Відмінності між версіями «Кафедри ННІ ВГП»

Матеріал з Wikiситет
Перейти до навігації Перейти до пошуку
(Сторінка очищена)
 
Рядок 1: Рядок 1:
== Водогосподарського будівництва та експлуатації гідромеліоративних систем ==


[[Файл:Logo_new.jpg|справа|мини|307x300px|]]
'''Електронна адреса: kaf-vbegs@nuwm.edu.ua'''
'''Телефон: 7-40'''
'''Адреса:'''  м. Рівне, вул. Приходька, 79,навчальний корпус № 4, к. 407
[[Файл:3393_Small.jpg|центр|мини|600x800px|]]
[[Файл:5850.jpg|центр|мини|220x180px|]]
[[Файл:Logo_VGBEGMS.gif|центр|мини|220x180px|]]
=== Історія ===
Кафедра з назвою «Водогосподарське будівництво та експлуатація гідромеліоративних систем» створена у 2013 році шляхом об’єднання двох основних водогосподарських напрямків нашого університету – водогосподарського будівництва та експлуатації гідромеліоративних систем, які мають свою багаторічну історію.
====ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ КАФЕДРИ ВОДОГОСПОДАРСЬКОГО БУДІВНИЦТВА====
Кафедра водогосподарського будівництва заснована у 1949 році під назвою «Кафедра організації і механізації гідромеліоративних робіт», потім назва кафедри змінювалась тричі: «Кафедра будівельного виробництва», «Кафедра водогосподарського будівництва», «Кафедра водогосподарського, промислового та цивільного будівництва». Кафедра водогосподарського будівництва стала засновником багатьох інших кафедр університету (будівельних і меліоративних машин, технології будівельного виробництва, архітектури, охорони праці і екології у будівництві, будівельних виробів та матеріалознавства тощо). У різні періоди існування кафедри її очолювали відомі вчені, працівники системи меліорації і водного господарства, вищої освіти України.
[[Файл:IMG_NEW.jpg|центр|мини|600x800px|
Склад кафедри приблизно 1980-й р.
зверху, зліва на право: Базурин О.С., Левун І.К., Коритнюк О.С., Шопін Г.Г., ..., Тютюнник С.В., ..., Карга М.Ф., ..., ..., Кузьмінський В.О.
знизу справа на ліво: ..., Йохна П.А., ..., Чайковський Ю.М., Соляной І.О., Роговський .
]]
Перший завідувач кафедри Драчинський С.В. був призначений заступником міністра Мінводгоспу УРСР. Надалі кафедру очолювали професор Сліпченко П.С., доцент Ратушняк М.І., доцент Лопатін В.М. З 1962 по 1972 рік кафедру очолював к.т.н., доцент Бочарніков Г.Б. У наступний період кафедру очолювали д.т.н., професор Прикін Б.В., доцент Юшин Ф.Р. З 1973 року по 1982 рік кафедру очолював доцент Чайковський Юрій Миколайович, а з 1982 по 1987 рік – к.т.н., доцент Ступак Василь Олексійович, з 1987 по 1994 рік – к.т.н., доцент Гайдукевич Віталій Анатолійович, з 2008 по 2013 рік кафедру очолював д.т.н., проф. Ткачук Микола Микитович, з 1994 по 2008 рік, з 2013 року і по цей час кафедру очолює д.т.н., професор, академік академії будівництва України, міжнародної академії комп’ютерних наук і систем Кір’янов Віктор Миколайович.
[[Файл:2new.jpg|центр|мини|600x800px|
1962-1972 рр. ..., зав.кафедрою к.т.н., доцент Бочарніков Г.Б., Соляной І.О.
]]
У період з 2007 по 2013 рік до кафедри була приєднана «Кафедра технології будівельного виробництва», яка в свій час вже була в складі кафедри під назвою «Кафедра будівельного виробництва». В цей період кафедра існувала під назвою «Кафедра водогосподарського, промислового та цивільного будівництва».
Три викладачі кафедри – Кір’янов В.М., Гіроль М.М., Ткачук М.М. захистили докторські дисертації.
[[Файл:1new.jpg|центр|мини|600x800px|
Склад кафедри в 1987 р.
зліва на право, зверху: Йохна П.А., Гайдукевич В.А., Молодоженя О.В., Білик О.А., Фридель І.В., Базурин О.С., Савчук О.О., Ступак В.О., Ольховик О.І., Кубишкін С.О., Ткачук М.М., Бернацький М.В., Московченко В.Ф., Білецький А.А., Тютюнник С.В.
знизу, справа на ліво: Корхов Ю.В., Зощук А.М., Рокочинська Н.О., Кір!янов В.М., Кузнецова Т.О., Антончук О.Л., Соляной І.О.
]]
Багато колишніх працівників кафедри працювали і працюють на різних кафедрах НУВГП, в інших вищих навчальних закладах, є провідними спеціалістами в регіоні та Україні. Доктор технічних наук Гіроль М.М. – завідувач кафедри “Водовідведення, теплогазопостачання та вентиляції”,  проректор нашого університету; к.т.н., доцент Гайдукевич В.А. - завідувач кафедри "Автомобільних доріг, основ та фундаментів"; к.т.н., доцент Меремінський М.А. - декан в Рівненському інституті слов’янознавства; кандидат наук Трофімчук О.М. - очолював Рівненське відділення інноваційного фонду. Багато випускників кафедри стали відомими людьми у своїй справі. Хорєв В.М.– голова Держводгоспу України, Терещенко В.М. – замісник голови Держводгоспу України, Гурин В.А. – завідувач кафедри "Експлуатація гідромеліоративних систем", - ректор нашого університету, Хомко В.Є. – міський голова (м. Рівне), Якушев А.І. – начальник Львівського Діпроводгоспу, Котеленець Б.О.– начальник підприємства “Кримводбуд”, Віра М.Й. – начальник Чернівецького облводгоспу та багато інших. На кафедрі було підготовлено понад 5 тисяч інженерів-гідротехніків, інженерів-механіків, інженерів-будівельників. Викладачі кафедри видали два підручники, десять навчальних посібників, одну монографія та один довідник. Викладачами кафедри зроблено понад 70 винаходів. Кафедра брала активну участь у розробці нормативно-технічної та проектно-технологічної документації, які готувала за заявками Мінводгоспу України, Держводгоспу України; розробляла проект виконання будівельних робіт з благоустрою прилеглої території до річки Устя в м. Рівне. На кафедрі була створена наукова “Лабораторія математичного моделювання та комп’ютерних технологій” (керівник: професор Кір’янов В.М.), основним завданням якої є розробка та впровадження математичних моделей, комп’ютерних технологій для навчального процесу і водного господарства. Кафедра брала участь у створенні Рівненського відділення Міжнародної академії комп’ютерних наук і систем, входженню університету до складу Міжнародної інформаційної мережі з питань іригації та дренажу, а д.т.н., професор В.М. Кір’янов увійшов до складу цієї міжнародної організації.
====ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ КАФЕДРИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ГІДРОМЕЛІОРАТИВНИХ СИСТЕМ====
Кафедра експлуатації гідромеліоративних систем заснована в результаті відокремлення від кафедри сільськогосподарських меліорацій в 1950 році у складі 5 чоловік.
Першим завідувачем кафедри був заслужений працівник вищої школи УРСР, доцент, кандидат с.-г. наук Семенов Костянтин Семенович, ректор Київського гідромеліоративного інституту, а з 1959 року – ректор Українського інституту інженерів водного господарства. Він очолював кафедру з 1950 по 1971 рік.
