Панкевич Іван Миронович - Історія редагувань

Міщук Інна Володимирівна в 17:28, 12 квітня 2021

2021-04-12T17:28:34Z

← Попередня версія		Версія за 17:28, 12 квітня 2021
Рядок 1:		Рядок 1:
	Панкевич Іван Миронович у 1995 році закінчив юридичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка.		=== Загальна інформація ===
	У листопаді 1995 року вступив до стаціонарної аспірантури цього ж університету, яку закінчив у жовтні 1998 року. У лютому 1996 року отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.		Панкевич Іван Миронович д.ю.н., професор.
			У 1995 році закінчив юридичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка.
			У листопаді 1995 року вступив до стаціонарної аспірантури цього ж університету, яку закінчив у жовтні 1998 року.
			У лютому 1996 року отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
	З листопада 1998 року до лютого 2019 року працював на посадах асистента, доцента, професора юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.		З листопада 1998 року до лютого 2019 року працював на посадах асистента, доцента, професора юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.
	З жовтня 2000 року до березня 2011 року працював старшим науковим співробітником Львівської лабораторії прав людини і громадянина Інституту державного управління та місцевого самоврядування Національної Академії правових наук України, керуючи групою дослідників, що здійснювали дослідження за відповідними плановими темами Лабораторії.		З жовтня 2000 року до березня 2011 року працював старшим науковим співробітником Львівської лабораторії прав людини і громадянина Інституту державного управління та місцевого самоврядування Національної Академії правових наук України, керуючи групою дослідників, що здійснювали дослідження за відповідними плановими темами Лабораторії.
	З лютого 2019 року – професор кафедри конституційного права та галузевих дисциплін Навчально-наукового інституту права Національного університету водного господарства та природокористування.		З лютого 2019 року – професор кафедри конституційного права та галузевих дисциплін Навчально-наукового інституту права Національного університету водного господарства та природокористування.
	У 2000 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Здійснення прав людини: проблеми обмежування (загальнотеоретичні аспекти)», а у 2003 році – присвоєно вчене звання доцента.		У 2000 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Здійснення прав людини: проблеми обмежування (загальнотеоретичні аспекти)», а у 2003 році – присвоєно вчене звання доцента.
	У 2016 році захистив докторську дисертацію на тему «Інститут виборності як складова української правової традиції (історико-правове дослідження)». Рішенням Наукової Ради Інституту правових наук Польської Академії Наук № 67-2018 від 13 квітня 2018 року український диплом доктора юридичних наук визнано відповідним польському диплому доктора габілітованого правових наук у дисципліні право.		У 2016 році захистив докторську дисертацію на тему «Інститут виборності як складова української правової традиції (історико-правове дослідження)».
			Рішенням Наукової Ради Інституту правових наук Польської Академії Наук № 67-2018 від 13 квітня 2018 року український диплом доктора юридичних наук визнано відповідним польському диплому доктора габілітованого правових наук у дисципліні право.
	Стажувався, був гостьовим професором в Делаверському, Орегонському (США), Віденському, Зальцбурзькому (Австрія), Центрально-Європейському університеті в Будапешті (Угорщина), Варшавському, Вроцлавському, Ягеллонському університетах (Польща), Вюрцбурзькому університеті імені Юліуса Максиміліана, Регенсбургському, Українському Вільному Університеті в Мюнхені, Інституті міжнародного та порівняльного права імені Макса Планка у Гейдельберзі (Німеччина).		Стажувався, був гостьовим професором в Делаверському, Орегонському (США), Віденському, Зальцбурзькому (Австрія), Центрально-Європейському університеті в Будапешті (Угорщина), Варшавському, Вроцлавському, Ягеллонському університетах (Польща), Вюрцбурзькому університеті імені Юліуса Максиміліана, Регенсбургському, Українському Вільному Університеті в Мюнхені, Інституті міжнародного та порівняльного права імені Макса Планка у Гейдельберзі (Німеччина).
	Офіційний опонент кандидатських та докторських дисертацій з юридичних наук в Україні та Польщі~~, суддя~~ постійно діючого третейського суду при Західно-Українській регіональній агропромисловій біржі, член наукових та професійних товариств, зокрема української секції міжнародного товариства прав людини, німецько-польського юридичного товариства, член редакційних колегій низки зарубіжних періодичних наукових видань, учасник міжнародних конференцій, симпозіумів, круглих столів, наукових семінарів та навчальних програм.		Офіційний опонент кандидатських та докторських дисертацій з юридичних наук в Україні та Польщі.
	Наукові інтереси~~: конституційне~~ право~~, виборче~~ право~~, виборчі~~ системи, права людини, права біженців та шукачів притулку, національна безпека.		Суддя постійно діючого третейського суду при Західно-Українській регіональній агропромисловій біржі, член наукових та професійних товариств, зокрема української секції міжнародного товариства прав людини, німецько-польського юридичного товариства, член редакційних колегій низки зарубіжних періодичних наукових видань, учасник міжнародних конференцій, симпозіумів, круглих столів, наукових семінарів та навчальних програм.
	~~Іван Панкевич є~~ автором та співавтором понад 130 наукових та навчально-методичних праць, опублікованих українською, польською, англійською, німецькою та російською мовами.
			=== Наукові інтереси ===
			Конституційне право
			Виборче право
			Виборчі системи, права людини, права біженців та шукачів притулку, національна безпека.
			=== Наукова діяльність ===
			Є автором та співавтором понад 130 наукових та навчально-методичних праць, опублікованих українською, польською, англійською, німецькою та російською мовами.
	Наявність за останні п’ять років наукових публікацій у періодичних виданнях, які включені до наукометричних баз, рекомендованих МОН, зокрема Scopus або Web of Science Core Collection: Pankevych I., Sofinska I., The Constitutional Court of Ukraine as the main actor in safeguarding of the Constitution // Juridical Tribune. Volume 9. Special Issue, October 2019. – S. 78-92. (Web of Science)		Наявність за останні п’ять років наукових публікацій у періодичних виданнях, які включені до наукометричних баз, рекомендованих МОН, зокрема Scopus або Web of Science Core Collection: Pankevych I., Sofinska I., The Constitutional Court of Ukraine as the main actor in safeguarding of the Constitution // Juridical Tribune. Volume 9. Special Issue, October 2019. – S. 78-92. (Web of Science)
	Член редакційних колегій низки іноземних рецензованих наукових видань, у тому числі наукового часопису «Права людини», Катовіце, Республіка Польща.		Член редакційних колегій низки іноземних рецензованих наукових видань, у тому числі наукового часопису «Права людини», Катовіце, Республіка Польща.

