Бабич Євгеній Михайлович - Історія редагувань

Голуб Олександр Вікторович в 11:27, 28 грудня 2022

2022-12-28T11:27:42Z

← Попередня версія		Версія за 11:27, 28 грудня 2022
Рядок 3:		Рядок 3:
	[[File:Бабич_ЄвгенійМихайлович.JPG\|Бабич Євгеній Михайлович]]		[[File:Бабич_ЄвгенійМихайлович.JPG\|Бабич Євгеній Михайлович]]

	Народився 9 січня 1938 р. в м. Полтаві. Після закінчення аспірантури в Полтавському інженерно-будівельному інституті Міністерством вищої та середньої спеціальної освіти України в 1965 році направлений на роботу в Український інститут інженерів водного господарства (тепер НУВГП), в якому працював спочатку асистентом, старшим викладачем, доцентом, а в 1970 році вперше був обраний на посаду завідувача кафедри інженерних конструкцій.		Народився 9 січня 1938 р. в м. Полтаві. Після закінчення аспірантури в Полтавському інженерно-будівельному інституті Міністерством вищої та середньої спеціальної освіти України в 1965 році направлений на роботу в Український інститут інженерів водного господарства (тепер НУВГП), в якому працював спочатку асистентом, старшим викладачем, доцентом, а в 1970 році вперше був обраний на посаду завідувача кафедри інженерних конструкцій. З 1980 року по 2000 рік працював проректором з наукової роботи.
	З 1980 року по 2000 рік працював проректором з наукової роботи.
	==Навчально-методична робота==		==Навчально-методична робота==
	Викладає дисципліни «Будівельні конструкції», «Залізобетонні та кам’яні конструкції», «Сучасні будівельні конструкції і методи їх розрахунків» та низку спецкурсів для здобувачів вищої освіти за спеціальністю 192 – «Будівництво та цивільна інженерія». Автор чотирьох підручників, дев’яти навчальних посібників та низки методичних розробок Є гарантом освітньо-професійної програми за спеціальністю 192 - «Будівництво та цивільна інженерія».		Викладає дисципліни «Будівельні конструкції», «Залізобетонні та кам’яні конструкції», «Сучасні будівельні конструкції і методи їх розрахунків» та низку спецкурсів для здобувачів вищої освіти за спеціальністю 192 – «Будівництво та цивільна інженерія». Автор чотирьох підручників, дев’яти навчальних посібників та низки методичних розробок Є гарантом освітньо-професійної програми за спеціальністю 192 - «Будівництво та цивільна інженерія».

Голуб Олександр Вікторович в 11:27, 28 грудня 2022

2022-12-28T11:27:17Z

← Попередня версія		Версія за 11:27, 28 грудня 2022
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Завідувач кафедри ~~промислового, цивільного будівництва та інженерних споруд~~, доктор технічних наук, професор, Заслужений працівник народної освіти України, Кавалер ордена «За заслуги», академік Академії будівництва України~~, Почесний академік~~ Академії ~~наук~~ вищої освіти України, ~~Почесний~~ професор ~~Національного~~ університету ~~водного господарства та природокористування~~'''		'''Завідувач кафедри, доктор технічних наук, професор, Заслужений працівник народної освіти України, Кавалер ордена «За заслуги», академік Академії будівництва України та Академії вищої освіти України, почесний професор університету, інженер-будівельник, відомий вчений в галузі будівництва'''
	==Біографія==		==Біографія==
	[[File:Бабич_ЄвгенійМихайлович.JPG\|Бабич Євгеній Михайлович]]		[[File:Бабич_ЄвгенійМихайлович.JPG\|Бабич Євгеній Михайлович]]