В різні роки кафедру очолювали:
* професор Бродський Леонід Іванович – з 1971 по 1981 рік;
* заслужений працівник вищої школи УРСР, к.т.н., доцент Никонюк Анатолій Миколайович – з 1981 по 1986 рік;
* к.т.н., доцент Гаць Павло Іванович – з 1986 по 1989 рік;
* к.т.н., доцент Чабан Володимир Йосипович – з 1989 по 1994 рік;
* д.т.н., професор Гурин Василь Арсентійович – з 1994 по 2013 рік.
На кафедрі в різні роки працювали такі відомі вчені: д.т.н., професор Янголь Антон Михайлович, заслужений меліоратор УРСР, перша жінка меліоратор України, к.т.н., доцент Орлова Наталія Олександрівна.
[[Файл:IMG_0002_NEW.jpg|центр|мини|600x800px|
Зліва на право: Нестерук Й.П., Кір'янов В.М., Орлова Н.О., Чабан В.Й., Ступак В.О.
]]
[[Файл:lopatin_2.jpg|центр|мини|600x800px|
В 1-му корпусі, зліва на право:  Барац С.Б., Лопатін В.М., Карга М.Ф., ..., Соляной І.О.
]]
За роки існування кафедра випустила майже 4,5 тисячі інженерів-гідротехніків за спеціальністю «Гідромеліорація».
===Склад кафедри водогосподарського будівництва та експлуатації гідромеліоративних систем===
== Водогосподарської екології, гідрології та гідравліки ==
'''Електронна адреса:''' vod_eko@ukr.net 
'''Телефони:''' (0362) 23 62 10;  9-12;  9-70
'''Адреса:''' м. Рівне, вул. Чорновола, 43, НУВГП, Навчальний корпус № 5.
[[Файл:_-1.jpg|центр|мини|388x500px|]]
[[Файл:79.jpg|центр|мини|256x448px|]]
===Історія===
Історія кафедри сягає ще початку ХХ століття. У січні 1914 р. Рада Міністрів розробила положення про створення особливої Ради З’їздів, яка організувала роботу ІІІ з’їзду діячів з сільськогосподарської гідротехніки, який постановив при допомозі Російського Технічного Товариства відкрити середні сільськогосподарські гідротехнічні училища в Києві і Одесі. Київське училище було першим підмурком в створенні майбутнього Київського гідромеліоративного інституту. Упродовж 1915-20 рр. училищем було випущено більше 100 фахівців з сільськогосподарської гідротехніки. У 1920 р. училище було реформоване у відділення Київського сільськогосподарського технікуму, а в 1922 р. - меліоративне відділення цього технікуму виділяється в самостійний навчальний заклад – Київський Меліоративний технікум.
Отже, на початок двадцятих років виникла потреба в організації наукового підрозділу, який би займався підготовкою кваліфікованих спеціалістів з гідрології для технікумів, а також для вивчення гідрологічного режиму річок. У той же час в Києві Євгеній Володимирович Оппоков збирає кращих спеціалістів з гідрології, гідрогеології, ґрунтознавства та меліорації і в Київському політехнічному інституті відкриває (в 1922 р.) кафедру гідрології. Вона перебувала в складі цього навчального закладу до 1930 року. З часу заснування кафедри її працівники брали активну участь в створенні гідрометеорологічної служби України та в роботі державної програми ГОЕЛРО. В 1925 р. завідувач кафедри Є.Оппоков видав монографію “Водні багатства України”.
У 1926 р. співробітники кафедри та її завідувач Є.Оппоков організують науково-дослідний Інститут водного господарства (тепер Інститут гідромеханіки НАН України). До 1937 року Є.Оппоков був директором цього інституту, одночасно залишаючись завідувачем кафедри гідрології. У 1929 р. частина співробітників кафедри починає працювати в організованій Є.Опоковим самостійній Кафедрі гідрології в складі АН УРСР. Ця кафедра проіснувала до 1934 р.
У 1927 р. співробітники кафедри беруть активну участь в роботі урядової Комісії ВУАН на чолі з К.Вобловим, яка вивчала стан народного господарства України. У 1928 році кафедра проводить дослідження по створенню заповідника “Дніпровський низ”.
У 1930 кафедру гідрології з Київського політехнічного інституту переводяться в Київський інженерно-меліоративний інститут, створений на
базі Київського меліоративного технікуму.
Упродовж 1928 -1938 рр. викладач А.Огієвський, який працює на кафедрі з 1931 р., очолює службу прогнозів і сповіщень Дніпробуду. У 1932 р. Є.Оппоков випускає в світ фундаментальну працю “Проблеми Великого Дніпра”, а А.Огієвський монографію “Режим Верхнього і Середнього Дніпра”. У 1933 р. виходить в світ монографія Є.Оппокова “Коливання водоносності річок в історичний час”, яка широко використовується науковцями і працівниками проектних організацій до цього часу.
У 1937 році засновник кафедри і незмінний її завідувач протягом усіх цих років Є.Оппоков був репресований і помер в 1938 р. в таборах Гулагу.
З 1937 року кафедру очолив Анатолій Володимирович Огієвський (1894-1952).
Під час Великої Вітчизняної війни працівники кафедри брали участь в діючих військових підрозділах, очолюючи їх гідрометричну та метеорологічну службу.
У складі Київського інженерно-меліоративного інституту кафедра гідрології відновлює своє функціонування з 1944 р. З цього часу і до кінця свого життя її очолював А.В.Огієвський. У 1944 р. він видає підручник “Гідрометрія і використання гідрометричних робіт”, який крім навчальної роботи широко використовується гідрометеослужбою СРСР та спеціалістами гідропроектних організацій.
Упродовж 1952 - 1960 рр. кафедру очолював кандидат технічних наук, доцент А.В.Свинцов - відомий спеціаліст з водогосподарських розрахунків.
У 1959 р. Київський інженерно-меліоративний інститут переводять у м. Рівне, де він одержує назву Український інститут інженерів водного господарства. Кафедру гідрології перейменовують на кафедру гідрології та гідрогеології. Протягом 1961 - 1963 рр. її очолював кандидат технічних наук, доцент М.В.Лаликін. Кафедра займалась створенням методик визначення розрахункових гідрологічних характеристик для меліоративного будівництва та визначенням впливу меліорацій на поверхневий і підземний стік (кандидати технічних наук, доценти М.В.Лаликін, О.З.Ревера).
Упродовж 1963 - 1969 рр. кафедру очолював кандидат гідрологічних наук, доцент Я.І.Марусенко. Під його керівництвом виконувалася тема “Льодово-термічний режим обводнювальних каналів та розробка заходів по боротьбі з зажорними явищами на них”, яка відіграла значну роль в експлуатації обводнювально-зрошувальних каналів Півдня України.
Упродовж 1974 - 1976 рр. кафедру очолював відомий спеціаліст з максимального стоку і водного балансу к.т.н., доц. М.В.Лаликін (нині – доктор технічних наук, професор, провідний спеціаліст з гідрології Молдови).
З 1976 по 1987 рр. кафедрою завідує к. геол.-мін. н., доц. М.Д.Будз. Основним науковим напрямком роботи кафедри в цей час є вивчення впливу широкомасштабних меліорацій на поверхневий і підземний стік. У 1976 р. працівники кафедри під керівництвом кандидата геологічних наук, доцента І.М.Коротуна випускають монографію “Природа Рівненської області”. У 1985 р. виходить “Атлас Рівненської області”, більшу частину карт якого склали працівники кафедри.
З 1987 - 1992 р. кафедрою завідував кандидат географічних наук, доцент М.В.Корбутяк - відомий спеціаліст з вивчення впливу антропогенних факторів на поверхневий стік.