Міщук Інна Володимирівна в 11:36, 27 жовтня 2020

2020-10-27T11:36:58Z

← Попередня версія		Версія за 11:36, 27 жовтня 2020
Рядок 1:		Рядок 1:
	Панкевич Іван Миронович у 1995 році закінчив юридичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка. У листопаді 1995 року вступив до стаціонарної аспірантури цього ж університету, яку закінчив у жовтні 1998 року. У лютому 1996 року отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.		Панкевич Іван Миронович у 1995 році закінчив юридичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка.
	З листопада 1998 року до лютого 2019 року працював на посадах асистента, доцента, професора юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. З жовтня 2000 року до березня 2011 року працював старшим науковим співробітником Львівської лабораторії прав людини і громадянина Інституту державного управління та місцевого самоврядування Національної Академії правових наук України, керуючи групою дослідників, що здійснювали дослідження за відповідними плановими темами Лабораторії. З лютого 2019 року – професор кафедри конституційного права та галузевих дисциплін Навчально-наукового інституту права Національного університету водного господарства та природокористування.		У листопаді 1995 року вступив до стаціонарної аспірантури цього ж університету, яку закінчив у жовтні 1998 року. У лютому 1996 року отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
	У 2000 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Здійснення прав людини: проблеми обмежування (загальнотеоретичні аспекти)», а у 2003 році – присвоєно вчене звання доцента. У 2016 році захистив докторську дисертацію на тему «Інститут виборності як складова української правової традиції (історико-правове дослідження)». Рішенням Наукової Ради Інституту правових наук Польської Академії Наук № 67-2018 від 13 квітня 2018 року український диплом доктора юридичних наук визнано відповідним польському диплому доктора габілітованого правових наук у дисципліні право.		З листопада 1998 року до лютого 2019 року працював на посадах асистента, доцента, професора юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.
			З жовтня 2000 року до березня 2011 року працював старшим науковим співробітником Львівської лабораторії прав людини і громадянина Інституту державного управління та місцевого самоврядування Національної Академії правових наук України, керуючи групою дослідників, що здійснювали дослідження за відповідними плановими темами Лабораторії.
			З лютого 2019 року – професор кафедри конституційного права та галузевих дисциплін Навчально-наукового інституту права Національного університету водного господарства та природокористування.
			У 2000 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Здійснення прав людини: проблеми обмежування (загальнотеоретичні аспекти)», а у 2003 році – присвоєно вчене звання доцента.
			У 2016 році захистив докторську дисертацію на тему «Інститут виборності як складова української правової традиції (історико-правове дослідження)». Рішенням Наукової Ради Інституту правових наук Польської Академії Наук № 67-2018 від 13 квітня 2018 року український диплом доктора юридичних наук визнано відповідним польському диплому доктора габілітованого правових наук у дисципліні право.
	Стажувався, був гостьовим професором в Делаверському, Орегонському (США), Віденському, Зальцбурзькому (Австрія), Центрально-Європейському університеті в Будапешті (Угорщина), Варшавському, Вроцлавському, Ягеллонському університетах (Польща), Вюрцбурзькому університеті імені Юліуса Максиміліана, Регенсбургському, Українському Вільному Університеті в Мюнхені, Інституті міжнародного та порівняльного права імені Макса Планка у Гейдельберзі (Німеччина).		Стажувався, був гостьовим професором в Делаверському, Орегонському (США), Віденському, Зальцбурзькому (Австрія), Центрально-Європейському університеті в Будапешті (Угорщина), Варшавському, Вроцлавському, Ягеллонському університетах (Польща), Вюрцбурзькому університеті імені Юліуса Максиміліана, Регенсбургському, Українському Вільному Університеті в Мюнхені, Інституті міжнародного та порівняльного права імені Макса Планка у Гейдельберзі (Німеччина).
	Офіційний опонент кандидатських та докторських дисертацій з юридичних наук в Україні та Польщі, суддя постійно діючого третейського суду при Західно-Українській регіональній агропромисловій біржі, член наукових та професійних товариств, зокрема української секції міжнародного товариства прав людини, німецько-польського юридичного товариства, член редакційних колегій низки зарубіжних періодичних наукових видань, учасник міжнародних конференцій, симпозіумів, круглих столів, наукових семінарів та навчальних програм.		Офіційний опонент кандидатських та докторських дисертацій з юридичних наук в Україні та Польщі, суддя постійно діючого третейського суду при Західно-Українській регіональній агропромисловій біржі, член наукових та професійних товариств, зокрема української секції міжнародного товариства прав людини, німецько-польського юридичного товариства, член редакційних колегій низки зарубіжних періодичних наукових видань, учасник міжнародних конференцій, симпозіумів, круглих столів, наукових семінарів та навчальних програм.
	Наукові інтереси: конституційне право, виборче право, виборчі системи, права людини, права біженців та шукачів притулку, національна безпека.		Наукові інтереси: конституційне право, виборче право, виборчі системи, права людини, права біженців та шукачів притулку, національна безпека.
	Іван Панкевич є автором та співавтором понад 130 наукових та навчально-методичних праць, опублікованих українською, польською, англійською, німецькою та російською мовами		Іван Панкевич є автором та співавтором понад 130 наукових та навчально-методичних праць, опублікованих українською, польською, англійською, німецькою та російською мовами.
			Наявність за останні п’ять років наукових публікацій у періодичних виданнях, які включені до наукометричних баз, рекомендованих МОН, зокрема Scopus або Web of Science Core Collection: Pankevych I., Sofinska I., The Constitutional Court of Ukraine as the main actor in safeguarding of the Constitution // Juridical Tribune. Volume 9. Special Issue, October 2019. – S. 78-92. (Web of Science)
			Член редакційних колегій низки іноземних рецензованих наукових видань, у тому числі наукового часопису «Права людини», Катовіце, Республіка Польща.