	~~Інженер-будівельник, відомий вчений в галузі будівельних конструкцій, будівель та споруд.~~ Народився 9 січня 1938 р. у м. ~~Полтава в сім’ї робітника~~. Після закінчення аспірантури в Полтавському інженерно-будівельному інституті Міністерством вищої та середньої спеціальної освіти України в 1965 році направлений на роботу в Український інститут інженерів водного господарства (тепер ~~Національний університет водного господарства та природокористування~~), в якому працював спочатку асистентом, старшим викладачем, доцентом, а в 1970 році обраний на посаду завідувача кафедри інженерних конструкцій ~~(тепер кафедра промислового, цивільного будівництва та інженерних споруд), яку очолює до цього часу~~. З 1980 року по 2000 рік працював проректором з наукової роботи. В 1987 році присвоєно вчене звання професора, а в 1995 році присуджена наукова ступінь доктора технічних наук. В 1992 році указом президента України присвоєне почесне звання «Заслужений працівник народної освіти України».		Народився 9 січня 1938 р. в м. Полтаві. Після закінчення аспірантури в Полтавському інженерно-будівельному інституті Міністерством вищої та середньої спеціальної освіти України в 1965 році направлений на роботу в Український інститут інженерів водного господарства (тепер НУВГП), в якому працював спочатку асистентом, старшим викладачем, доцентом, а в 1970 році вперше був обраний на посаду завідувача кафедри інженерних конструкцій.
			З 1980 року по 2000 рік працював проректором з наукової роботи.
	==Навчально-методична робота==		==Навчально-методична робота==
	Викладає дисципліни «Будівельні конструкції», «Залізобетонні та кам’яні конструкції», «Сучасні будівельні конструкції і методи їх розрахунків» та низку спецкурсів для здобувачів вищої освіти за спеціальністю 192 – «Будівництво та цивільна інженерія». Постійно впроваджує інноваційні педагогічні технології, виховує нові покоління спеціалістів високопрофесійними і відданими своїй справі.Автор підручників «Інженерні конструкції», «Механіка ґрунтів, основи та фундаменти», «Діагностика, паспортизація та відновлення будівель і споруд», ~~«Методологія наукових досліджень», «Розрахунок і конструювання залізобетонних балок» та 9~~ навчальних посібників і низки ~~інших~~ методичних розробок. Є гарантом освітньо-професійної програми за спеціальністю 192 - «Будівництво та цивільна інженерія». Підручник «Інженерні конструкції» в галузі будівництва в 1991 році вперше виданий українською мовою, що сприяло успішному переходу на викладання технічних дисциплін та виданню в країні навчальної будівельної літератури державною мовою.		Викладає дисципліни «Будівельні конструкції», «Залізобетонні та кам’яні конструкції», «Сучасні будівельні конструкції і методи їх розрахунків» та низку спецкурсів для здобувачів вищої освіти за спеціальністю 192 – «Будівництво та цивільна інженерія». Автор чотирьох підручників, дев’яти навчальних посібників та низки методичних розробок Є гарантом освітньо-професійної програми за спеціальністю 192 - «Будівництво та цивільна інженерія».
	==Наукова діяльність==		==Наукова діяльність==
	~~Засновник~~ і науковий керівник наукової школи «Теорія міцності, деформативності та тріщиностійкості бетонних і залізобетонних конструкцій з урахуванням передісторії та характеру навантажень». За цим напрямком підготовлено ~~двохдокторів~~ та 22 кандидати технічних наук, керує науковою роботою магістрів, аспірантів та докторантів. Розробив теоретичні основи розрахунку бетонних і залізобетонних конструкцій з урахуванням зміни фізикомеханічних характеристик матеріалів при дії тривалих та повторних навантажень, розробляє теорію розрахунку статично невизначених залізобетонних систем на основі сучасної деформаційної методики.		ЗЗасновник і науковий керівник наукової школи «Теорія міцності, деформативності та тріщиностійкості бетонних і залізобетонних конструкцій з урахуванням передісторії та характеру навантажень». За цим напрямком підготовлено двох докторів та 24 кандидати технічних наук, керує науковою роботою магістрів, аспірантів та докторантів. Призначений головою спеціалізованої вчено ради з захисту докторських дисертацій.
	Під його керівництвом розроблені і набрали чинності відомчі будівельні норми проектування залізобетонних конструкцій гідротехнічних споруд та посібник до цих норм, є учасником розробки державних будівельних норм та державного стандарту з проектування залізобетонних конструкцій. Наразі розробляються конструктивні елементи фортифікаційних споруд та будівель цивільного захисту з високоміцних швидкотверднучих бетонів. Дослідні конструктивні елементи досліджуються в польових умовах з використанням динамічних ударних навантажень. Ініціатор і один із членів робочої групи проведення першого в країні Круглого стола «Фортифікаційні споруди: стан, задачі удосконалення та шляхи їх вирішення» (2019 р.).		Опублікував 9 монографій, понад 440 наукових статей у вітчизняних та зарубіжних виданнях, 16 рекомендацій з проектування залізобетонних конструкцій. Головний редактор фахового збірника наукових праць “Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди”
	Опублікував 9 монографій, понад ~~420~~ наукових статей у вітчизняних та зарубіжних виданнях, 16 рекомендацій з проектування залізобетонних конструкцій.~~Є.М. Бабич— двічі лауреат премії Академії будівництва України імені академіка М.С. Будникова (2004~~, ~~2013 рр.)~~
	Працюючи майже 20 років проректором з наукової роботи, забезпечив стабільний розвиток наукових досліджень та на їх основі формування науково-педагогічного потенціалу університету та молодих фахівців для регіону і країни. Сприяв організації та роботі аспірантури та створенню наукових шкіл в університеті.		Працюючи майже 20 років проректором з наукової роботи, забезпечив стабільний розвиток наукових досліджень та на їх основі формування науково-педагогічного потенціалу університету та молодих фахівців для регіону і країни. Сприяв організації та роботі аспірантури та створенню наукових шкіл в університеті.