З 1992 р. по 2002 р. кафедрою гідрології та гідрогеології завідує доктор географічних наук, професор М.Д. Будз. Основним науковим напрямком роботи кафедри є - вивчення умов формування поверхневого і підземного стоку і його якісна і кількісна оцінка в умовах інтенсивного і всестороннього антропогенного навантаження. За даною тематикою щороку друкуються десятки наукових статей. Другим важливим напрямком наукових досліджень є оцінка інженерно-геологічних умов забудованих територій.
В останні роки кафедра приділяє велику увагу проблемам гідрології, гідрогеології, гідроекології, охорони та раціонального використання природних ресурсів.
З 2002 р. кафедру, яка з цього року називається кафедра водогосподарської екології, гідрології та природокористування очолює А.В. Яцик, академік Національної академії аграрних наук України, доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України. Напрямок його наукових інтересів: водогосподарська екологія, природовідтворення, сталий розвиток. Автор понад 400 наукових праць, в тому числі вісімнадцять монографій, словників, довідників та восьми винаходів. Серед них відомі монографії "Водогосподарська екологія" в чотирьох томах, семи книгах, "Екологічні основи раціонального водокористування", "Екологічна безпека в Україні", унікальне видання "Енциклопедія водного господарства природокористування, природовідтворення, сталого розвитку". Він засновник нового напрямку в українській науці - водогосподарської екології. Головний редактор журналу "Водозабезпечення та водне господарство". Брав участь у розробці ряду законів України і законодавчих актів. Міжнародний експерт Всесвітньої організації охорони здоров'я з проблеми води і екології, член ради міжнародних екологічних організацій (Женева, Страсбург, Відень, Рим).
Продовжуючи традиційні наукові напрямки, на кафедрі започатковані актуальні для держави розробки щодо наукових засад розвитку і ведення водного господарства в Україні, управління водними ресурсами і їх використання, розробки критеріїв та моделювання допустимих антропогенних навантажень на екосистеми водних об'єктів та їх басейни, стратегії екологічного безпечного водокористування по басейнах річок, екологічно допустимих відборів води з річок, комплексну екологічну оцінку водних ресурсів і навколоводних екосистем, водогосподарсько-екологічне районування басейнів річок з метою визначення пріоритетності інвестицій у природоохоронні заходи, упорядкування водоохоронних зон річок тощо.
Продовжуються роботи з дослідження формування стоку річок „Умови формування поверхневого і підземного стоку в умовах всебічного і інтенсивного антропогенного навантаження”.
Колектив кафедри, маючи достатній інтелектуальний потенціал професорсько-викладацького складу, продовжує розвивати профільний для університету напрямок, з перспективою дивиться в майбутнє, готуючи для своєї держави високопрофесійних фахівців.
Після реорганізації структури НУВГП в 2013 р. до кафедри водогосподарської екології, гідрології та природокористування було приєднано кафедру гідравліки. Після цього кафедра отримала назву  водогосподарської екології, гідрології та гідравліки  та увійшла до складу Навчально-наукового інституту водного господарства та природооблаштування.
===Склад кафедри водогосподарської екології, гідрології та гідравліки===
== Гідроенергетики, теплоенергетики та гідравлічних машин==
'''Адреса:''' м. Рівне, вул. Чорновола, 41, навчальний корпус № 4, ауд. 433
'''Телефони:'''
* кафедра 9-30
* завідувач кафедри 9-77
* лабораторія 8-46
'''Електронна адреса:''' kaf-gt@nuwm.edu.ua
[[Файл:GE_TE_GM_2015.jpg|центр|мини|600x800px|]]
===Історія===
Кафедра належить до числа найстаріших за віком кафедр не тільки університету, а й кафедр гідроенергетичного профілю вищих навчальних закладів України. Як окрема структурна одиниця вона створена на основі наказу Всесоюзного Комітету у справах вищої школи при Раді Народних Комісарів СРСР № 103 від 10 січня 1938 року і під назвою “Кафедра утилізації водної енергії і насосних станцій” ввійшла до складу Київського гідромеліоративного інституту. В цей період у країні будувалася велика кількість гідроелектростанцій (в тому числі і славетна Дніпрогес), проектування, будівництво і експлуатація яких вимагали підготовки фахівців гідроенергетичного профілю. Першим її завідувачем був академік АН УРСР Сухомел Григорій Йосипович.
Робота кафедри, як і інституту в цілому, була перервана Великою Вітчизняною війною 1941-1945 років. У повоєнний період інтенсивно велось будівництво сільських гідроелектростанцій і робота кафедри була спрямована в цьому напрямку. Лабораторна база кафедри поповнюється гідромеханічним та гідроенергетичним устаткуванням по репараціях з Німеччини – турбінами типу “Каплан” і “Френсіс” фірми “Фойт”. Площа лабораторії складала 20 м2, де була встановлена діюча модель турбіни пропелерного типу. Викладачі кафедри викладали дві основні дисципліни: „Гідроелектростанції” та „Використання водної енергії” на гідротехнічному і гідромеліоративному факультетах. У 1958 р. склад кафедри становив 6 чоловік: 1 доцент, 1 старший викладач, 2 асистенти і 2 лаборанти.
У 1959 році інститут переведений з Києва до Рівного, де і почався новий період розвитку кафедри, яку очолив у 1960 році доцент, к.т.н. Максимов Іван Георгійович і яка була названа кафедрою використання водної енергії та гідравлічних машин. В 1960 році кафедра та її лабораторія з двома насосними установками розміщувалась у корпусі № 5. Рік 1964 ознаменувався початком будівництва корпусу водних лабораторій № 4, виготовлення для неї крупних металоконструкцій – лотоків та резервуарів на заводі “Укрпівденцемремонт” (м. Здолбунів). Після закінчення будівельних робіт корпусу № 4, лабораторія кафедри обладнується токарним, фрезерним і деревообробним станками для виготовлення плоских моделей проточної частини гідротурбін та продування їх на аеродинамічному стенді. Створена проектна група для виготовлення креслень об’ємної моделі гідравлічної турбіни, реалізація яких потребувала литва корпусних деталей із дюралюмінію з подальшою токарною обробкою в механічних майстернях інституту.
У наступні роки гідроенергетична лабораторія доповнювалась установками з ковшовою турбіною, малим енергетичним стендом, навчальними установками для дослідження гідравлічних ударів та деривації зі зрівнювальним резервуаром.
Новий поштовх розвитку кафедри пов’язаний з розвитком гідромеліорації в Україні для зрошення її степової зони та осушення земель Полісся. Нова дисципліна “Насосні станції та водогони”, а також навчально-дослідна робота студентів потребувала розширення лабораторної бази кафедри. З 1970 року почалось будівництво двоповерхової насосної лабораторії з підземним резервуаром ємністю 500 м3, для забезпечення оборотного циклу двох груп насосних установок. Потім лабораторія доповнювалась насосними установками для дослідження: сифонних водовипусків, гідравлічних ударів, гасників гідравлічних ударів.
Розширювались зв’язки із проектними інститутами “Діпроводгосп” міст Києва, Одеси, Рівного, актуальні гідравлічні проблеми яких досліджувались у лабораторії кафедри.
