Відмінності між версіями «Іщенко Олександр Михайлович»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
==Біографія== | ==Біографія== | ||
[[File:2012.jpg|thumb|Іщенко Олександр Михайлович]] | [[File:2012.jpg|thumb|Іщенко Олександр Михайлович]] | ||
Народився | Іщенко Олександр Михайлович – кандидат юридичних наук, професор | ||
Народився 3 грудня 1936 року в с. Покровка, Волоконівського району, | |||
Бєлгородської області (Російська Федерація). | |||
Освіта вища, в 1957 р. закінчив Одеську спеціальну середню школу | |||
міліції МВС СРСР, а в 1964 р. - Ростовський державний університет. | |||
З 1957 року працював в органах внутрішніх справ на посадах: слідчого, старшого слідчого, старшого уповноваженого, начальника відділення, заступника начальника відділу, начальника відділу боротьби з розкраданням соціалістичної власності (БРСВ) УВС Донецької обл. | З 1957 року працював в органах внутрішніх справ на посадах: слідчого, | ||
старшого слідчого, старшого уповноваженого, начальника відділення, | |||
заступника начальника відділу, начальника відділу боротьби з розкраданням | |||
соціалістичної власності (БРСВ) УВС Донецької обл. | |||
1978 р. - начальник Управління БРСВ МВС УРСР. | 1978 р. - начальник Управління БРСВ МВС УРСР. | ||
1988-1990 рр. - начальник Республіканського науково-дослідного інформаційного центру при МВС УРСР. | 1988-1990 рр. - начальник Республіканського науково-дослідного | ||
інформаційного центру при МВС УРСР. | |||
1990 р. - начальник організаційно-інспекторського управління МВС УРСР. | 1990 р. - начальник організаційно-інспекторського управління МВС | ||
УРСР. | |||
З 1992 р. - начальник Штабу МВС України. | З 1992 р. - начальник Штабу МВС України. | ||
1992-1995 рр. - заступник Міністра, перший заступник Міністра - начальник Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю МВС України. Зайнявши керівну посаду у ГУБОЗ МВС України, | 1992-1995 рр. - заступник Міністра, перший заступник Міністра - начальник Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю | ||
МВС України. | |||
Іщенко | Зайнявши керівну посаду у ГУБОЗ МВС України, Іщенко О.М. одразу розпочав роботу над правовою платформою діяльності спец | ||
підрозділів та законодавчим закріпленням їх статусу. У результаті | |||
Верховною Радою України прийнято один із найважливіших для України | |||
нормативно-правових актів – Закон України «Про організаційно-правові | |||
основи боротьби з організованою злочинністю», який діє ще й досі. | |||
Іщенко О.М. успішно поєднав роботу з науковою діяльністю. Він | |||
захистив кандидатську дисертацію зі спеціальності 12.00.09 - «Кримінальний | |||
процес, криміналістика, судова експертиза та оперативно-розшукова | |||
діяльність» на тему «Речові докази в досудових стадіях кримінального | |||
процесу». | |||
Автор понад 100 наукових статей, збірників, посібників, монографій. | Автор понад 100 наукових статей, збірників, посібників, монографій. | ||
Має звання «Заслужений юрист України». Дійсний член Української | |||
Має звання «Заслужений юрист України». Дійсний член Української Академії наук; нагороджений багатьма медалями та відомчими відзнаками. | Академії наук; нагороджений багатьма медалями та відомчими відзнаками. | ||
З 2013 року – професор кафедри спеціальних юридичних дисциплін | |||
З 2013 року – професор кафедри спеціальних юридичних дисциплін Національного університету водного господарства та природокористування. | Національного університету водного господарства та природокористування. | ||
Версія за 23:01, 17 червня 2018
Біографія
Іщенко Олександр Михайлович – кандидат юридичних наук, професор Народився 3 грудня 1936 року в с. Покровка, Волоконівського району, Бєлгородської області (Російська Федерація).
Освіта вища, в 1957 р. закінчив Одеську спеціальну середню школу міліції МВС СРСР, а в 1964 р. - Ростовський державний університет.
З 1957 року працював в органах внутрішніх справ на посадах: слідчого, старшого слідчого, старшого уповноваженого, начальника відділення, заступника начальника відділу, начальника відділу боротьби з розкраданням соціалістичної власності (БРСВ) УВС Донецької обл.
1978 р. - начальник Управління БРСВ МВС УРСР.
1988-1990 рр. - начальник Республіканського науково-дослідного інформаційного центру при МВС УРСР.
1990 р. - начальник організаційно-інспекторського управління МВС УРСР.
З 1992 р. - начальник Штабу МВС України.
1992-1995 рр. - заступник Міністра, перший заступник Міністра - начальник Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю МВС України. Зайнявши керівну посаду у ГУБОЗ МВС України, Іщенко О.М. одразу розпочав роботу над правовою платформою діяльності спец підрозділів та законодавчим закріпленням їх статусу. У результаті Верховною Радою України прийнято один із найважливіших для України нормативно-правових актів – Закон України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», який діє ще й досі. Іщенко О.М. успішно поєднав роботу з науковою діяльністю. Він захистив кандидатську дисертацію зі спеціальності 12.00.09 - «Кримінальний процес, криміналістика, судова експертиза та оперативно-розшукова діяльність» на тему «Речові докази в досудових стадіях кримінального процесу».
Автор понад 100 наукових статей, збірників, посібників, монографій. Має звання «Заслужений юрист України». Дійсний член Української Академії наук; нагороджений багатьма медалями та відомчими відзнаками. З 2013 року – професор кафедри спеціальних юридичних дисциплін Національного університету водного господарства та природокористування.