Рядок 21:		Рядок 21:

	==Нагороди==		==Нагороди==
	~~«Заслужений працівник народної освіти України» (1992 р.),~~		Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2002), нагрудний знак «Відмінник освіти України» (1997 р.), нагрудний знак «Петро Могила» (2007 р.), Почесна грамота ВАК України (2010 р.), Срібний нагрудний знак Академії будівництва України (2013), Грамота Верховної Ради України «За заслуги перед Українським народом» (2015), Нагрудний знак-орден «Велика Україна. 25 років незалежності» (2016 р.), Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2017 р.), Почесна грамота Української федерації вчених за вагомі здобутки та особистий внесок в розвиток науки України (2019), Орден Української федерації вчених «Науковець року- 2019», Диплом Національного проєкту «Родинна слава України» (2021), почесні грамоти органів місцевого управління. За видатні заслуги у сфері вищої освіти Кабінет Міністрів України призначив довічну стипендію.
	~~Грамота Президії Верховної Ради України (1987),~~ Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2002), нагрудний знак «Відмінник освіти України» (1997 р.), нагрудний знак «Петро Могила» (2007 ~~р.), лауреат премії Академії будівництва України імені академіка М.С. Будникова (2004 р. та 2013~~ р.), Почесна грамота ВАК України (2010 р.), Срібний нагрудний знак Академії будівництва України (2013~~), Орден «За заслуги» ІІІ ступеня (2013 р.), Почесна грамота Рівненської обласної державної адміністрації (2014~~), Грамота Верховної Ради України «За заслуги перед Українським народом» (2015), Нагрудний знак-орден «Велика Україна. 25 років незалежності» (2016 р.), Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2017 р.), Почесна грамота Рівненської районної ради за активну громадську позицію, вагомий внесок у розвиток волонтерського руху (медаль)(2019), Почесна грамота Української федерації вчених за вагомі здобутки та особистий внесок в розвиток науки України (2019), Орден Української федерації вчених «Науковець року- 2019».

	==Публікації біографічних даних==		==Публікації біографічних даних==
	«Будівництво. Видатні інженери ~~України. Біографічно-енциклопедичний збірник»~~ (2001 р.~~), «Будівництво. Лауреати України. Збірник відзначених робіт» (2004 р.)~~, ~~«Академія~~ будівництва України~~. 15 років звершень» (2008 р.~~), «Хто є хто в будівництві та архітектурі» (2008 р.), журнал «Промислове будівництво та інженерні споруди» (2008 р., № 1), «Академія будівництва України. Справи та особистості» (2011 р.), «Академія наук вищої освіти України. ХХ років» (2012 р.). «Державні нагороди та нагороджені в Україні» (2014 р.), Ювілейне видання «Велика Україна» (Видавничий дім «Новий час», 2018р.), Енциклопедичне видання «Державні нагороди України. Кавалери та лауреати», VІІ том (Інститут біографічних досліджень, 2018 р),~~сертифікат про занесення до видання~~ «Золотий фонд нації. ~~Науково-освітній потенціал~~ України» (2019)».		«Будівництво. Видатні інженери України» (2001 р., Академія будівництва України); «Державні нагороди України. Кавалери та лауреати», VІІ том (Інститут біографічних досліджень, 2018 р); «Золотий фонд нації. Творчість, інновації, інвестиції» (Українська конфедерація журналістів, 2019 р.); «Наукова еліта України» (УІВЦ «Галактика», 2019 р.); «Золотий фонд нації. Ювіляри України» (Українська конфедерація журналістів, 2019 р.); «Родинна слава України» (УІВЦ «Галактика», 2021 р).