Кафедра приймала участь у впровадженні унікальної системи на півдні України “Головна насосна станція-багатокілометровий трубопровід-водопідпірна колона”, яка зменшила кількість проміжних насосних станцій підкачки. Чильне місце в розробках гасників гідравлічних ударів посіли стояки-гідранти дощувальних машин, особливістю яких є поповнення стояка повітрям, що знаходиться у воді без допоміжних пристроїв. Конструкція стояків-гідрантів демонструвалась на виставці досягнень народного господарства України. Зв’язки з Московським інститутом “Гідропроект” вилились у спільних розробках авторських свідоцтв трубопровідної арматури для закритої мережі.
У Рівненський період виросла лабораторна база і зараз її площа складає 744 м2, де розташовані 28 лабораторних установок, 2 спеціалізовані кабінети та кабінет комп’ютерної техніки.
У свій час на кафедрі працювали передові вчені і виробничники, яких запрошували з Москви, Ленінграда, Харкова, Києва. Серед них професор Претро Г.О. – головний інженер проекту найпотужнішої в СРСР Саяно-Шушенської ГЕС, Дубровський Б.К. – головний інженер Новосибірської ГЕС, доценти Назаров М.Т., Солнишков В.А., Свінарьов Г.А., Лісовенко Є.П., Чеботарьов В.І., Кабаков М.І. Це сприяло підготовці науково-педагогічних кадрів. Так, на кафедрі вже з 1963 року відкрилась аспірантура, а з 1991 року ведеться підготовка докторантів.
У розвиток лабораторної бази кафедри значний вклад внесли її завідувачі: Євреєнко Ю.П., Сощук М.І., Марченков О.В., Марков Я.Г.
Відповідно до наказу ректора (№ 396 від 25 червня 2004 року) кафедру перейменовано на кафедру гідроенергетики та гідравлічних машин, вона є складовою факультету гідротехнічного будівництва та гідроенергетики.
З 2004 року кафедру очолив доктор технічних наук, професор Рябенко О.А.
У різний час викладачі кафедри займали наступні посади.
Проректори університету:
* к.т.н., доцент Максимов І.Г.;
* к.т.н., професор Претро Г.О.;
* к.т.н., професор Лутаєв В.В.
Голови профкому:
* к.т.н., доцент Цюцюра Р.М.;
* к.т.н., доцент Лісовенко Є.П.
Секретар парткому: к.т.н., доцент Лутаєв В.В.
Декани факультетів:
* к.т.н., доцент Дубровський Б.К.;
* к.т.н., доцент Чеботарьов В.І.;
* к.т.н., доцент Лутаєв В.В.;
* к.т.н., доцент Петрик О.Д.;
* к.т.н., доцент Маковський А.М.
Заступники деканів факультету:
* к.т.н., доцент Крисенков М.І.;
* к.т.н., доцент Рябенко О.А.;
* ст. викладач Тимофєєв О.С.;
* к.т.н., доцент Золотухін В.І.;
* к.т.н., доцент Філіпович Ю.Ю.
Завідувачі кафедри:
* 1938-1941 рр. – академік АН УРСР, д.т.н., професор Сухомел Григорій Йосипович;
* 1946-1960 рр. – к.т.н., доцент Кудін Сергій Миколайович;
* 1960-1970 рр. – к.т.н., доцент Максимов Іван Георгійович;
* 1970-1972 рр. – к.т.н., доцент Дубровський Борис Костянтинович;
* 1972-1984 рр. – к.т.н., професор Назаров Микола Тимофійович;
* 1984-1994 рр. – к.т.н., доцент Крисенков Микола Ілліч;
* 1994-2004 рр. – к.т.н., професор, академік Академії будівництва України Лутаєв Валерій Васильович;
* з 2004 року – д.т.н., професор, академік Академії будівництва України Рябенко Олександр Антонович.
Відповідальний секретар приймальної комісії НУВГП: к.т.н., доцент Веремчук А.І.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради: к.т.н., доцент Солнишков В.А.
Заступник голови спеціалізованої вченої ради НУВГП Д 47.104.01: д.т.н., професор, академік Академії будівництва України Рябенко О.А.
Робота викладачів за кордоном:
* 1971-1973 рр. к.т.н., доцент Лутаєв В.В., к.т.н., доцент Золотухін В.І. – Кабульський політехнічний інститут (Афганістан);
* 1979-1981 рр. к.т.н., доцент Крисенков М.І. – Конакрійський політехнічний інститут (Гвінейська Республіка);
* 1980-1982 рр. к.т.н., доцент Рябенко О.А. – Національна школа інженерів Тунісу (Республіка Туніс).
У 2013 році до складу кафедри гідроенергетики та гідравлічних машин перейшла частина працівників кафедри теплоенергетики та машинознавства, яка пов’язана з підготовкою спеціалістів з напряму “Енергетика” за спеціальністю “Теплоенергетика”.
===Склад кафедри гідроенергетики, теплоенергетики та гідравлічних машин===
== Гідротехнічного будівництва ==
Кафедра ГТБ створена в 2014 році на базі кафедри Гідротехнічних споруд
Випускає інженерів-будівельників за спеціальністю:
* 7.6010102 Гідротехнічне будівництво ОКР спеціаліст;
* 8.6010102 Гідротехнічне будівництво ОКР магістр;
Штат працівників: 4 професори, 5 доцентів, 2 старших викладачі, 8 працівників допоміжного персоналу, 3 аспіранти
'''Адреса:''' м.Рівне , вул.Чорновола, 37, НУВГП, корпус №4, ауд. 423, тел. 9-93
завідувач кафедри ГТБ, тел. 9-76, (0362)-23-33-78
завідувач лабораторії кафедри ГТБ, тел. 8-44
'''Лабораторії кафедри:'''
* Гідротехнічна лабораторія; вул. Приходька, 79, навч. корп. № 4, ауд. 405
* Руслова лабораторія; вул. Приходька, 79, навч. корп. № 4, ауд. 408
'''e-mail:''' kaf_hydroconstr@nuwm.rv.ua
===Історія===
Кафедра гідротехнічного будівництва і автомобільних доріг створена в квітні 2013 року на базі кафедр Гідротехнічних споруд та Автомобільних доріг, основ і фундаментів. Завідувач кафедри – д.т.н., професор Хлапук М.М.
* Кафедра гідротехнічних споруд до 2013р.
* Завідувачі кафедри гідротехнічних споруд до 2013р.
* Автомобільних доріг, основ і фундаментів до 2013р.
* Завідувачі кафедри автомобільних доріг, основ і фундаментів
Кафедра гідротехнічних споруд – була однією із найстаріших в НУВГП, а також серед споріднених кафедр водогосподарського профілю інших ВНЗ України.
1930 р. При Київському інженерно-меліоративному інституті (КІМІ) створено кафедру “Гідротехніки” (наказом від 18.08.1930 р.). Постановою КІМІ від 1.12.1930 р. кафедра була затверджена з таким розподілом дисциплін: греблі, закріплення ярів, гідрологія, гідрометрія, рибоводні ставки, німецька мова.
1933 р. Кафедра отримує назву “Гідроспоруди”.
1937 р. Створено лабораторію кафедри; з 1 січня 1938 р. вона введена в дію.
1941-1945 р.р.В період Великої Вітчизняної війни робота інституту припинена і відновлена лише після звільнення Києва. Після закінчення Великої Вітчизняної війни прийшли молоді співробітники: Ю.А.Химерик, О.Г.Загуменний, М.В.Гузов, О.І.Радченко, а також д.т.н., проф. Б.А.Пишкін, роботи якого з питань динаміки берегів водосховищ були відомі не тільки в СРСР, але і за кордоном.
1957 р.Видання навчального посібника Ю.А.Химерика “Гидротехнические сооружения. Проектирование и расчёт”, який був надзвичайно актуальним в післявоєнний період відбудови та масового будівництва малих та середньонапірних ГЕС, водосховищ різного призначення, рибоводних ставків тощо.