Міщук Інна Володимирівна: Створена сторінка: Панкевич Іван Миронович у 1995 році закінчив юридичний факультет Львівського державного...

2019-09-26T14:40:03Z

Створена сторінка: Панкевич Іван Миронович у 1995 році закінчив юридичний факультет Львівського державного...

Нова сторінка

Панкевич Іван Миронович у 1995 році закінчив юридичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка. У листопаді 1995 року вступив до стаціонарної аспірантури цього ж університету, яку закінчив у жовтні 1998 року. У лютому 1996 року отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
З листопада 1998 року до лютого 2019 року працював на посадах асистента, доцента, професора юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. З жовтня 2000 року до березня 2011 року працював старшим науковим співробітником Львівської лабораторії прав людини і громадянина Інституту державного управління та місцевого самоврядування Національної Академії правових наук України, керуючи групою дослідників, що здійснювали дослідження за відповідними плановими темами Лабораторії. З лютого 2019 року – професор кафедри конституційного права та галузевих дисциплін Навчально-наукового інституту права Національного університету водного господарства та природокористування.
У 2000 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Здійснення прав людини: проблеми обмежування (загальнотеоретичні аспекти)», а у 2003 році – присвоєно вчене звання доцента. У 2016 році захистив докторську дисертацію на тему «Інститут виборності як складова української правової традиції (історико-правове дослідження)». Рішенням Наукової Ради Інституту правових наук Польської Академії Наук № 67-2018 від 13 квітня 2018 року український диплом доктора юридичних наук визнано відповідним польському диплому доктора габілітованого правових наук у дисципліні право.
Стажувався, був гостьовим професором в Делаверському, Орегонському (США), Віденському, Зальцбурзькому (Австрія), Центрально-Європейському університеті в Будапешті (Угорщина), Варшавському, Вроцлавському, Ягеллонському університетах (Польща), Вюрцбурзькому університеті імені Юліуса Максиміліана, Регенсбургському, Українському Вільному Університеті в Мюнхені, Інституті міжнародного та порівняльного права імені Макса Планка у Гейдельберзі (Німеччина).
Офіційний опонент кандидатських та докторських дисертацій з юридичних наук в Україні та Польщі, суддя постійно діючого третейського суду при Західно-Українській регіональній агропромисловій біржі, член наукових та професійних товариств, зокрема української секції міжнародного товариства прав людини, німецько-польського юридичного товариства, член редакційних колегій низки зарубіжних періодичних наукових видань, учасник міжнародних конференцій, симпозіумів, круглих столів, наукових семінарів та навчальних програм.
Наукові інтереси: конституційне право, виборче право, виборчі системи, права людини, права біженців та шукачів притулку, національна безпека.
Іван Панкевич є автором та співавтором понад 130 наукових та навчально-методичних праць, опублікованих українською, польською, англійською, німецькою та російською мовами