	==E-mail==		==E-mail==
	e.m.babich@nuwm.edu.ua		e.m.babich@nuwm.edu.ua

Голуб Олександр Вікторович в 15:51, 11 березня 2021

2021-03-11T15:51:59Z

← Попередня версія		Версія за 15:51, 11 березня 2021
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Завідувач кафедри промислового, цивільного будівництва та інженерних споруд, доктор технічних наук, професор, Заслужений працівник народної освіти України, Кавалер ордена «За заслуги», академік Академії будівництва України, Почесний академік Академії наук вищої освіти України, Почесний професор Національного університету водного господарства та природокористування'''		'''Завідувач кафедри промислового, цивільного будівництва та інженерних споруд, доктор технічних наук, професор, Заслужений працівник народної освіти України, Кавалер ордена «За заслуги», академік Академії будівництва України, Почесний академік Академії наук вищої освіти України, Почесний професор Національного університету водного господарства та природокористування'''
	==Біографія==		==Біографія==
	[[File:Бабич_ЄвгенійМихайлович.JPG~~\|thumb~~\|Бабич Євгеній Михайлович]]		[[File:Бабич_ЄвгенійМихайлович.JPG\|Бабич Євгеній Михайлович]]

	Інженер-будівельник, відомий вчений в галузі будівельних конструкцій, будівель та споруд. Народився 9 січня 1938 р. у м. Полтава в сім’ї робітника. Після закінчення аспірантури в Полтавському інженерно-будівельному інституті Міністерством вищої та середньої спеціальної освіти України в 1965 році направлений на роботу в Український інститут інженерів водного господарства (тепер Національний університет водного господарства та природокористування), в якому працював спочатку асистентом, старшим викладачем, доцентом, а в 1970 році обраний на посаду завідувача кафедри інженерних конструкцій (тепер кафедра промислового, цивільного будівництва та інженерних споруд), яку очолює до цього часу. З 1980 року по 2000 рік працював проректором з наукової роботи. В 1987 році присвоєно вчене звання професора, а в 1995 році присуджена наукова ступінь доктора технічних наук. В 1992 році указом президента України присвоєне почесне звання «Заслужений працівник народної освіти України».		Інженер-будівельник, відомий вчений в галузі будівельних конструкцій, будівель та споруд. Народився 9 січня 1938 р. у м. Полтава в сім’ї робітника. Після закінчення аспірантури в Полтавському інженерно-будівельному інституті Міністерством вищої та середньої спеціальної освіти України в 1965 році направлений на роботу в Український інститут інженерів водного господарства (тепер Національний університет водного господарства та природокористування), в якому працював спочатку асистентом, старшим викладачем, доцентом, а в 1970 році обраний на посаду завідувача кафедри інженерних конструкцій (тепер кафедра промислового, цивільного будівництва та інженерних споруд), яку очолює до цього часу. З 1980 року по 2000 рік працював проректором з наукової роботи. В 1987 році присвоєно вчене звання професора, а в 1995 році присуджена наукова ступінь доктора технічних наук. В 1992 році указом президента України присвоєне почесне звання «Заслужений працівник народної освіти України».