1959 р. Київський інститут інженерів водного господарства (КІІВГ) переведено до м.Рівне; він отримав назву Український інститут інженерів водного господарства (УІІВГ). Кафедра Гідроспоруд була залишена в м.Києві для того, щоб завершити навчання студентів ІV і V курсів.
1960 р.Кафедра Гідроспоруд при УІІВГ була перейменована в кафедру Гідротехнічних споруд; її завідувачем став к.т.н., доц. Є.Ю.Щодро. Всі відомі викладачі КІІВГ залишилися в м.Києві, а на кафедру гідротехнічних споруд УІІВГ прийшли нові викладачі: В.Т.Александров, Е.Л.Лазарян, С.К.Кузнєцов, В.Й.Маковський, В.Б.Ловцов. Пізніше на кафедру прийшли О.К.П'язоке, В.М.Бондар (який отримав диплом інженера-гідротехніка під № 1 рівненського періоду УІІВГ; нині диплом зберігається в музеї НУВГП).
Кафедра була розташована в головному корпусі інституту (тепер корп. № 1), пізніше (після його завершення) – в корпус водних лабораторій (тепер корп. № 4). В цей час були закуплені найновіші на той період прилади електрогідродинамічних аналогій для дослідження фільтрації в грунтових середовищах ЕГДА-9-60. Після введення в дію корпусу водних лабораторій загальна площа лабораторій становила більше 850 кв.м, а насосна станція, яка і тепер обслуговує експериментальну та лабораторну базу трьох кафедр, була оснащена новим обладнанням
60-70-і р.р. ХХ ст. Період інтенсивного будівництва гідровузлів комплексного призначення на Дніпрі, Волзі, річках Середньої Азії та Сибіру. Значно зросла потреба країни в інженерних кадрах будівельників водогосподарського профілю. Збільшується набір студентів-гідротехніків (до 100 чол.). В середині 70-х років викладацький склад кафедри виріс до 24 одиниць; разом із обслуговуючим персоналом, науковими співробітниками та аспірантами кількість працівників досягла 36 чоловік.
1963 – 1968 р.р. На кафедру приходять кандидати технічних наук, доценти І.І.Кирієнко, А.Ф.Дмитрієв, С.О.Мохов, В.О.Корнєєв. Основні наукові напрямки кафедри: гідравлічні дослідження і вибір оптимальних варіантів гідротехнічних споруд; стійкість та міцність гідротехнічних споруд; регулювання русел рік та боротьба з наносами. Керівниками наукових напрямків були провідні вчені України доктори технічних наук М.М.Біляшівський, Л.І.Дятловицький, В.В.Смислов та співробітники кафедри кандидати технічних наук, доценти Є.Ю.Щодро, С.К.Кузнєцов, А.Ф.Дмитрієв, І.І.Кирієнко, наукову школу яких пройшли в свій час професор М.М.Хлапук, доценти Г.Ф.Кулик, В.Б.Ловцов, О.Є.Щодро, В.Д.Шумінський, А.С.Климук, Т.І.Зима, Л.А.Шинкарук, В.В.Вечер.
1965– 1985 р.р. кафедра Гідротехнічних споруд остаточно сформувалась як науково-педагогічний осередок підготовки висококваліфікованих фахівців водогосподарського профілю. За цей період була створена її сучасна навчальна та наукова база, що дало можливість займатись як держбюджетною, так і госпдоговірною тематиками, що стосувалися роботи гідровузлів: Хрінницький гідровузол, гідротехнічні споруди на р.Івотка Чернігівської обл., фільтраційна міцність гребель хвостосховищ Криворізького ПГЗК, ІІ черга каналу Волга-Дон, гідровузли на річках Прикарпаття та Закарпаття, завод “Азот”, м. Рівне та ін.
Аспірантуру при кафедрі закінчили доктори технічних наук І.І.Науменко, О.А.Рябенко, М.М.Хлапук, О.І.Вайнберг, кандидати технічних наук Г.П.Цинкер, В.І.Бредюк, О.В.Безусяк, О.П.Бенчук, Т.В.Опанащук, В.М.Шліхта, А.П.Іващенко, Д.А.Дмитрієв, Я.І.Каганов, Ю.О.Тишенко, С.В.Барановський, Б.П.Сидорчук.
В різні роки свою частку в загальний доробок кафедри внесли асистенти В.О.Швагер, Г.Г.Герасімов, П.Й.Гончар, В.М.Данильчук, А.П.Гришкевич, В.Д.Басараба, А.К.Керштейнер, А.Ю.Шелестюк, інженери В.О.Хохлін, Г.М.Медяник, А.В.Марков, М.А.Меремінський, Л.М.Бегеза, Т.І.Климук, В.М.Трач, завідувачі лабораторії К.А.Семенов, В.А.Хохлін, К.К.Чміль, лаборанти Р.А.Уманська, Г.Винокурова, Н.Прощенко, Г.Пославська, М.Ващук, О.Вербов, В.Орлов, А.Островський, Л.Козакевич, В.Кисіль, В.Скибицький, В.Риков.
1999 р.Видання першого україномовного підручника “Гідротехнічні споруди” за редакцією А.Ф.Дмитрієва. Над створенням підручника працював колектив авторів в складі доцентів М.М.Хлапука, В.Д.Шумінського, О.І.Вайнберга, Т.І.Зими, проф. С.І.Поташника, В.М.Бондаря. Підручник було представлено на здобуття Державної премії України.
2005 р.Впроваджено захист дипломних проектів на виробництві із участю провідних спеціалістів ГЕС в роботі ДЕК
2005 р. – захист на Канівській ГЕС, м.Канів;
2006 р.– захист на Київській ГЕС, м.Київ;
2007р. – захист на Дністровській ГЕС, м.Новодністровськ;
2008р. – захист на Дніпрогес, м.Запоріжжя;
2009р. – захист на Каховській ГЕС, м.Каховка;
2010р. – захист на Дністровській ГАЕС, м.Новодністровськ.
'''Завідувачі кафедри гідротехнічних споруд:'''
1930 – 1932 р.р.Перший завідувач кафедри – проф. О.П. Артем’євський. Детальних відомостей про його життєвий шлях та наукові праці в архівах не збереглося.
1932 – 1955 р.р. Терпугов Микола Васильович, д.т.н., проф. Закінчив Ленінградський університет шляхів сполучення. Займався питаннями регулювання русел рік. Під його керівництвом виросли відомі вчені, д.т.н. М.М.Біляшевський, Л.І.Дятловицький, М.О.Силін, к.т.н. Ю.А.Химерик.
1956 – 1959 р.р. Арістовський Валер’ян Валер’янович, д.т.н., проф. Спеціаліст в області проектування і розрахунків земляних гідротехнічних споруд. Одночасно був проректором з навчальної і наукової роботи. Був запрошений для читання курсу лекцій в університеті Німецької Демократичної Республіки та підготовки до видання російсько-німецького гідротехнічного словника. Кафедрою в цей час тимчасово завідував д.т.н., проф. Б.А.Пишкін, член-кореспондент АН УРСР.
1959 – 1960 р.р. Химерик Юрій Андрійович, к.т.н., доц. Закінчив Київський гідромеліоративний інститут. Автор відомого посібника “Гидротехнические сооружения. Проектирование и расчёт” 1955 р. (перевидання 1961 р. та, в співавторстві з І.І.Кирієнко, в 1987 р.).
