Рябенко Олександр Антонович

Матеріал з Wikiситет
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Біографія

Рябенко Олександр Антонович

У 1964 році закінчив Український інститут інженерів водного господарства - УІІВГ(тепер Національний університет водного господарства та природокористування – НУВГП, м. Рівне) за спеціальністю «Гідротехнічне будівництво річкових споруд і гідроелектростанцій». В період 1969-1972 рр. навчався в аспірантурі на кафедрі гідротехнічних споруд цього інституту. У 1975 р. отримав науковий ступінь кандидата технічних наук за спеціальністю «Гідравліка та інженерна гідрологія», а у 2003 р. – науковий ступінь доктора технічних наук за цією ж спеціальністю. У 2004 р. отримав вчене звання професора. У 1994 р. обраний член-кориспондентом, а у 2004 р. – дійсним членом Академії будівництва України. У 2014 р. обраний дійсним членом (академіком) Української академії наук. У 2016 р. призначений заступником голови науково-методичної підкомісії 144 «Теплоенергетика» та 145 «Гідроенергетика» сектору вищої освіти Науково-методичної ради МОН України. У 2016 р. призначений головою спеціалізованої вченої ради Д 47.104.01 НУВГП, а у 2018 р. – членом спеціалізованої вченої ради Д 47.104.09 НУВГП. З 2018 р. – член громадської спілки «Асосціація «Гідротехніка України».

Трудовий шлях

  • 1959-1964 рр. – студент гідротехнічного факультету УІІВГ.
  • 1965 р. – майстер будівельного управління „Гідромеханізація” (м. Донецьк) на будівництві Слов’янської ТЕС.
  • 1965-1966 рр. – служба в армії.
  • 1967-2004 рр. – інженер, аспірант, асистент, старший викладач, доцент, завідувач кафедри, професор кафедри гідротехнічних споруд НУВГП, в тому числі в період 1985-1994 рр. – завідувач цієї кафедри.
  • 1980-1982 рр. – доцент Національного університету інженерів Тунісу з викладанням дисциплін французькою мовою.
  • 2004 р. і по теперішній час – завідувач кафедри гідроенергетики, теплоенергетики та гідравлічних машин (ГЕ, ТЕ та ГМ) НУВГП.


Стажування

  • Десятимісячні курси іноземних мов при Київському державному університеті ім. Т.Г. Шевченка з вивченням французької мови, 1979-1980 рр., м. Київ.
  • Центр аудіо-візуальних навчань та досліджень університету Монпельє, стажування з інгвістичного удосконалення знань французької мови (липень-серпень 1980 р., Франція, м. Монпельє);
  • Всесоюзний науково-дослідний інститут гідротехніки ім. Б.Є. Вєдєнєєва (жовтень 1990 р., Росія, м. Ленінград);
  • Український державний головний проектно-розвідувальний і науково-дослідний інститут „Укрдіпроводгосп” (жовтень 1990 р. - лютий 1991 р., м. Київ);
  • Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій (жовтень 2006 р., м. Київ);
  • НТУ “Харківський політехнічний інститут” (листопад 2011 р., м. Харків);
  • ДП Проектно-вишукувальний інститут “Рівнедіпроводгосп” (листопад-грудень 2011 р., м. Рівне);
  • Технічний університет Кошіце, ХVІ міжнародна наукова конференція Жешув-Львів-Кошіце (2018 р., Словаччина);
  • Інститут післядипломної освіти НУВГП (листопад 2013 р. – січень 2014 р.; грудень 2018 р. – червень 2019 р.).