Голуб Олександр Вікторович в 15:47, 11 березня 2021

2021-03-11T15:47:13Z

← Попередня версія		Версія за 15:47, 11 березня 2021
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Завідувач кафедри промислового, цивільного будівництва та інженерних споруд, доктор технічних наук, професор, Заслужений працівник народної освіти України, Кавалер ордена «За заслуги», академік Академії будівництва України, Почесний академік Академії наук вищої освіти України, Почесний професор Національного університету водного господарства та природокористування'''		'''Завідувач кафедри промислового, цивільного будівництва та інженерних споруд, доктор технічних наук, професор, Заслужений працівник народної освіти України, Кавалер ордена «За заслуги», академік Академії будівництва України, Почесний академік Академії наук вищої освіти України, Почесний професор Національного університету водного господарства та природокористування'''
	==Біографія==		==Біографія==
	[[File:Бабич_ЄвгенійМихайлович.JPG\|~~tumb~~\|Бабич Євгеній Михайлович]]		[[File:Бабич_ЄвгенійМихайлович.JPG\|thumb\|Бабич Євгеній Михайлович]]

	Інженер-будівельник, відомий вчений в галузі будівельних конструкцій, будівель та споруд. Народився 9 січня 1938 р. у м. Полтава в сім’ї робітника. Після закінчення аспірантури в Полтавському інженерно-будівельному інституті Міністерством вищої та середньої спеціальної освіти України в 1965 році направлений на роботу в Український інститут інженерів водного господарства (тепер Національний університет водного господарства та природокористування), в якому працював спочатку асистентом, старшим викладачем, доцентом, а в 1970 році обраний на посаду завідувача кафедри інженерних конструкцій (тепер кафедра промислового, цивільного будівництва та інженерних споруд), яку очолює до цього часу. З 1980 року по 2000 рік працював проректором з наукової роботи. В 1987 році присвоєно вчене звання професора, а в 1995 році присуджена наукова ступінь доктора технічних наук. В 1992 році указом президента України присвоєне почесне звання «Заслужений працівник народної освіти України».		Інженер-будівельник, відомий вчений в галузі будівельних конструкцій, будівель та споруд. Народився 9 січня 1938 р. у м. Полтава в сім’ї робітника. Після закінчення аспірантури в Полтавському інженерно-будівельному інституті Міністерством вищої та середньої спеціальної освіти України в 1965 році направлений на роботу в Український інститут інженерів водного господарства (тепер Національний університет водного господарства та природокористування), в якому працював спочатку асистентом, старшим викладачем, доцентом, а в 1970 році обраний на посаду завідувача кафедри інженерних конструкцій (тепер кафедра промислового, цивільного будівництва та інженерних споруд), яку очолює до цього часу. З 1980 року по 2000 рік працював проректором з наукової роботи. В 1987 році присвоєно вчене звання професора, а в 1995 році присуджена наукова ступінь доктора технічних наук. В 1992 році указом президента України присвоєне почесне звання «Заслужений працівник народної освіти України».

Голуб Олександр Вікторович в 15:46, 11 березня 2021

2021-03-11T15:46:14Z

← Попередня версія		Версія за 15:46, 11 березня 2021
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Завідувач кафедри промислового, цивільного будівництва та інженерних споруд, доктор технічних наук, професор, Заслужений працівник народної освіти України, Кавалер ордена «За заслуги», академік Академії будівництва України, Почесний академік Академії наук вищої освіти України, Почесний професор Національного університету водного господарства та природокористування'''		'''Завідувач кафедри промислового, цивільного будівництва та інженерних споруд, доктор технічних наук, професор, Заслужений працівник народної освіти України, Кавалер ордена «За заслуги», академік Академії будівництва України, Почесний академік Академії наук вищої освіти України, Почесний професор Національного університету водного господарства та природокористування'''
	==Біографія==		==Біографія==
	[[File:Бабич_ЄвгенійМихайлович.JPG\|Бабич Євгеній Михайлович]]		[[File:Бабич_ЄвгенійМихайлович.JPG\|tumb\|Бабич Євгеній Михайлович]]