1960 – 1964 р.р. Щодро Євген Юліанович, к.т.н., доц. Закінчив Московське вище технічне училище ім.Баумана. До обрання завідувачем кафедри працював доцентом Середньо-азійського політехнічного інституту, м.Ташкент. В 1964-1965 р.р. працював в Гаванському університеті, Куба. Підготував 2-х кандидатів технічних наук.
1964 – 1974 р.р. Александров Вілен Трохимович, к.т.н., доцент. Випускник Київського гідромеліоративного інституту. Після закінчення аспірантури працював в м.Ашхабад. Маючи великий досвід науково-педагогічної роботи, був запрошений до міжнародної організації ЮНЕСКО і направлений для роботи в Національний університет республіки Гвінея; потім був переведений в Національний університет м.Бомако (республіка Малі).
1974 – 1985 р.р. Кирієнко Ігор Іванович, к.т.н., доцент, з 1988 р. – професор. На кафедру прийшов в 1964 р. з Південного науково-дослідного інституту гідротехніки і меліорації. Закінчив Ленінградський інститут інженерів водного транспорту. Займався питаннями використання вторинних течій в боротьбі з наносами, регулюванням русел річок і водозабірними спорудами. Підготував 5 кандидатів технічних наук. В 1987 році в співавторстві з доцентом Ю.А.Химериком перевидав навчальний посібник “Гидротехнические сооружения. Проектирование и расчёт”. Отримав 10 авторських свідоцтв, опублікував 117 наукових робіт.
1985 – 1994 р.р. Рябенко Олександр Антонович, д.т.н., проф. Випускник УІІВГ 1964 р. Прийшов на кафедру на посаду завідувача лабораторією. Займався питаннями розрахунку нижнього б’єфу гідроспоруд в умовах виникнення хвилевих стрибків. В період з 1980-1982 р.р. працював на посаді доцента національного університету Тунісу із викладанням дисциплін французькою мовою. В 2003 році захистив докторську дисертацію. Член-кореспондент Академії Будівництва та Архітектури. Автор більше 170 наукових і методичних робіт. В 2004 р. отримав звання професора.
1994 – 2002 р.р. Дмитрієв Анатолій Федорович, д.т.н., проф., академік Академії будівництва та архітектури. Закінчив Ленінградський політехнічний інститут. На кафедру прийшов в 1965 р. на посаду доцента з Хабаровського політехнічного інституту. Одним із перших захистив докторську дисертацію на базі наукових досліджень, проведених в лабораторії кафедри. Займався питаннями спряження б'єфів в плоских та просторових умовах, досліджував умови формування воронок розмиву за спорудами, гідравліки дренажних трубопроводів. Ним підготовлено 1 доктора наук і 6 кандидатів технічних наук, опубліковано біля 200 наукових робіт. Експерт і консультантом ДАК “Дніпрогідроенерго” з питань безпечної роботи каскаду дніпровських гідроелектростанцій. Тривалий час працював членом експертної ради ВАК України. Читав лекції в Технічному університеті м.Дрезден, приймав участь в роботі російського відділення Міжнародної асоціації з гідравлічних досліджень (МАГІ) як її іноземний член. З метою підвищення організаційно-методичного забезпечення навчального процесу, а також наближення підготовки студентів до умов виробництва на початку 80-х років були відкриті і ефективно працювали філії кафедри на базі проектних організацій “Укрдіпроводгосп” (м.Київ), “Укргідропроект” (м.Харків).
2004 – 2013 р.р. Хлапук Микола Миколайович, д.т.н., проф., академік Академії будівництва та архітектури. Закінчив УІІВГ в 1972 р. Займався питаннями фільтраційних деформацій в грунтових середовищах. Підготував 3-ох кандидатів наук. Автор і співавтор 5 наукових монографій, більше 130 наукових праць.
В 2002 р. за ініціативою Хлапука М.М.був створений Німецько-український навчальний інститут для підготовки спеціалістів з водного господарства у вищих навчальних закладах Німеччини. За ініціативою Хлапука М.М.при Салгірському управлінні зрошувальних систем створено не тільки філію кафедри, а і філію лабораторії для дослідження роботи гідротехнічних споруд на зрошувальних землях. Є членом Вченої ради Національного університету будівництва та архітектури (м.Київ), член науково-технічної ради Міністерства палива і енергетики України, секція "Гідроенергетика". Організував підписання Генеральної угоди між університетом та Мінпаливоенерго України про співпрацю. Ініціатор та учасник проведення науково-практичних конференцій з проблем водного та комунального господарств в НУВГП.
'''Кафедра автомобільних доріг, основ і фундаментів'''
1966 р. При УІІВГ створено кафедру “Основ і фундаментів”.
В той час на кафедрі працювали доценти Акімов А.А., Терещук Д.Г., Хрустєва Ж.В. Великий внесок у створення і розширення матеріальної бази кафедри в той час зробив завідувач лабораторії Потапчук А.П.
Свого часу на кафедрі працювали також Шевченко Л.М., Ніколаєв В.В., к.т.н. Пономаренко Ю.Ф., Романенко Є.М., Клименко Л.І
1986 р. Відкриття при кафедрі аспірантури.
1999 р. В зв’язку з відкриттям в університеті (на той час УДАВГ) нової спеціальності Автомобільні дороги та аеродроми кафедра отримала назву “Автомобільні дороги, основи і фундаменти”.
Протягом її існування кафедрою розроблено понад 80 методичних вказівок, навчальний посібник “Ґрунтознавство та механіка ґрунтів” (автори Жеребятьєв О.В., Ткачук В. Ф., Фурсович М.О., Чубов В.Є.), підручник “Механіка ґрунтів, основи та фундаменти” (автори Бабич Є.М., Крусь Ю.О.), підручник “Транспорт і шляхи сполучення” (автори Савенко В.Я., Гайдукевич В.А.).
Поряд з навчальною і держбюджетною науковою роботою з перших днів створення кафедри виконується госпдоговірна науково-дослідна робота на об'єктах м. Рівне, Рівненської області, України та за її межами. Результати роботи відмічені авторськими свідоцтвами на винаходи та грамотами. На рахунку кафедри за час її існування понад 300 наукових праць, 17 авторських свідоцтв на винаходи, 1 монографія, запроваджено у виробництво понад 120 розробок.
'''Завідувачі кафедри автомобільних доріг, основ і фундаментів:'''
1966 – 1967 р.р.к.т.н., доц.Чубов В.Є.
1967 – 1984 р.р. доц. Акімов А.А.
1984 – 1989 р.р.к.т.н., доцент Тішин В.Г.
1989 – 1994 р.р.к.т.н., доцент Кучерук А.О.
1994 – 1998 р.р.д.т.н, проф., академік Бабич Є.М.
1999 – 2013 р.р. к.т.н., доц. Гайдукевич В.А.
===Склад кафедри гідротехнічного будівництва===
==Природооблаштування та гідромеліорацій==
'''Адреса:''' м. Рівне, вул. Приходька, 79, навчальний корпус № 4
'''Електронна адреса:''' kaf_hydromelioration@nuwm.rv.ua
[[Файл:IMG_4928-540_360.jpg|центр|мини|600x800px|]]
===Історія===
'''Кафедра гідромеліорацій''' – одна з найстаріших в Національному університеті водного господарства та природокористування, а також серед споріднених кафедр водогосподарсько-меліоративного профілю інших вищих навчальних закладів України. Вона веде свій родовід з 1928 року, коли був створений Київський меліоративно-землевпорядний політехнікум, перетворений згодом у Київський гідромеліоративний інститут.
Першими завідувачами кафедри у передвоєнні роки були професор С.Ю. Красницький та академік Є.В. Оппоков. У 1947-1960 рр. її очолював професор І.Г. Келль.