Наукова робота

Коло наукових інтересів: гідравліка, інженерна гідрологія, гідротехніка, гідроенергетика, теплоенергетика, захист навколишнього середовища при будівництві і експлуатації гідроенергетичних об’єктів, вплив гідроенергетичних об’єктів на роботу об’єднаної енергетичної системи, хвильові процеси на воді, білякритичні течії рідини та ін. Активно розвиває науковий напрямок з вивчення білякритичних течій рідини. За цим напрямом побудовано математичну модель хвилеподібних білякритичних течій рідини, виведено диференціальне рівняння профілю вільної поверхні цих течій, отримано загальний і частинні розв’язки виведеного диференціального рівняння. Визначено основні характеристики і умови існування таких типів білякритичних течій, як гідродинамічний солітон, кноїдальні хвилі, одиночна хвиля, хвилястий стрибок, без стрибкове вальцеве спряження б’єфів, групові та одиночні хвилі переміщення. За цією тематикою захистив кандидатську ї докторську дисертації. Є науковим керівником науково-дослідної лабораторії «Гідродинаміка білякритичних течій» на базі кафедри ГЕ, ТЕ та ГМ НУВГП. Інші результати наукової діяльності можна охарактеризувати таким чином:

  • робота у міжвідомчих комісіях Міністерства енергетики та вугільної промисловості України з обстеження стану гідротехнічних споруд і відповідного обладнання ГЕС та ГАЕС Дніпровського і Дністровського каскадів ПрАТ «Укргідроенерго» у 2009, 2014, 2019 роках;
  • виконання держбюджетних і госпдоговірних робіт на замовлення таких міністерств, відомств і організацій, як Міненерго, Держводгосп, Міністерство освіти та науки, ПрАТ «Укргідроенерго», ПрАТ «Укргідропроект», ТОВ «Гідротехпроект», АТ «Банкомзв’язок», ТОВ «Укртрансрейл», ТОВ «Емза» стосовно вирішення науково-технічних проблем, пов’язаних з експлуатацією Дністровської ГАЕС, Дністровської ГЕС-1, Чорторийської (р. Случ), Мигійської (р. Південний Буг) та інших гідроелектростанцій;
  • робота по лінії Академії будівництва України як член-кореспондент та академік в період з 1994 р. по теперішній час, а також по лінії Української академії наук як академік в період з 2014 р. по нинішній час;
  • розробка та видання рекомендацій для гідравлічного розрахунку шлюзів-регуляторів, обладнаних клапанними затворами (1993 р.);
  • робота в двох спеціалізованих вчених радах щодо присудження наукових ступенів кандидата та доктора наук (див. п.1.);
  • підготовка трьох кандидатів технічних наук та трьох пошуковців, які закінчують свої дисертації;
  • робота в якості офіційного опонента двох кандидатських і двох докторських дисертацій;
  • публікація 249 наукових і методичних робіт (одноосібних та у співавторстві) в Україні, Росії, США, Тунісі, Алжирі, Болгарії, Грузії, Австрії, Польщі, Словаччині, серед яких необхідно відмітити цикли статей у збірниках «Вісник НУВГП», «Гидротехническое строительство», «Прикладна гідромеханіка», «Гідроенергетика України», а також колективну монографію «Меліорація та облаштування Українського Полісся» (україно- та російськомовний варіанти) за ред. Я.М. Гадзала, В.А. Сташука, А.М. Рокочинського (розділ 61. Гідроенергетичний потенціал Полісся та його використання – у співавторстві з Сунічуком С.В.);
  • робота в редколегії збірника «Вісник НУВГП»;
  • консультування зацікавлених сторін з питань, пов’язаних з проектуванням, будівництвом і експлуатацією великих, середніх, малих, міні та мікро ГЕС.

Методична робота

Серед різних напрямів методичної роботи можна виділити наступні:

  • заступник голови науково-методичної підкомісії 144 «Теплоенергетика» та 145 «Гідроенергетика» комісії 9 з інженерії сектору вищої освіти Науково-методичної ради МОН України;
  • робота в складі розробників стандартів освіти та освітньо-професійних програм для бакалаврів, магістрів, докторів філософії спеціальності 145 «Гідроенергетика»;
  • робота в складі експертних комісій при проведенні акредитаційної експертизи:
  1. Запорізька державна інженерна академія (ЗДІА) – бакалаври та магістри спеціальностей 6.05060201, 8.05060201 «Гідроенергетика», 8.05060105 «Енергетичний менеджмент», член комісії, 9-11 квітня 2012 р.;
  2. Національно-технічний університет «ХПІ» - напрям підготовки 6.050602 «Гідроенергетика», та спеціальності 7.05060201 «Гідроенергетика», голова комісії, 6-8 квітня 2015 р.;
  3. ЗДІА – бакалаври з напряму підготовки 6.050602 «Гідроенергетика», голова комісії, 11-13 грудня 2017 р.;
  4. ЗДІА – освітньо-професійна програма «Гідроенергетика» зі спеціальності 145 «Гідроенергетика» за другим (магістерським) рівнем, голова комісії, 26-28 грудня 2017р.;
  5. Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту – освітньо-професійна програма «Теплоенергетика» зі спеціальності 144 «Теплоенергетика» за другим (магістерським) рівнем, член комісії, 11-13 грудня 2018 р.;
  6. Національна металургійна академія (м. Дніпро) – освітньо-професійна програма «Теплофізика» зі спеціальності 144 «Теплоенергетика» за другим (магістерським) рівнем, голова комісії, 23-25 січня 2019 р.;
  • брав участь у відкритті нової для НУВГП спеціальності «Гідроенергетика»;
  • брав участь у проведенні всіх рівнів акредитації і ліцензування підготовки на кафедрі ГЕ, ТЕ та ГМ бакалаврів напряму підготовки 6.05060201 «Гідроенергетика», спеціалістів і магістрів спеціальностей 7.05060202 і 8.05060201 та 145 «Гідроенергетика», а також бакалаврів напряму підготовки 6.05060101 «Теплоенергетика», спеціалістів і магістрів спеціальності 7.05060101 і 8.05060101 та 144 «Теплоенергетика».

Навчальна робота

  • Навчальні дисципліни під час роботи на кафедрі ГЕ, ТЕ та ГМ
  1. Гідроелектростанції в особливих кліматичних умовах.
  2. Теорія подібності і моделювання гідроенергетичних процесів.
  3. Робота гідроенергетичних об’єктів в умовах хвильових процесів.
  4. Методи і прилади візуалізації течій.
  5. Основи проектування гідроенергетичних об’єктів.
  6. Основи гідротехніки і гідроенергетики.
  7. Особливості роботи гідроенергетичних споруд в умовах утворення білякритичних течій (спецкурс).
  • Навчальні дисципліни під час роботи на кафедрі гідротехнічних споруд
  1. Загальний курс «Гідротехнічні споруди» з викладанням окремих розділів, пов’язаних з грунтовими, бетонними і залізобетонними греблями, водоскидними, водозабірними, водопровідними, б’єфоспряжуючими та іншими типами споруд.
  • Керівництво роботою студентів при підготовці дипломних проектів та магістерських робіт здійснювалося для спеціалістів та магістрів за спеціальностями «Гідроенергетика» та «Гідротехнічне будівництво».

Керівництво роботою аспірантів

Тематика аспірантських робіт:

  • гідравлічні режими шлюзів-регуляторів, обладнаних клапанними затворами;
  • гідравлічні режими енергетичних водоводів;
  • хвилі переміщення у верхніх водоймах ГАЕС;
  • дослідження хвилястого стрибка, кноїдальних хвиль та інших типів білякритичних течій;
  • формування паводкових вод та їх пропуск через річкові гідровузли.

Відзнаки

  • Медаль «Ветеран труда» (1989 р.).
  • Почесна грамота НУВГП (2001 р., 2005 р., 2017 р.).
  • «Людина року» НУВГП (2005 р., 2017 р.).
  • Нагрудний знак «Відмінник освіти України» (2007 р.).
  • Нагрудний знак «Почесний працівник Держводгоспу» (2013 р.).
  • Нагрудний знак «Відмінник енергетики України» (2013 р.).
  • Нагрудний знак «За наукові та освітні досягнення» (2016 р.).