	Інженер-будівельник, відомий вчений в галузі будівельних конструкцій, будівель та споруд. Народився 9 січня 1938 р. у м. Полтава в сім’ї робітника. Після закінчення аспірантури в Полтавському інженерно-будівельному інституті Міністерством вищої та середньої спеціальної освіти України в 1965 році направлений на роботу в Український інститут інженерів водного господарства (тепер Національний університет водного господарства та природокористування), в якому працював спочатку асистентом, старшим викладачем, доцентом, а в 1970 році обраний на посаду завідувача кафедри інженерних конструкцій (тепер кафедра промислового, цивільного будівництва та інженерних споруд), яку очолює до цього часу. З 1980 року по 2000 рік працював проректором з наукової роботи. В 1987 році присвоєно вчене звання професора, а в 1995 році присуджена наукова ступінь доктора технічних наук. В 1992 році указом президента України присвоєне почесне звання «Заслужений працівник народної освіти України».		Інженер-будівельник, відомий вчений в галузі будівельних конструкцій, будівель та споруд. Народився 9 січня 1938 р. у м. Полтава в сім’ї робітника. Після закінчення аспірантури в Полтавському інженерно-будівельному інституті Міністерством вищої та середньої спеціальної освіти України в 1965 році направлений на роботу в Український інститут інженерів водного господарства (тепер Національний університет водного господарства та природокористування), в якому працював спочатку асистентом, старшим викладачем, доцентом, а в 1970 році обраний на посаду завідувача кафедри інженерних конструкцій (тепер кафедра промислового, цивільного будівництва та інженерних споруд), яку очолює до цього часу. З 1980 року по 2000 рік працював проректором з наукової роботи. В 1987 році присвоєно вчене звання професора, а в 1995 році присуджена наукова ступінь доктора технічних наук. В 1992 році указом президента України присвоєне почесне звання «Заслужений працівник народної освіти України».

Голуб Олександр Вікторович в 15:43, 11 березня 2021

2021-03-11T15:43:59Z

← Попередня версія		Версія за 15:43, 11 березня 2021
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Завідувач кафедри промислового, цивільного будівництва та інженерних споруд, доктор технічних наук, професор, Заслужений працівник народної освіти України, Кавалер ордена «За заслуги», академік Академії будівництва України, Почесний академік Академії наук вищої освіти України, Почесний професор Національного університету водного господарства та природокористування'''		'''Завідувач кафедри промислового, цивільного будівництва та інженерних споруд, доктор технічних наук, професор, Заслужений працівник народної освіти України, Кавалер ордена «За заслуги», академік Академії будівництва України, Почесний академік Академії наук вищої освіти України, Почесний професор Національного університету водного господарства та природокористування'''
	==Біографія==		==Біографія==
	[[File:Бабич_ЄвгенійМихайлович.JPG~~\|thumb~~\|Бабич Євгеній Михайлович]]		[[File:Бабич_ЄвгенійМихайлович.JPG\|Бабич Євгеній Михайлович]]

	Інженер-будівельник, відомий вчений в галузі будівельних конструкцій, будівель та споруд. Народився 9 січня 1938 р. у м. Полтава в сім’ї робітника. Після закінчення аспірантури в Полтавському інженерно-будівельному інституті Міністерством вищої та середньої спеціальної освіти України в 1965 році направлений на роботу в Український інститут інженерів водного господарства (тепер Національний університет водного господарства та природокористування), в якому працював спочатку асистентом, старшим викладачем, доцентом, а в 1970 році обраний на посаду завідувача кафедри інженерних конструкцій (тепер кафедра промислового, цивільного будівництва та інженерних споруд), яку очолює до цього часу. З 1980 року по 2000 рік працював проректором з наукової роботи. В 1987 році присвоєно вчене звання професора, а в 1995 році присуджена наукова ступінь доктора технічних наук. В 1992 році указом президента України присвоєне почесне звання «Заслужений працівник народної освіти України».		Інженер-будівельник, відомий вчений в галузі будівельних конструкцій, будівель та споруд. Народився 9 січня 1938 р. у м. Полтава в сім’ї робітника. Після закінчення аспірантури в Полтавському інженерно-будівельному інституті Міністерством вищої та середньої спеціальної освіти України в 1965 році направлений на роботу в Український інститут інженерів водного господарства (тепер Національний університет водного господарства та природокористування), в якому працював спочатку асистентом, старшим викладачем, доцентом, а в 1970 році обраний на посаду завідувача кафедри інженерних конструкцій (тепер кафедра промислового, цивільного будівництва та інженерних споруд), яку очолює до цього часу. З 1980 року по 2000 рік працював проректором з наукової роботи. В 1987 році присвоєно вчене звання професора, а в 1995 році присуджена наукова ступінь доктора технічних наук. В 1992 році указом президента України присвоєне почесне звання «Заслужений працівник народної освіти України».