Справжнє становлення кафедри гідромеліорацій розпочалося після переведення у 1959 році тодішнього Українського інституту інженерів водного господарства з м. Києва до м. Рівного. Сама кафедра була переведена в 1960 році. Тут був створений її новий склад: доценти Л.І. Бродський, Ш.Й. Брусиловський, М.О. Волконський, О.А. Ярмолінський і асистент Є.П. Тимошенко.
Завідувачем кафедри став відомий вчений в галузі осушувальних меліорацій д.т.н., професор, А.М. Янголь.
У наступні роки кафедру очолювали:
д.с.-г.н., професор Л.В. Скрипчинська (1973-1975 рр.);к.т.н., доцент С.М. Коробченко (1975-1982 рр.);к.т.н., професор С.М. Гончаров (1982-1987 рр.);к.т.н., професор Г.С. Потоцький (1987-1990 рр.);к.т.н., професор С.В. Ковальов (1990-1995, 2000-2003 рр.);д.т.н., професор М.О. Лазарчук (1995-2000 рр.);
З травня 2003 року кафедру очолює д.т.н., професор А.М. Рокочинський.
У 1965-1985 роках у зв'язку з інтенсивним розвитком гідромеліоративного будівництва в Україні та колишньому СРСР кафедра гідромеліорацій остаточно сформувалась як науково-педагогічний осередок підготовки висококваліфікованих фахівців водогосподарсько-меліоративного профілю. В цей "золотий" період була створена її сучасна навчальна база, збільшився й укріпився професорсько-викладацький склад кафедри. В середині 70-х років він виріс до 28 одиниць і разом з обслуговуючим персоналом, науковими співробітниками та аспірантами кількість працівників на кафедрі досягла 64 чоловік.
Інтенсивно розвивалась кафедральна наука: науково-дослідні експедиції кафедри працювали в усіх основних регіонах меліоративного будівництва – в Рівненській, Житомирській, Волинській, Львівській, Одеській, Київській, Закарпатській та Херсонській областях України, Псковській області Росії, в Литві. Були створені потужні наукові школи, засновниками яких стали професори, доктори наук А.М. Янголь і Л.В. Скрипчинська.
Наукова діяльність А.М.Янголя була відома й визнана не тільки в Україні і СРСР. Він займався всім комплексом проблем осушувальних меліорацій, але найбільшим його науковим здобутком є розробка теорії і впровадження в практику двобічного регулювання водно-повітряного режиму осушуваних земель. В цих питаннях він був і залишається визнаним корифеєм.
Наукову школу професора А.М. Янголя пройшли, розвинули і створили свої наукові напрямки професори Г.С. Потоцький, М.О. Лазарчук, Л.Ф. Кожушко і А.М. Рокочинський, доценти С.П. Майструк, Г.І. Сапсай, В.А. Живиця, П.І. Гаць та ін.
Науковими дослідженнями в області зрошувальних меліорацій на кафедрі разом з професором Л.В. Скрипчинською активно займались доценти О.Д. Обухов та О.А. Ярмолінський. Л.В. Скрипчинська і О.Д. Обухов паралельно займались проблематикою рисосіяння.
Наукову школу професора Л.В. Скрипчинської пройшли і дали їй подальший розвиток професори С.М.Гончаров і С.В.Ковальов, доценти М.Г. Степаненко, П.І. Мендусь, Б.І. Харченко, В.П. Волошин та С.М. Кропивко.
Естафету О.Д. Обухова гідно несуть доценти С.М. Коробченко, М.Є. Козішкурт та ін.
Доцентом О.А. Ярмолінським за участю В.Ф. Горбатюка та Л.А. Єгоркіної були започатковані наукові дослідження в області теплових меліорацій, якими пізніше займались професори С.В. Ковальов та П.К. Кузьмич зі співробітниками.
У різні роки свою частку в загальний доробок кафедри внесли доценти та кандидати наук С.М. Ващик, Л.А. Волкова, В.Ф. Горбатюк, Ю.М. Грищенко, О.Г. Кірічок, В.О. Кузьминський, В.П. Окорський, І.О. Панасюк, П.С. Римар, А.А. Садовський, І.Ф. Сидорчук, В.А. Ступак, В.О. Турченюк, Б.І. Харченко, А.В. Черенков, асистенти О.М. Алленовський, М.Н. Бейкал, Я.І. Вакула, А.В. Голуб, М.Ф. Гонтаренко, М.П. Гриценюк, І.О. Журомський, О.Л. Корхова, Н.О. Жидкова, А.В. Іваненко, О.А. Ліхо, В.І. Манькута, Г.М. Пономарцева, О.О. Чолишкіна, зав. лабораторією А.О. Парфенюк та ін.
У період 1965-1973 рр. на кафедрі також працювала легендарна людина – перша жінка-меліоратор, заслужений меліоратор України, к.т.н., доцент Н.О. Орлова.
Професор С.М. Гончаров у період роботи на кафедрі гідромеліорацій започаткував тематику і розробляв питання педагогіки вищої школи, організував лабораторію, а пізніше школу педагогічної майстерності, яка і сьогодні успішно функціонує та добре відома не тільки в університеті, але і за його межами.
Сьогодні на кафедрі гідромеліорацій наукова робота виконується за такими напрямками:
* Розробка нових конструкцій осушувальних систем і оптимізація їх параметрів.
* Методи та моделі оптимізації водорегулювання на меліоративних системах та прогнозні оцінки їх ефективності.
* Раціональне використання поливної води та утилізація стічних вод.
* Розробка конструкцій машин і механізмів для експлуатації осушувальних систем.
Успішна наукова та навчальна діяльність кафедри гідромеліорацій сприяла зростанню її науково - методичного та науково - педагогічного потенціалу.
Професорсько-викладацький склад кафедри нині налічує 19 чоловік, з них 2 професори та 1 доктор наук, 8 доцентів та кандидатів наук, в тому числі один заслужений працівник освіти України. Тут працюють професори А.М.Рокочинський, Г.І. Сапсай, доценти В.П. Волошин, В.А. Живиця, С.М. Козішкурт, С.М. Кропивко, П.І. Мендусь, В.Г. Муранов,  А.С. Теслюкевич, С.В. Шалай, старший викладач Р.М. Коптюк, асистенти, кандидати наук С.П. Мендусь, Л.О. Бадинський, С.Ю. Громаченко, зав. лабораторією В.П. Волошин, ст. лаборант В.П. Гаврищак.
При кафедрі функціонує аспірантура і докторантура, де здійснюється підготовка кадрів вищої кваліфікації на денній та заочній формах навчання.
Матеріально-технічна база кафедри включає в себе:
комплекс спеціалізованих аудиторій і лабораторій;методичний кабінет, кабінет дипломного проектування та комп’ютерний клас, обладнаних відповідно до сучасних вимог;навчальний полігон біля с. Любомирка Рівненського району;науково-навчально-виробничий Центр "Меліорація – врожаю" в ПСП "Світанок" Костопільського району Рівненської області.
Викладачі кафедри читають 19 навчальних дисциплін, основні з них:
"Основи гідромеліорацій";"Гідромеліоративні системи";"Інженерні меліорації";"Комплексні меліорації";"Проектування гідромеліоративних систем з основами САПР";"Моніторинг та інженерні методи охорони довкілля";"Організація проектно-вишукувальних робіт";ведуть курсове та дипломне проектування осушувальних і зрошувальних систем та їх реконструкції.
