучасних вимог; • навчальний полігон біля с. Любомирка Рівненського району; • науково-навчально-виробничий Центр "Меліорація – врожаю" в ПСП "Світанок" Костопільського району Рівненської області. Кафедра традиційно веде також курсове і дипломне проектування, виробничу, переддипломну та наукову практики студентів і магістрантів, одна із перших в університеті і в Україні – підготовку атестаційних магістерських робіт, здійснює розробку їх навчально-методичного забезпечення. Викладачі кафедри підготували та видали біля 200 найменувань навчально-методичних та науково-технічних розробок, у тому числі 18 підручників і навчальних посібників та більше 150 методичних вказівок, 12 монографій та понад 30 нормативно-технічних документів і рекомендацій. Серед них перший в Україні підручник та перші україномовні навчальні посібники із сільськогосподарських меліорацій. Науково-дослідною роботою на кафедрі активно займаються і студенти. Щорічно вони є переможцями і призерами університетської та Всеукраїнської олімпіад з гідромеліорації, лауреатами конкурсу на кращу студентську наукову роботу ім. Гулі Корольової, конкурсів технічної творчості молоді, на кращий дипломний проект, кращу магістерську роботу тощо. Викладачі і науковці кафедри співпрацюють з науково-дослідними і навчальними закладами України, Білорусі, Польщі, Литви і Росії. Тісні зв’язки кафедра має з Держводгоспом України, проектними, будівельними та експлуатаційними водогосподарськими організаціями. За роки свого існування кафедрою підготовлено понад 4 тис. інженерів-гідротехніків, більше 40 кандидатів наук, 4 доктори наук. Вихованці кафедри сьогодні успішно працюють в органах управління, в проектних, будівельних, експлуатаційних та науково-дослідних організаціях і установах водогосподарсько-меліоративного комплексу України, інших держав СНД, на інших кафедрах рідного університету та поза його межами.
Історія кафедри
Кафедра водної інженерії та водних технологій - одна з найстаріших в Національному університеті водного господарства та природокористування, а також серед споріднених кафедр водогосподарсько-меліоративного профілю інших вищих навчальних закладів України. Вона веде свій родовід з 1928 року, коли був створений Київський меліоративно-землевпорядний політехнікум, перетворений згодом у Київський гідромеліоративний інститут. Першими завідувачами кафедри гідромеліорацій у передвоєнні роки були професор С.Ю. Красницький і академік Є.В.Оппоков. У період з 1947 року по 1960 рік кафедру очолював професор І.Г. Келль. Справжнього розвитку кафедра отримала після переведення у 1959 році тодішнього Українського інституту інженерів водного господарства з м. Києва до м. Рівне. Сама кафедра до Рівного була переведена в 1960 році. Тут її очолив відомий вчений в галузі меліорацій д.т.н., професор А.М.Янголь, який завідував кафедрою з 1960 по 1973 рік. У наступні роки кафедру очолювали: д.с.-г.н., професор Скрипчинська Л.В. (1973 - 1975 рр.); к.т.н., доцент Коробченко С.М. (1975-1982рр.); к.т.н., професор Гончаров С.М. (1982 - 1987 рр.); к.т.н., професор Потоцький Г.С. (1987 - 1990 рр.); к.т.н., професор Ковальов С.В. (1990 - 1995 рр., 2000 - 2003 рр.); д.т.н., професор Лазарчук М.О. (1995 - 2000 рр.). З травня 2003 року кафедру очолює д.т.н., професор А.М. Рокочинський. Всі завідувачі кафедри гідромеліорацій - визнані вчені та педагоги-новатори, чудові методисти і організатори - разом зі своїми підопічними творили історію кафедри та зробили вагомий внесок у її розвиток та розбудову. Кафедра гідромеліорацій сьогодні є провідною випусковою кафедрою, яка приймає участь у державній акредитації, розробці стандартів освіти, навчально-методичного забезпечення і здійснює підготовку фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр за напрямом "Водні ресурси", а також спеціалістів і магістрів з гідромеліорації. Професорсько-викладацький склад кафедри налічує 11 чоловік, з них 2 професори, 1 доктор наук і 9 доцентів та кандидатів наук, в тому числі один Заслужений працівник освіти України. При кафедрі функціонує аспірантура та докторантура, де здійснюється підготовка кадрів вищої кваліфікації на денній та заочній формі навчання. Кафедра має сучасну матеріально-технічну базу, яка включає в себе комплекс спеціалізованих аудиторій і лабораторій, методичний кабінет, кабінет дипломного проектування та комп'ютерний клас, навчальний полігон біля с. Любомирка Рівненського району. Вона використовується для проведення виїзних теоретичних, практичних і лабораторних занять, а також як дослідно-виробнича база проведення навчальної і виробничої практик та наукової роботи студентів, магістрантів і аспірантів кафедри з актуальних питань водогосподарсько-меліоративної галузі. Як базова та профілююча для спеціальності "Гідромеліорація" кафедра традиційно веде також курсове і дипломне проектування, одна з перших в університеті і в Україні - підготовку атестаційних магістерських робіт, навчальну, виробничу, переддипломну та наукову практики студентів і магістрантів, здійснює розробку їх навчально-методичного забезпечення. Викладачами кафедри підготовлено, видано та перевидано біля 200 найменувань навчально-методичних розробок, в тому числі 13 підручників і посібників та більше 150 методичних вказівок. Серед них перший в Україні підручник з сільськогосподарських меліорацій та перший україномовний навчальний посібник. Викладачі і співробітники кафедри беруть постійну активну участь у науковому забезпеченні галузі, надають консультаційну допомогу виробничникам та приймають участь у їхній перепідготовці. Ними підготовлено і видано 12 монографій та понад 30 нормативно-технічних документів і рекомендацій. Результати наукових досліджень впроваджуються у навчальний процес і використовуються при викладанні теоретичних курсів, розробці курсових і дипломних проектів та підготовці магістерських робіт. Наукові, нормативно-технічні та навчально-методичні розробки кафедри широко відомі і використовуються як фахівцями водогосподарсько-меліоративного профілю на виробництві, так і іншими навчальними закладами в Україні та за її межами. За роки свого існування на кафедрі підготовлено понад 4 тис. інженерів-гідротехніків, більше 40 кандидатів наук, 4 доктори наук. Вихованці кафедри сьогодні успішно працюють на виробництві, в проектних, будівельних, експлуатаційних та науково-дослідних організаціях і установах водогосподарсько-меліоративного комплексу країни, включаючи Держводагенство України, на інших кафедрах рідного університету та поза його межами.