Голуб Олександр Вікторович в 15:41, 11 березня 2021

2021-03-11T15:41:40Z

← Попередня версія		Версія за 15:41, 11 березня 2021
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Завідувач кафедри промислового, цивільного будівництва та інженерних споруд, доктор технічних наук, професор, Заслужений працівник народної освіти України, Кавалер ордена «За заслуги», академік Академії будівництва України, Почесний академік Академії наук вищої освіти України, Почесний професор Національного університету водного господарства та природокористування'''		'''Завідувач кафедри промислового, цивільного будівництва та інженерних споруд, доктор технічних наук, професор, Заслужений працівник народної освіти України, Кавалер ордена «За заслуги», академік Академії будівництва України, Почесний академік Академії наук вищої освіти України, Почесний професор Національного університету водного господарства та природокористування'''
	==Біографія==		==Біографія==
	[[File:Бабич_ЄвгенійМихайлович.JPG\|Бабич Євгеній Михайлович]]		[[File:Бабич_ЄвгенійМихайлович.JPG\|thumb\|Бабич Євгеній Михайлович]]

	Інженер-будівельник, відомий вчений в галузі будівельних конструкцій, будівель та споруд. Народився 9 січня 1938 р. у м. Полтава в сім’ї робітника. Після закінчення аспірантури в Полтавському інженерно-будівельному інституті Міністерством вищої та середньої спеціальної освіти України в 1965 році направлений на роботу в Український інститут інженерів водного господарства (тепер Національний університет водного господарства та природокористування), в якому працював спочатку асистентом, старшим викладачем, доцентом, а в 1970 році обраний на посаду завідувача кафедри інженерних конструкцій (тепер кафедра промислового, цивільного будівництва та інженерних споруд), яку очолює до цього часу. З 1980 року по 2000 рік працював проректором з наукової роботи. В 1987 році присвоєно вчене звання професора, а в 1995 році присуджена наукова ступінь доктора технічних наук. В 1992 році указом президента України присвоєне почесне звання «Заслужений працівник народної освіти України».		Інженер-будівельник, відомий вчений в галузі будівельних конструкцій, будівель та споруд. Народився 9 січня 1938 р. у м. Полтава в сім’ї робітника. Після закінчення аспірантури в Полтавському інженерно-будівельному інституті Міністерством вищої та середньої спеціальної освіти України в 1965 році направлений на роботу в Український інститут інженерів водного господарства (тепер Національний університет водного господарства та природокористування), в якому працював спочатку асистентом, старшим викладачем, доцентом, а в 1970 році обраний на посаду завідувача кафедри інженерних конструкцій (тепер кафедра промислового, цивільного будівництва та інженерних споруд), яку очолює до цього часу. З 1980 року по 2000 рік працював проректором з наукової роботи. В 1987 році присвоєно вчене звання професора, а в 1995 році присуджена наукова ступінь доктора технічних наук. В 1992 році указом президента України присвоєне почесне звання «Заслужений працівник народної освіти України».

Голуб Олександр Вікторович в 15:38, 11 березня 2021

2021-03-11T15:38:25Z

← Попередня версія		Версія за 15:38, 11 березня 2021
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Завідувач кафедри промислового, цивільного будівництва та інженерних споруд, доктор технічних наук, професор, Заслужений працівник народної освіти України, Кавалер ордена «За заслуги», академік Академії будівництва України, Почесний академік Академії наук вищої освіти України, Почесний професор Національного університету водного господарства та природокористування'''		'''Завідувач кафедри промислового, цивільного будівництва та інженерних споруд, доктор технічних наук, професор, Заслужений працівник народної освіти України, Кавалер ордена «За заслуги», академік Академії будівництва України, Почесний академік Академії наук вищої освіти України, Почесний професор Національного університету водного господарства та природокористування'''
	==Біографія==		==Біографія==
	[[File:Бабич_ЄвгенійМихайлович.JPG~~\|thumb~~\|Бабич Євгеній Михайлович]]		[[File:Бабич_ЄвгенійМихайлович.JPG\|Бабич Євгеній Михайлович]]