Як базова та профілююча для спеціальності “Гідромеліорація” кафедра традиційно веде також курсове і дипломне проектування, виробничу, переддипломну та наукову практики студентів і магістрантів, одна із перших в університеті і в Україні – підготовку атестаційних магістерських робіт, здійснює розробку їх навчально-методичного забезпечення.
Викладачі кафедри підготували та видали біля 200 найменувань навчально-методичних та науково-технічних розробок, у тому числі 18 підручників і навчальних посібників та більше 150 методичних вказівок, 12 монографій та понад 30 нормативно-технічних документів і рекомендацій. Серед них перший в Україні підручник та перші україномовні навчальні посібники із сільськогосподарських меліорацій.
Науково-дослідною роботою на кафедрі активно займаються і студенти. Щорічно вони є переможцями і призерами університетської та Всеукраїнської олімпіад з гідромеліорації, лауреатами конкурсу на кращу студентську наукову роботу ім. Гулі Корольової, конкурсів технічної творчості молоді, на кращий дипломний проект, кращу магістерську роботу тощо.
Викладачі і науковці кафедри співпрацюють з науково-дослідними і навчальними закладами України, Білорусі, Польщі, Литви і Росії. Тісні зв’язки кафедра має з Держводгоспом України, проектними, будівельними та експлуатаційними водогосподарськими організаціями.
За роки свого існування кафедрою підготовлено понад 4 тис. інженерів-гідротехніків, більше 40 кандидатів наук, 4 доктори наук.
Вихованці кафедри сьогодні успішно працюють в органах управління, в проектних, будівельних, експлуатаційних та науково-дослідних організаціях і установах водогосподарсько-меліоративного комплексу України, інших держав СНД, на інших кафедрах рідного університету та поза його межами.
===Склад кафедри природооблаштування та гідромеліорацій===
==Інженерної геології та гідрогеології==
'''Завідувач кафедри:'''  Мельничук Віктор Григорович
'''Телефони:''' завідувач кафедри 9-68, кафедра 9-10
'''Електронна адреса:''' kaf-igg@nuwm.edu.ua
[[Файл:79.jpg|центр|мини|460x524px|]]
'''Адреса:''' м. Рівне, вул. Чорновола,43, НУВГП, Навчальний корпус № 5.
'''Кафедра створена 12 квітня 2013 р.'''
На даний час у складі кафедри:
* 2 професори, доктори геологічних наук;
* 2 доценти, кандидати географічних наук;
* 2 старших викладачі з яких 1 кандидат геологічних наук;
* 1 асистент, магістер геології;
* 2 лаборанти;
* 1 діловод.
===Історія===
У 1959 р. Київський інженерно-меліоративний інститут переводять у м. Рівне, де він одержує назву Український інститут інженерів водного господарства. Кафедру гідрології перейменовують на кафедру гідрології та гідрогеології. Протягом 1961-1963 рр. її очолював кандидат технічних наук, доцент М.В. Лаликін. Упродовж 1963-1969 рр. кафедру очолював кандидат гідрологічних наук, доцент Я.І. Марусенко. Упродовж 1974-1976 рр. кафедру очолював відомий спеціаліст з максимального стоку і водного балансу кандидат технічних наук, доцент М.В. Лаликін. Кафедра займалась створенням методик визначення розрахункових гідрологічних та гідрогеологічних характеристик для меліоративного будівництва та визначенням впливу меліорацій на поверхневий і підземний стік (кандидати технічних наук, доценти М.В. Лаликін, О.З. Ревера, Я.І. Марусенко).
У 1976-1985 роках кафедрою керували кандидат географічних наук, доцент І.М. Коротун, а з 1987р. по 1992 р. - кандидат географічних наук, доцент М.В. Корбутяк. З 1992 р. по 2002 р. кафедрою гідрології та гідрогеології завідує доктор географічних наук, професор М.Д. Будз. Основним науковим напрямком роботи кафедри є вивчення умов формування поверхневого і підземного стоку і його якісна і кількісна оцінка в умовах інтенсивного і всестороннього антропогенного навантаження. Другим важливим напрямком наукових досліджень є оцінка інженерно-геологічних умов забудованих територій.
В 2002 р. кафедра гідрології та гідрогеології була прейменована на кафедру водогосподарської екології, гідрології та природокористування. ЇЇ очолив А.В. Яцик, член-кореспондент УААН, доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України. Напрямок його наукових інтересів: водогосподарська екологія, природовідтворення, сталий розвиток. Продовжуючи традиційні наукові напрямки, на кафедрі започатковані актуальні для держави розробки щодо наукових засад розвитку і ведення водного господарства в Україні, управління водними ресурсами і їх оптимального використання.
Продовжуються роботи з дослідження формування стоку поверхневих і підземних вод: ”Умови формування поверхневого і підземного стоку в умовах всебічного і інтенсивного антропогенного навантаження” , гідрогеологічних та інженерно-геологічних умов територій: ”Гідрогеологія Рівненської та Волинської областей” , „Геологічна будова та інженерно-геологічні умови Північно-Західного регіону України”.
На кафедрі започатковані нові напрямки наукових досліджень. Доцент, кандидат географічних наук І.І. Залеський виконує регіональні гідрогеологічні дослідження: ”Серійна легенда для гідрогеологічних карт Волино-Поділля” (2005). Старший викладач , провідний гідрогеолог Г.І. Бровко виконує регіональні інженерно-геологічні та гідрогеологічні дослідження: ”Вивчення сучасних екзогенних геологічних процесів на території Волинської та Рівненської областей” (2006), ”Інженерно-геологічне довивчення території Волинської та Рівненської областей з метою геологічного обґрунтування протикарстових заходів та геологічного забезпечення УІАС НС ”(2007), ”Складання кадастру родовищ і проявів мінеральних вод в Рівненській та Волинській областях” (2006). Доцент, кандидат геолого-мінералогічних наук В.Г. Мельничук на посаді начальника геологозйомочної партії і провідного геолога (з.с.) Рівнеської геологічної експедиції бере участь регіональних геологозйомочних роботах, а також в пошуках і розвідці покладів міді на Волині: “Групова геологічна зйомка масштабу 1:50 000 із загальними пошуками території аркушів М;-35-2-В, Г;-3-В; -14-А,Б; -15-А” (2006); “Пошуки родовищ міді в межах рудопроявів Волинського рудного району та пошуково-оцінювальні роботи на Рафалівській площі” (2008);  “Геологічне довивчення площі масштабу 1:200 000 та підготовка до видання комплекту Держгеолкарти-200 території аркушів М-35-VIII (Луцьк)” (2009), “Геологічне довивчення площі масштабу 1:200 000 та підготовка до видання комплекту Держгеолкарти-200 території аркушів М-34-VІ (Владава) і М-35-І (Камінь – Каширський)” (2011).
В 2013 році у зв’язку з реорганізацією структури НУВГП до кафедри водогосподарської екології, гідрології та природокористування приєднана кафедра гідравліки, а із складу першої утворена кафедра інженерної геології та гідрогеології. Колектив новоствореної кафедри, маючи значний інтелектуальний потенціал професорсько-викладацького складу і достатню лабораторну базу, започатковує профільний для університету напрямок підготовки фахівців 6.040103 "Геологія" за спеціальністю 7.04010302 "Гідрогеологія" , з перспективою дивиться в майбутнє, готуючи для своєї держави високопрофесійних фахівців-геологів.
===Склад кафедри інженерної геології та гідрогеології===

Поточна версія на 03:36, 23 листопада 2015

Отримано з https://wiki.nuwm.edu.ua/index.php?title=Кафедри_ННІ_ВГП&oldid=4799