	Інженер-будівельник, відомий вчений в галузі будівельних конструкцій, будівель та споруд. Народився 9 січня 1938 р. у м. Полтава в сім’ї робітника. Після закінчення аспірантури в Полтавському інженерно-будівельному інституті Міністерством вищої та середньої спеціальної освіти України в 1965 році направлений на роботу в Український інститут інженерів водного господарства (тепер Національний університет водного господарства та природокористування), в якому працював спочатку асистентом, старшим викладачем, доцентом, а в 1970 році обраний на посаду завідувача кафедри інженерних конструкцій (тепер кафедра промислового, цивільного будівництва та інженерних споруд), яку очолює до цього часу. З 1980 року по 2000 рік працював проректором з наукової роботи. В 1987 році присвоєно вчене звання професора, а в 1995 році присуджена наукова ступінь доктора технічних наук. В 1992 році указом президента України присвоєне почесне звання «Заслужений працівник народної освіти України».		Інженер-будівельник, відомий вчений в галузі будівельних конструкцій, будівель та споруд. Народився 9 січня 1938 р. у м. Полтава в сім’ї робітника. Після закінчення аспірантури в Полтавському інженерно-будівельному інституті Міністерством вищої та середньої спеціальної освіти України в 1965 році направлений на роботу в Український інститут інженерів водного господарства (тепер Національний університет водного господарства та природокористування), в якому працював спочатку асистентом, старшим викладачем, доцентом, а в 1970 році обраний на посаду завідувача кафедри інженерних конструкцій (тепер кафедра промислового, цивільного будівництва та інженерних споруд), яку очолює до цього часу. З 1980 року по 2000 рік працював проректором з наукової роботи. В 1987 році присвоєно вчене звання професора, а в 1995 році присуджена наукова ступінь доктора технічних наук. В 1992 році указом президента України присвоєне почесне звання «Заслужений працівник народної освіти України».

Голуб Олександр Вікторович в 15:12, 11 березня 2021

2021-03-11T15:12:33Z

← Попередня версія		Версія за 15:12, 11 березня 2021
Рядок 1:		Рядок 1:
	Завідувач кафедри промислового, цивільного будівництва та інженерних споруд, доктор технічних наук, професор, Заслужений працівник народної освіти України, Кавалер ордена «За заслуги», академік Академії будівництва України, Почесний академік Академії наук вищої освіти України, Почесний професор Національного університету водного господарства та природокористування		'''Завідувач кафедри промислового, цивільного будівництва та інженерних споруд, доктор технічних наук, професор, Заслужений працівник народної освіти України, Кавалер ордена «За заслуги», академік Академії будівництва України, Почесний академік Академії наук вищої освіти України, Почесний професор Національного університету водного господарства та природокористування'''
	==Біографія==		==Біографія==
	[[File:Бабич_ЄвгенійМихайлович.JPG\|thumb\|Бабич Євгеній Михайлович]]		[[File:Бабич_ЄвгенійМихайлович.JPG\|thumb\|Бабич Євгеній Михайлович]]

Голуб Олександр Вікторович в 15:09, 11 березня 2021

2021-03-11T15:09:46Z

← Попередня версія		Версія за 15:09, 11 березня 2021
Рядок 11:		Рядок 11:
	Опублікував 9 монографій, понад 420 наукових статей у вітчизняних та зарубіжних виданнях, 16 рекомендацій з проектування залізобетонних конструкцій.Є.М. Бабич— двічі лауреат премії Академії будівництва України імені академіка М.С. Будникова (2004, 2013 рр.)		Опублікував 9 монографій, понад 420 наукових статей у вітчизняних та зарубіжних виданнях, 16 рекомендацій з проектування залізобетонних конструкцій.Є.М. Бабич— двічі лауреат премії Академії будівництва України імені академіка М.С. Будникова (2004, 2013 рр.)
	Працюючи майже 20 років проректором з наукової роботи, забезпечив стабільний розвиток наукових досліджень та на їх основі формування науково-педагогічного потенціалу університету та молодих фахівців для регіону і країни. Сприяв організації та роботі аспірантури та створенню наукових шкіл в університеті.		Працюючи майже 20 років проректором з наукової роботи, забезпечив стабільний розвиток наукових досліджень та на їх основі формування науково-педагогічного потенціалу університету та молодих фахівців для регіону і країни. Сприяв організації та роботі аспірантури та створенню наукових шкіл в університеті.


	==Громадська діяльність==		==Громадська діяльність==